Рішення
від 22.09.2020 по справі 320/4763/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року № 320/4763/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєнтус Ресурс" до Головного управління ДПС у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійного вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєнтус Ресурс" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0101415405.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням до ТОВ "Вєнтус Ресурс" застосовано штраф у сумі 807379,48 грн. за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 807393,67 грн. при відсутності вини позивача у вчиненні цього правопорушення.

Так, позивач стверджує, що він був позбавлений можливості своєчасно (до 15.01.2019) зареєструвати податкові накладні, виписані у період з 16.12.2018 по 31.12.2018, через несвоєчасне прийняття контролюючим органом заяви позивача про приєднання до договору про визнання електронних документів. Зокрема, позивач зазначає, що подана ним 15.01.2019 заява про приєднання до договору про визнання електронних документів була прийнята ДФС України лише 17.01.2019, про що позивачу було направлено квитанцію №1 та що призвело до порушення строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведення камеральної перевірки позивача Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0101415405, яким до ТОВ "Вєнтус Ресурс" застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у сумі 807379,48 грн. Відповідач наголосив на тому, що розгляд поданої позивачем заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів був здійснений контролюючим органом своєчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державну податкову службу України.

Усною ухвалою суду від 18.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання, було вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 12.03.2020 р 14 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 12.03.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

11.03.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача та неявку відповідача та третьої особи, повідомлених про дату, час та місце судового засідання, усною ухвалою суду від 12.03.2020 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєнтус Ресурс" (ідентифікаційний код 38927250, місцезнаходження: 08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., смт. Чабани, вул. Покровська, буд.162) зареєстровано в якості юридичної особи 07.10.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.9-15).

Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєнтус Ресурс" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, за результатами якої було складено акт від 11.06.2019 №1478/10-36-54-05/38927250 (т.1, а.с.16-24).

Під час перевірки виявлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з порушенням граничних строків.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0101415405, яким позивачу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 8073793,67 грн. застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 807379,48 грн. (т.1, а.с.41-52).

За результатом розгляду поданої позивачем скарги на це податкове повідомлення-рішення (т.1. а.с.60-65) Державна фіскальна служба України рішенням від 30.09.2019 №3936/6/99-00-0805-05 податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.1, а.с.66-68).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що позивачем 27.11.2017 було подано до реєстрації податкову накладу від 31.10.2017 №5302 на суму 146,98 грн. (у т.ч. ПДВ-24,50 грн.) (т.4. а.с.1).

Відповідно до квитанції від 27.11.201 вказана податкова накладна була зареєстрована контролюючим органом (т.4, а.с.2).

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2019 та 16.01.2019 позивачем були подано до реєстрації податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та якісних показників, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.70- 247, т.2, а.с.1-250, т.3, а.с.1-250, т.4, а.с.3-150).

Як вбачається з квитанцій від 15.01.2019 та від 16.01.2019 вказані документи не були прийняті контролюючим органом з підстав виявлення помилок: невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ 38927250, АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна", серійний номер №0100000000000000000000000000000 006f07924, виданий " ОСОБА_1 ").

Як вбачається з акта перевірки від 11.06.2019 №1478/10-36-54-05/38927250 відповідні податкові накладі були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування 17.01.2019.

Вказані обставини підтверджуються сторонами по справі та не заперечуються.

У позовній заяві позивач зазначив, що несвоєчасна реєстрація ТОВ "Вєнтус Ресурс" податкових накладних зумовлена несвоєчасним прийняттям Державною фіскальною службою України заяви позивача про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Так, позивач наголосив, що заява про приєднання до договору про визнання електронних документів була подана ним до Державної фіскальної служби 15.01.2019, однак квитанція №2 про прийняття вказаної заяви була направлена позивачу лише 17.01.2019.

Позивач зауважив, що неприйняття контролюючим органом 15.01.2019 поданої ТОВ "Вентус Ресурс" заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів зумовило неможливість своєчасної реєстрації позивачем відповідних податкових накладних, а тому нарахування штрафних санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним, з приводу чого суд зазначає таке.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних встановлений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Організація інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначена Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі - Порядок №557, в редакція, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин). Вказаний порядок набрав чинності з 15.11.2017.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №557 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

- договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору);

- друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа;

- електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів;

- електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку;

- операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг;

- перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №557 передбачено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі - АЦСК).

Відповідно до пунктів 4-5 розділу ІІ Порядку №557 після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Пунктами 8-10 розділу ІІ Порядку №557 встановлено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору ; перевірку дії Договору .

Відповідно до пунктів 11-13 розділу ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

Порядок укладення договору про визнання електронних документів визначений розділом ІІІ Порядку №557.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП (пункти 2-3 розділу ІІІ Порядку №557).

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №557 підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №557 після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку.

Пунктами 7-8 розділу ІІІ Порядку №557 встановлено, що заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №557 підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.

Пунктом 10 розділу ІІІ Порядку встановлено, що за результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття.

Отже, підтвердженням про приєднання платника податків до договору про визнання електронних документів є отримання платником другої квитанції про прийняття заяви про приєднання до Договору.

Так, в силу положень Порядку №557 квитанція №2 про приєднання до договору про визнання електронних документів має бути направлена платнику податків не пізніше, ніж до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до договору.

З наданих позивачем документів вбачається, що 15.01.2019 ТОВ "Вєнтус Ресурс" було подано до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1013001 (т.1, а.с.53).

У квитанції №1 від 15.01.2019, яка сформована о 14 год. 51 хв. зазначено: "Документ доставлено до Державної фіскальної служби України 15.01.2019 о 10:05:03. Документ збережено на центральному рівні. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа . У квитанції зазначено про припинення дії попереднього договору у зв`язку із завершенням строку чинності сертифікату та повідомлено про продовження обробки нової заяви (т.1, а.с.54).

Аналогічна інформація була викладена в квитанції №1 від 15.01.2019, сформованій о 16 год. 05 хв. (т.1, а.с.55); квитанції №1 від 15.01.2019, сформованій о 20 год. 37 хв. (т.1, а.с.56); квитанції №1 від 16.01.2019, сформованій о 14 год. 30 хв. (т.1, а.с.57); квитанції №1 від 15.01.2019, сформованій о 18 год. 58 хв. (т.1, а.с.58).

17.01.2019 о 08 год. 26 хв. позивачем було отримано квитанцію №2, в якій вказано про прийняття позивачем заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (т.1, а.с.59).

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою суд від 22.10.2019 було витребувано від Державної фіскальної служби України письмові пояснення та докази щодо підстав не прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєнтус Ресурс" від 15.01.2019 про приєднання до договору про визнання електронних документів у період з 15.01.2019 по 16.01.2019.

Державна податкова служба України листом від 17.12.2019 №3850/5/99-00-08-02-01-16 повідомила, що подана ТОВ "Вєнтус Ресурс" 15.01.2019 о 10 год. 05 хв. заява про приєднання до договору була автоматично оброблена з дотриманням норм Порядку №557, про що позивачу 16.01.2019 о 19 год. 03 хв. було надіслано другу квитанцію про прийняття (т.5, а.с.1-2).

На підтвердження наданих пояснень Державною податковою службою України було додано до матеріалів справи знімки екрану (скріншоти) з інформаційних систем Журналу обробки заяв та повідомлень щодо прийняття та обробки поданої позивачем заяви про приєднання до договору.

Так, зі вказаних документів вбачається, що 15.01.2019 позивачем спочатку була подана заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (ID 1564689048), яка не була прийнята у зв`язку з відсутністю автора на обліку у контролюючому органі за основним місцем обліку та про що зазначено у квитанції №1 (т. 5, а.с. 5).

У подальшому 15.01.2019 позивачем була подана заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (ID 1564755918, файл 10130038927250J1392001100000000410120191013.XML), яка доставлена до ДФС України 15.01.2019 о 10:05:03 та збережена на центральному рівні. Позивачеві була направлена відповідна квитанція №1, в якій зазначено про продовження обробки заяви та повідомлено про необхідність позивача подбати про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документа (т.5, а.с.6).

При цьому, 16.01.2019 о 19:03:13 ДФС України була направлена позивачеві квитанція №2, в якій зазначено про прийняття документа (т.5, а.с. 6).

Стосовно повторно направлених позивачем 15.01.2019 та 16.01.2019 заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів (ID 1565721967, 1565906620, 1565934321, 1566092152) ДФС України були направлені позивачеві квитанції №1 про неприйняття цих документів у зв`язку з наявністю раніше поданої аналогічної заяви від 15.01.2019 (файл 10130038927250J1392001100000000410120191013.XML) про приєднання до договору про визнання електронних документів, розгляд якої не завершено (т.5, а.с.7-10).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що оскільки позивач звернувся до контролюючого органу із заявою про приєднання до договору про визнання електронних документів (файл 10130038927250J1392001100000000410120191013.XML) саме 15.01.2019, то відповідно до положень Порядку №557 квитанція №2 про прийняття за результатом обробки вказаного документа мала бути направлена ТОВ "Вєнтус Ресурс" не пізніше кінця наступного робочого дня, тобто 16.01.2019, а не 15.01.2019 як стверджує позивач.

Матеріали справи свідчать про те, що заява про приєднання до договору про визнання електронних документів, отримана контролюючим органом 15.01.2019 о 10:05:03 (файл 10130038927250J1392001100000000410120191013.XML), за результатом її обробки була прийнята 16.01.2019 о 19:03:13, про що позивачеві направлена квитанція №2. Наведені дії контролюючого органу у повній мірі відповідають положенням чинного законодавства, зокрема, Порядку №557.

У зв`язку з цим суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування пов`язана саме з порушенням контролюючим органом строку для прийняття заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, оскільки матеріалами справи підтверджується дотримання ДФС України такого строку.

Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено дотримання ним строків реєстрації податкових накладних, у той час як відповідачем надані докази, що подана позивачем заява про приєднання до договору про визнання електронних документів була отримана, оброблена та прийнята у встановлені законодавством строки.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.

Дата ухвалення рішення22.09.2020
Оприлюднено23.09.2020

Судовий реєстр по справі —320/4763/19

Ухвала від 13.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 10.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 01.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 28.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 29.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 31.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 05.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 01.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 01.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Постанова від 23.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні