Рішення

від 09.09.2020 по справі 1.380.2019.004889

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004889

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Галайського О.В.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрриба ЛТД" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрриба ЛТД (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355Г, код ЄДРПОУ 40705452) (далі - позивач, ТзОВ Укрриба ЛТД ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.09.2019 №0012601402, що складене відповідачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що проведеною уповноваженими особами відповідача плановою виїзною документальною перевіркою ТзОВ Укрриба ЛТД встановлено порушення вимог, зокрема, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України за період з 02.08.2016 по 31.03.2019, в результаті чого ТзОВ Укрриба ЛТД занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 401157,00 грн., в т.ч. за 2017 рік - 307557 грн., за 1кв.2018 року - 48600,00 грн., за 2 кв.2018 року - 45000, 00 грн. Позивач зазначає, що наведені порушення описані в акті від 13.08.2019 №1169/14.2/40705452, який складений за результатами перевірки ТзОВ Укрриба ЛТД . На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.09.2019 №0012601402.

Однак, позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними та складеними без належного дослідження реальних обставин господарської діяльності ТзОВ Укрриба ЛТД .

Позивач звертає увагу, що доводи контролюючого органу про те, що пред`явлені до перевірки документи не містять інформації про зміст господарських операцій та їх економічний ефект для підприємства є необґрунтованими, оскільки реальні обставини свідчать про протилежне. Зазначає, що з аналізу представлених договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , слідує, що остання надавала такі види послуг: юридичні, бухгалтерські, консалтингові. Позивач звертає увагу, що його господарська діяльність передбачає необхідність наданих послуг для забезпечення продуктивності Товариства, а отже твердження контролюючого органу про те, що реальність здійснення господарських операцій неможливо встановити є неправдивими та надуманими.

Крім цього, позивач зазначає, що в штаті ТзОВ Укрриба ЛТД немає та не було на момент надання послуг за договорами ФОП ОСОБА_1 ні юриста, ні іншої особи, яка могла б надавати консультаційні маркетингові послуги з приводу ведення господарської діяльності позивачем.

Щодо відмінності суми операційних витрат в декларації по податку на прибуток та в даних бухгалтерського обліку позивач зазначає, що відповідач помилково вважає, що згідно з даними бухгалтерського обліку інші операційні витрати за 4 кв. 2017 року склали 2023532,00 грн., натомість відповідно до поданої декларації по податку на прибуток за 2017 рік інші операційні витрати склали 2 382 182 грн., оскільки сукупний розмір цих витрат згідно з оборотно-сальдовими відомостями дорівнює 2382182,00 грн., а отже платник податків не допустив жодних порушень в цій частині.

З огляду на наведене, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми Р від 02.09.2019 №0012601402. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 30.09.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 21.10.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 30.01.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами перевірки ТзОВ Укрриба ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 02.08.2016 по 31.03.2019 складено акт від 13.08.2019 №1169/14.2/401705452. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України за період з 02.08.2016 по 31.03.2019 в результаті чого ТзОВ Укрриба ЛТД занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 401157,00 грн. У зв`язку з цим, ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2019 №0012601402, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 501446,25 грн. (в т.ч. 401157,00 грн. основного платежу та 100289,25 грн. штрафних санкцій).

Перевіркою встановлено завищення позивачем витрат у звіті про фінансові результати в рядку 2180 Інші операційні витрати , в частині адміністративних витрат, на загальну суму 1870000 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 1 350 000 грн., за 2018 рік на суму 520000 грн. по господарських операціях із ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач вказує на те, що під час проведення перевірки позивачу надано вимогу від 29.07.2019 №1 Про надання всіх бухгалтерських та первинних документів щодо отримання бухгалтерських, юридичних консультаційних/консалтингових послуг від ФОП ОСОБА_1 , якою зобов`язано надати до перевірки документи по взаєморозрахунках із ФОП ОСОБА_1 . Проте, документи які були пред`явлені до перевірки, не містять інформації про економічний ефект для підприємства від її використання. З огляду на наведене, відповідач вважає, що в даному випадку неможливо встановити реальність здійснення господарських операцій та подальше використання в господарській діяльності.

Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки реальність вчинення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з ТзОВ Укрриба ЛТД відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Окрім цього, в ході проведеної перевірки ТзОВ Укририба ЛТД встановлено відхилення в документах бухгалтерського обліку та податкової звітності при відображенні витрат, пов`язаних з формуванням інших операційних витрат за IV кв. 2017 в сумі 358 650,00 грн., чим порушено вимоги п.44.2 ст.44, п.134.1.1 ст.134 ПК України.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Ухвалою від 11.11.2019 суд замінив відповідача в адміністративній справі з Головного управління ДФС у Львівській області на його правонаступника - Головного управління ДПС у Львівській області

Представник позивача 28.11.2019 подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав наступне. Що стосується первинної документації, такої як договори, накладні, акти приймання-передачі, тощо, по взаємовідносинах ТзОВ Укрриба ЛТД з контрагентами, які відбувались та відбуваються завдяки сприянню ФОП ОСОБА_1 , то сторона позивача позбавлена можливості надати такі суду з огляду на їх значний обсяг. Зазначає, що обсяг проведеної роботи ФОП ОСОБА_1 по налагодженню зв`язку ТзОВ Укрриба ЛТД на ринку підтверджується підписаними сторонами відповідними актами та додатками до них, зокрема, в цій частині реєстрами укладених та рецензованих договорів.

Представник відповідача 04.12.2019 подав до суду заперечення. Зазначає, що твердження позивача про те, що на підприємстві відсутні працівники, які могли виконувати роботу, що була предметом договорів (бухгалтерських, консультаційних, юридичних) з ФОП ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про наявність у штатному розписі підприємства категорій посад, які уповноважені здійснювати бухгалтерський облік та вести кадрову роботу.

Ухвалою від 04.12.2019 суд задовольнив клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 18.12.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача 03.07.2020 подав до суду додаткові письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових пояснення. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ТзОВ Укрриба ЛТД зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 40705452. Місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355Г.

На підставі направлень від 17.07.2019 № 7519, №7520, №7521, №7522, №7523 та №7524, виданих ГУ ДФС у Львівській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі наказів ГУ ДФС у Львівській області від 25.06.2019 №3867 та від 29.07.2019 №4535 проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Укрриба ЛТД (ЄДРПОУ 40705452) за період діяльності з 02.08.2016 по 31.03.2019, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 №1169/14.2/40705452 (далі - акт перевірки).

Згідно з актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України за період з 02.08.2016 по 31.03.2019, в результаті чого ТзОВ Укрриба ЛТД занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 401157,00 грн. в т.ч. за 2017 рік - 307557 грн., за 1кв.2018 року - 48600,00 грн., за 2 кв.2018 року - 45000, 00 грн.;

- п.51.1 ст.51 п.119.2 абз. б п.176.2 ст.176 ПК України, в 1 кв. 2019 року в податковому розрахунку за формою 1 ДФ відображено податковий номер з недостовірними відомостями.

Перевіркою встановлено, зокрема, безпідставне відображення позивачем в податковому обліку результатів господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 . Так, за період з 4 кварталу 2017 по 3 квартал 2018 позивачем віднесено до складу витрат на збут вартість придбаних у ФОП ОСОБА_1 бухгалтерських, юридичних та консультаційних (консалтингових) послуг на загальну суму 1 870 000 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2017 року - 1 350 000 грн.; в 1 кварталі 2018 року - 270 000 грн.; в 2 кварталі 2018 року - 250 000 грн.

Відповідач вважає, що представлені позивачем та дослідженні під час перевірки документи не підтверджують реальності надання позивачу послуг вказаним вище контрагентом. В актах виконаних робіт перелічено лише види послуг, проте не конкретизовано зміст послуг, які надавались, не визначено їх обсяг, час, місце та порядок надання по кожному окремому замовленню, а також не відображено будь-якої іншої інформації, яка б свідчила про фактичне надання таких послуг. Крім цього, до перевірки не було надано звітів щодо фактичного виконання послуг, а саме: письмових висновків, довідок про результати аналізу поточних питань господарської діяльності ТзОВ Укрриба ; звітів щодо правової допомоги в сфері договірних правовідносин, зокрема, розроблених проектів господарських договорів чи письмових консультацій щодо їх укладення, розірвання та виконання; висновків про порядок відображення результатів господарських операцій ТзОВ Укрриба в бухгалтерському та податковому обліках; тощо. За відсутності таких документів, на переконання відповідача, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій та подальше використання їх в господарській діяльності.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з ТзОВ Укрриба відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для відображення позивачем таких операцій у складі витрат. Тому, на думку відповідача, за результатами вказаних господарських операцій ТзОВ Укрриба занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 336600 грн.

Крім цього, відповідач в акті перевірки зазначає, що згідно з даними оборотно-сальдових відомостей позивача, загальна сума інших операційних витрат за 4 квартал 2017 року складала 2 023 532 грн., однак в податковій декларації по податку на прибуток за вказаний період відображено інші операційні витрати в сумі 2 382 182 грн. Таким чином, відповідач в акті перевірки вказує про завищення позивачем інших операційних витрат в сумі 358650 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік в сумі 64557 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2019 №0012601402, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 501446,25 грн. (в т.ч. 401157,00 грн. основного платежу та 100289,25 грн. штрафних санкцій).

На вимогу суду про надання розрахунку донарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій в розрізі виявлених порушень та контрагентів, відповідач листом від 23.01.2020 №50/05.4-11 повідомив, що розмір донарахованих грошових зобов`язань по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_1 становить 420750 грн., в тому числі: 336600 грн. податкового зобов`язання та 84150 грн. штрафних санкцій. Сума донарахованих грошових зобов`язань по виявлених податковим органом відхиленнях при формуванні позивачем та відображенні в податковому обліку витрат на збут становить 64557 грн. податкового зобов`язання та 16139,25 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 02.09.2019 №0012601402 та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7.02.2013 №73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БО 16 Витрати ).

Відповідно до п. 5-8 П(С)БО 16 Витрати , витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

За змістом ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Предметом дослідження у даній справі є, зокрема, зміст господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 щодо надання бухгалтерських, юридичних та консультаційних (консалтингових) послуг за відповідними договорами.

На підтвердження реальності надання ФОП ОСОБА_1 таких послуг позивач долучив до матеріалів справи наступні документи:

- договір №10/01-2018 про надання консультаційних (консалтингових) послуг від 10.01.2018; акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.03.2018 до договору №10/01-2018 з додатками: Пам`ятка водію АТЗ підприємства ТзОВ Укрриба ЛТД , Чек-лист оцінки телефонної розмови менеджера з продажу ТзОВ Укрриба ЛТД ; кошторис надання консультаційних (консалтингових) послуг від 10.01.2018 на 1 кв.2018 року;

- договір №05/01-2018 про надання юридичних послуг від 05.01.2018; акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №05/01-2018 про надання юридичних послуг від 05.01.2018 з додатками: реєстр наданих документів до тендерної пропозиції (без зазначених у ньому документів), реєстр укладених договорів , реєстр контрагентів , реєстр поставок (без підпису виконавця ФОП ОСОБА_1 ), реєстр договорів (без підпису виконавця ФОП ОСОБА_1 ); та кошторис юридичних послуг;

- договір №20/12-2016 про надання консультаційних (консалтингових) послуг від 20.12.2016; акт здачі-приймання виконаних робіт від 25.12.2017 до договору №20/12-2016 про надання консультаційних (консалтингових) послуг від 20.12.2016 з додатками: реєстр підписаних контрактів з іноземними партнерами, реєстр укладених договорів із покупцями у 2017 році (без підпису виконавця ФОП ОСОБА_1 ); кошторис надання консультаційних (консалтингових) послуг;

- договір №04/01-2017 про надання юридичних послуг від 04.01.2017; акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №04/01-2017 про надання юридичних послуг від 04.01.2017 з додатками: реєстр опрацьованих договорів з покупцями у 2017 році (без підпису виконавця ФОП ОСОБА_1 ), реєстр договорів (без підпису виконавця ФОП ОСОБА_1 ); кошторис надання юридичних послуг;

- договір №03/01-2017 про надання бухгалтерських послуг від 03.01.2017; додаткову угоду від 02.01.2018 до договору №03/01-2017 про надання бухгалтерських послуг від 03.01.2017; акт здачі-приймання виконаних робіт від 25.12.2017 до договору №03/01-2017 про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку від 03.01.2017; акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.03.2018 до договору №03/01-2017 про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку від 03.01.2017. До актів також долучено кошториси надання бухгалтерських послуг.

Крім цього, позивачем долучено копії податкових декларацій, наказів по підприємству з кадрових питань, які були складені при сприянні ФОП ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що вказані документи в повній мірі підтверджують факт надання ФОП ОСОБА_1 консалтингових, бухгалтерських та юридичних послуг та дають підстави для відображення ТзОВ Укрриба таких операцій в податковому обліку у складі витрат.

Водночас, суд звертає увагу, що надані позивачем первинні документи, на підтвердження факту отримання консалтингових, бухгалтерських та юридичних послуг, зокрема копії актів здачі-приймання виконаних робіт, не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції, що не дає можливості пов`язати такі документи з конкретною господарською операцією.

Суд зазначає, що формальна наявність договорів та актів наданих послуг, в яких наведено лише перелік послуг, які начебто надавались, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин між сторонами, і не дає можливості дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Навіть якщо у покупця наявні належно оформлені документи, необхідні для віднесення певних сум до складу витрат, це не є безумовною підставою формування таких витрат та зменшення об`єкту оподаткування по податку на прибуток, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому доведення факту реальності операцій, які відображені у таких документах, покладається на позивача, як суб`єкта який отримує податкову вигоду у вигляді зменшення податкового зобов`язання по податку на прибуток.

Водночас, з долучених позивачем документів неможливо встановити зв`язок між отриманими від ФО ОСОБА_1 послугами та господарською діяльністю позивача, оскільки позивачем не надано конкретних звітів щодо фактичного виконання послуг.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, наказів по підприємству з кадрових питань та ін., фактично вказують на здійснення господарської діяльності позивачем, однак жодним чином не підтверджують участь ФОП ОСОБА_1 у їх створенні чи формуванні. Водночас, з наявних в матеріалах справи копій штатних розписів ТзОВ Укрриба суд встановив, що протягом 2017-2018 років в штаті підприємства були наявні категорії посад, які за кваліфікацією можуть формувати документи бухгалтерського обліку та вести кадрову роботу.

Твердження позивача про те, що перелік наданих ФОП ОСОБА_1 послуг конкретизовано у відповідних договорах суд вважає безпідставними, оскільки сам по собі договір не є первинним документом для цілей податкового обліку.

Суд також не бере до уваги надані в судовому засіданні покази свідків, оскільки допитані в судовому засіданні попередній керівник ТзОВ Укрриба Нестерко П.І. та ФОП ОСОБА_1 лише підтримали доводи позивача, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, та не повідомили суду будь-якої додаткової інформації, яка б свідчила про фактичне надання ФОП ОСОБА_1 послуг.

Свідок ОСОБА_1 додатково пояснила, що більшість виконаної нею роботи та наданих послуг не може мати матеріального відображення у вигляді конкретно створених письмових документів. Зокрема, це стосується різного роду консалтингових, інформаційних, аналітичних, консультаційних послуг, що надавались виконавцем з різних питань.

Суд критично ставиться до таких показів свідка, оскільки за умовами договорів, результати наданих послуг чи виконаних робіт повинні бути відображені в актах приймання-передачі виконаних робіт, які в свою чергу, повинні відображати зміст та обсяг таких робіт.

Крім цього, суд враховує, що кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є розумна економічна причина (ділова мета), тобто причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу). Господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.07.2019 у справі №802/2618/14-а, постанові Верховного Суду України від 15.05.2019 у справі №820/6553/16.

Поряд з цим, позивачем не доведено, що отримані від ФОП ОСОБА_1 послуги мали позитивний вплив на результати фінансово-економічної діяльності підприємства.

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів в їх сукупності в цій частині, суд дійшов висновку про безпідставність відображення позивачем витрат по придбанню у ФОП ОСОБА_1 консалтингових, бухгалтерських та юридичних послуг в податковій звітності у зв`язку з тим, що з досліджених в процесі розгляду справи судом первинних документів неможливо достовірно встановити факт отримання позивачем спірних послуг саме від ФОП ОСОБА_1 .

Вищевикладене в своїй сукупності свідчить про правомірність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 пункту 134 статті 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як визначено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

Відтак, спірним податковим повідомленням-рішенням від 02.09.2019 №0012601402 правомірно донараховано податкові зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 336 600,00 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 84150,00 грн.

А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо тверджень відповідача, що в ході проведення планової виїзної перевірки ТзОВ Укрриба ЛТД встановлено відхилення витрат, пов`язаних з формуванням інших операційних витрат за IV кв. 2017 року в сумі 358650,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки (с.14-15 акту) за даними бухгалтерського обліку позивача інші операційні витрати за IV кв. 2017 року склали 2 023 532,00 грн., натомість відповідно до поданої декларації по податку на прибуток за 2017 рік інші операційні витрати склали 2 382 182,00 грн.

Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом з долучених до матеріалів справи аналізу рахунків 92, 93 та 94 та оборотно-сальдових відомостей за 4 кв. 2017 року встановлено, що загальна сума відображених в них витрат становить 2382182,00 грн., що в свою чергу спростовує доводи контролюючого органу в цій частині.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу вимог ч.1, п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд враховує, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.09.2019 №0012601402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 420750,00 грн (в т.ч.: за податковими зобов`язаннями - 336600,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 84150,00 грн). Тому позов у цій частині до задоволення не підлягає.

Водночас, в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 80696,25 грн (у тому числі: за основним платежем - 64557,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16139,25 грн) податкове повідомлення-рішення від 02.09.2019 №0012601402 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у цій частині прийнято необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1210,00 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №35 від 16.10.2019.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми "Р" від 02.09.2019 №0012601402 в частині збільшення грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 80696,25 грн., в тому числі за основним зобов`язанням в сумі 64557,00 грн. та 16139,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрриба ЛТД" (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355Г, код ЄДРПОУ 40705452) судовий збір в сумі 1210 (одна тисяча двісті десять) грн. 44 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 21.09.2020

Суддя Р.І. Кузан