Рішення

від 21.09.2020 по справі 400/2724/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. № 400/2724/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001

до відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп", вул. Морехідна, 2-А, корп. В, оф. 404,Миколаїв,54038

про:стягнення податкового боргу в сумі 1123307,38 грн, Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп" (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути податковий борг в сумі 1 123 307,38 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення.

Копія ухвали (направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернулася до суду без вручення адресату, з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою . Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

З врахуванням положень ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд розгляд справи ухвалив проводити на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Лімар Груп" є юридичною особою зареєстроване 11.06.2018 року за №140318130566, та взято на облік до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно розрахунку податкової заборгованості зі сплати податків і зборів відповідач має загальну суму боргу 1 123 307,38 грн.

Відповідачем засобами електронного зв`язку було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року, в якій до податкового кредиту у вересні 2019 року було включено податкові накладні виписані у серпні 2019 року та які були зареєстровані в ЄРНП з порушенням строків реєстрації від 03.10.2019 року, 08.10.2019 року, 09.10.2019 року, та 11.10.2019 року по взаємовідносинам з ТОВ Аврора-транс , на загальну суму ПДВ 862974,10 грн.

20 листопада 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Миколаївського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області Чишиною Оленою Олександрівною проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість відповідача за вересень 2019 року.

За результатами перевірки складено Акт №6200/14-29-50-05-06/42219997 від 20.11.2019 року, яким встановлені порушення п.198.6, ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, та застосовано штрафні санкції на підставі п.123.1, ст.123 глави 11 розділу Податкового кодексу України загальна сума яких склала 215 632,75 грн., у зв`язку з цим згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 , п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України та п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 078 163,75 грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

На підставі Акту №6200/14-29-50-05-06/42219997 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 року №00001335005.

03 грудня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Миколаївського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області Чишиною Оленою Олександрівною проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №6679/14-29-50-05-06/42219997 від 03.12.2019 року, яким встановлені порушення пп.49.18.1 п.49.18, п. 49.2 ст. 49 та п.203.1 ст. 203 ПК України, щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.120.1 с. 120 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 170,00 грн.

На підставі Акту перевірки №6679/14-29-50-05-06/42219997 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 08.01.2020 року №00000265005.

26 грудня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Миколаївського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області Клименко Оленою Олександрівною проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року.

За результатами перевірки складено Акт №7146/14-29-50-05-06/42219997 яким встановлено порушення пп.49.18.1 п.49.18, п. 49.2 ст. 49 ПК України, щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, за що встановлена відповідальність передбачена п.120.1 ст. 120 глави 11 Розділу 11 ПК України, у зв`язку із чим до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

На підставі Акту перевірки №7146/14-29-50-05-06/42219997 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2020 року №0026905004.

10.02.2020 року складено податкову Вимогу форми Ю № 2110-50 та на підставі встановлених порушень та застосованих штрафних санкції, які не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному ні в судовому порядку, за відповідачем рахується податковий борг.

У зв`язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання на адресу відповідача надсилався корінець податкової вимоги форми "Ю" від 10.02.2020 року № 2110-50.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 203 Кодексу, визначено порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість, згідно якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Тобто, сума заборгованості відповідача виникла у зв`язку із непогашенням самостійно визначеного відповідачем податкового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості станом на момент розгляду справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надходило. Доказів оскарження нарахованих платежів відповідачем суду не надано, таким чином сума податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою.

Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вже встановлено судом, податкова вимога надсилалась відповідачу на юридичну адресу зазначену в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась з відміткою відсутність адресата .

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп", вул. Морехідна, 2-А, корп. В, оф. 404, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 42219997) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп", вул. Морехідна, 2-А, корп. В, оф. 404, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 42219997) в дохід держави податковий борг в розмірі 1 123 307,38 грн. (один мільйон сто двадцять три тисячі триста сім гривень тридцять вісім копійок ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. С. Брагар