Рішення

від 21.09.2020 по справі 480/2344/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. Справа № 480/2344/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Фермерське господарство СПАС-АГРО , про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Фермерське господарство СПАС-АГРО , в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, викладену у формі наказу Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 18 березня 2020 року №18-11471/16-20-СГ.

- зобов`язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 18 березня 2020 року №18-11471/16-20-СГ відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у ФГ СПАС-АГРО . На думку позивача, вказана підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України, а тому просить суд зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 21.04.2020 р. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.06.2020 р. відповідачем до суду направлено відзив, який мотивовано тим, що у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було відмовлено правомірно, оскільки земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1 , знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5922986500:10:002:0777, яка перебуває у користуванні (оренді) у ФГ СПАС-АГРО на підставі Договору оренди землі від 30.11.2017 року строком на 7 років. Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органі місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п`ята ст. 116 Земельного кодексу України). Тому підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою відсутні. Також відповідач заперечує проти позовних вимог у формі зобов`язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень. У задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.26-28).

28.05.2020 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою було подано заяву ФГ СПАС-АГРО про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в т.ч. і позивачеві. Отже, в силу ч.6 ст.118, ч.4 ст.122, п. а ст. 141 Земельного кодексу України наявність у ФГ СПАС-АГРО права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована земельна ділянка площею 2,0000га, не є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності вказаної вище письмової згоди ФГ СПАС-АГРО на вилучення частини земельної ділянки для подальшого їх оформлення у власність позивача для ведення особистого селянського господарства. Таким чином позивач зазначає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробленая проекту землеустрою (а.с.22-24).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

18.02.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.7).

Наказом від 18 березня 2020 року №18-11471/16-20-СГ відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2.00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки; у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у ФГ СПАС-АГРО . Підстави для припинення договору оренди землі визначено статтею 31 Закону України Про оренду землі . Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п`ята статті 116 Земельного кодексу України) (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою визначено те, що земельна ділянка, яку бажав отримати у власність ОСОБА_1 , перебуває у користуванні на умовах оренди в іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що запроектована земельна ділянка площею 2 га формується за рахунок земельної ділянки площею 14,5972 га, яка перебуває в оренді у ФГ СПАС-АГРО , відповідно до договору оренди землі № 949 від 30.11.2017 р., укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Фермерським господарством СПАС-АГРО строком на 7 років (а.с.33-35).

Разом з тим, ОСОБА_1 до свого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою додав нотаріально завірену заяву від ФГ СПАС-АГРО про згоду на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2 га для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с.9).

За приписами пункту "а" ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 4 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з частиною 2 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що ФГ СПАС-АГРО надало згоду на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2 га із орендованої земельної ділянки площею 14,5972 га, проте не підтверджено, що ФГ СПАС-АГРО зверталося до орендодавця щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни площі або розірвання договору оренди.

Необхідно зазначити, що підставою для відмови стало наявність зареєстрованого права оренди на земельну ділянку за іншою особою, що свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта, щодо якого хотів отримати дозвіл ОСОБА_1 , вимогам законів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді близьких за змістом правовідносин (постанови від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, від 12.06.2020 у справі №480/303/19).

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Фермерське господарство СПАС-АГРО , про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2020 року

Суддя О.О. Осіпова