Рішення

від 15.09.2020 по справі 560/551/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/551/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

за участю:секретаря судового засідання Гільовського О.І. представника позивача Ромашина В.М. представника відповідача Чубко Л.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" (далі - ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1716097,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 06.11.2018 №21525/26-15-12-09-19/03150071 про виявлені порушення податкового законодавства є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1716097,57 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що ГУ ДФС у Хмельницькій області прийшло до висновку про порушення ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" вимог пп.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, ПК, а саме : завищило податковий кредит в деклараціях з ПДВ на суму 1716097,57 грн внаслідок неправомірного віднесення до нього суми ПДВ по податкових накладних, складених ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" із порушенням ст. 201 ПК.

На думку відповідача, ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" повинна була звернутися зі скаргами до Красилівської ОДПІ (Теофіпольського відділення) ГУ ДФС у Хмельницькій області на ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" за надання податкових накладних із порушенням їх заповнення.

Оскільки спірні податкові накладні прийняті відповідачем та є зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області форми В4 від 26.11.2018 №0097311202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.08.2020 прийнято до свого провадження та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Від відповідача на адресу суду 18.08.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що між ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" та ТОВ "Єврокапіталбуд", ТОВ "Хрещатикновобуд" (контрагенти-постачальники) були укладені договори поставки товарів, на підтвердження виконання вимог яких позивачем до перевірки були надані видаткові та податкові накладні, суми ПДВ по яких були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" за відповідний період, а також платіжні доручення, згідно яких було здійснено оплату за товар.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області під час перевірки встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів контрагентами- постачальниками для ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" стала здійснення першої з подій, а саме оплата товарів.

ТОВ "Єврокапіталбуд", ТОВ "Хрещатикновобуд" неправомірно було складено на адресу позивача податкові накладні за перевіряємий період саме по факту поставки товару.

ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" сформовано податковий кредит у березні 2018 року на підставі податкових накладних виписаних ТОВ "Хрещатикновобуд" по Договору поставки № 150118-ХР від 15.01.2018, та сформовано податковий кредит у березні-серпні 2017 року на підставі податкових накладних виписаних ТОВ "Єврокапіталбуд" по Договору поставки №170101-ЄВ від 17.01.2017.

Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою не виявлено, а посадовими особами не надано підтвердження звернення ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", як одержувача до ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", як постачальників, стосовно порушення останніми порядку виписки податкових накладних, тобто не дотримання вимог п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України.

До Красилівської ОДПІ (Теофіпольського відділення) ГУ ДФС у Хмельницькій області заяви позивача із скаргами на постачальників ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", щодо надання останніми податкових накладних із порушенням їх заповнення за звітний податковий період не надходили.

Зважаючи на вище викладене, податкові накладні складені ТОВ "Єврокапіталбуд", на підставі яких ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" сформовано податковий кредит з ПДВ у березні-серпні 2017 року та податкові накладні складені ТОВ "Хрещатикновобуд" на підставі яких ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" сформовано податковий кредит з ПДВ у березні 2018 року не підлягають віднесенню до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних звітних періодів.

Таким чином, висновки викладені в акті позапланової документальної виїзної перевірки №1630/22-01-12-02/40055521 від 13.11.2018 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 №0097311202 є правомірними та ґрунтуються на вимогах законодавства України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Від представника позивача на адресу суду 31.08.2020 надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначає, що ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплати податків до бюджету відповідно до законодавства України та не повинно і не може нести відповідальність за порушення контрагентами (ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд") правил дотримання податкової дисципліни. У разі, якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового законодавства то це тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Вказує, що ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" зареєстрували податкові накладні вчасно і не допустили помилок в частині заповнення обов`язкових реквізитів, що не надало ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" підстав для подання скарг. Крім того, ймовірні помилки ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" при складанні спірних податкових накладних не викривали інформації про здійснення відповідних господарських операцій.

На адресу суду від представника відповідача 11.09.2020 надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких останній зазначає, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. А тому, позивачем допущено податкове порушення, яке є наслідком втрати права на податковий кредит. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив, щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, а також заперечення на відповідь на відзив, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", ГУ ДФС у Хмельницькій області 13.11.2018 складено акт №1630/22-01/12-02/40055521 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" код ЄДРПОУ 40055521, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за серпень-вересень 2018 року.

В акті перевірки зафіксовані порушення ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" вимог пп.198.1,198.2,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість на суму 1716097,57 грн внаслідок неправомірного віднесення до його складу суми ПДВ по податкових накладних, складених контрагентами позивача, ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" із порушенням ст. 201 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області у акті перевірки вказано, що ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" неправомірно складено на адресу ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" податкові накладні, в результаті чого позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на загальну суму 1716097,57 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1882946 грн, в тому числі на суму 1716097,57 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до Державної фіскальної служби України, в результаті чого рішенням ДФС України №6264/99-99-11-04-02-25 від 08.02.2019 позивачу відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС у Хмельницькій області податковим повідомленням-рішенням форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, позивач вважає його протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, в зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 198.1., статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6., статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до відомостей із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" код ЄДРПОУ 40055521 зареєстрована 07.10.2015, основним видом діяльності якого зазначено 35.11 Виробництво електроенергії.

Суд встановив, що між позивачем та його контрагентом ТОВ "Єврокапіталбуд" (продавець) укладено договір поставки №170101-ЄВ від 17 січня 2017 року, згідно умов якого позивач зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти й оплатити товар, а продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність товар.

Згідно даного договору поставки №170101-ЄВ ТОВ "Єврокапіталбуд" ( код ЄДРПОУ 39198930 основний вид діяльності - 41.20 БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ) поставило ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" товару на суму 30502995,34 грн (у тому числі ПДВ 5024501,77 грн), що підтверджується первинними документами, а саме: специфікаціями до договору №№10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18,20, 25, 26, 27, 29, 30, 31; податковими накладними від 16.03.2017 №6, від 10.04.2017 №7, від 23.05.2017 №13, від 22.05.2017 №9, від 22.05.2017 №10, від 22.05.2017 №11, від 22.05.2017 №12, від 26.06.2017 №8, від 16.06.2017 №4, від 16.06.2017 №5, від 16.06.2017 №6, від 16.06.2017 №3, від 12.06.2017 №2, від 25.07.2017 №11, від 31.08.2017 №20, від 10.08.2017 №4, від 10.08.2017 №5, від 10.08.2017 №7, від 10.08.2017 №6, актом звірки взаєморозрахунків за період з січня 2017 року по березень 2019 року, платіжними дорученнями №159 від 03.02.2017, №157 від 03.02.2017, №158 від 03.02.2017, №154 від 03.02.2017, №156 від 03.02.2017, №152 від 03.02.2017, №153 від 03.02.2017, №155 від 03.02.2017, №161 від 03.02.2017, №160 від 03.02.2017, №162 від 03.02.2017, №203 від 02.03.2017, №204 від 02.03.2017, №202 від 02.03.2017, №201 від 02.03.2017, №250 від 21.03.2017, №27 від 04.04.2017, №278 від 07.04.2017, №277 від 07.04.2017, №279 від 07.04.2017, №71 від 27.04.2017, №110 від 12.05.2017, №108 від 12.05.2017, №109 від 12.05.2017, №150 від 18.05.2017, №176 від 25.05.2017, №178 від 25.05.2017, №179 від 25.05.2017, №177 від 25.05.2017, №175 від 25.05.2017, №293 від 27.06.2017, №292 від 27.06.2017, №294 від 27.06.2017, №286 від 27.06.2017, №287 від 27.06.2017, №288 від 27.06.2017, №291 від 27.06.2017, №365 від 13.07.2017, №409 від 25.07.2017, №408 від 25.07.2017, №410 від 25.07.2017, №406 від 25.07.2017, №402 від 25.07.2017, №416 від 25.07.2017, №412 від 25.07.2017, №407 від 25.07.2017, №413 від 25.07.2017, №414 від 25.07.2017, №417 від 25.07.2017, №405 від 25.07.2017, №90 від 31.08.2017, №89 від 31.08.2017, №97 від 01.09.2017, № 98 від 01.09.2017, №99 від 01.09.2017, №100 від 01.09.2017, №101 від 01.09.2017; видатковими накладними, актами приймання-передачі устаткування до монтажу та актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Суд встановив, що 15 січня 2018 року між ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" (покупець) та ТОВ "Хрещатикновобуд" (код ЄДРПОУ 35166863) основний вид діяльності - 41-20. БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ) (продавець) укладено договір поставки №150118-ХР відповідно до умов якого продавець зобов`язаний передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах цього договору зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Відповідно до даного договору поставки №150118-ХР ТОВ "Хрещатикновобуд" поставило позивачу товару на суму 11207886,53 грн (у тому числі ПДВ 1862858,04 грн). Реальність здійснення вказаних господарських операцій підтверджується належними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи зокрема, податковими накладними від 03.03.2018 №3, від 03.03.2018 №4, від 02.03.2018 №5, від 02.03.2018 №6, від 06.03.2018 №8, від 28.03.2018 №27, від 22.03.2018 №22, від 19.03.2018 №20, від 16.03.2018 №13, від 16.03.2018 №12, актом звірки взаєморозрахунків за період з січня 2017 року по березень 2019 року, платіжними дорученнями №616 від 14.02.2018, №654 від 03.03.2018, №653 від 03.03.2018, №689 від 15.03.2018, №703 від 28.03.2018, №702 від 28.03.2018, №701 від 28.03.2018, №772 від 20.04.2018, №771 від 20.04.2018, №773 від 20.04.2018, №770 від 20.04.2018, №862 від 24.05.2018, №863 від 24.05.2018, №877 від 01.06.2018, №929 №18.06.2018, №1170 від 26.09.2018, №1172 від 26.09.2018, №1169 від 26.09.2018, №1490 від 27.12.2018, №1482 від 27.12.2018, №1485 від 27.12.2018, №1487 від 27.12.2018, №1486 від 27.12.2018, №1489 від 27.12.2018, №1488 від 27.12.2018; видатковими накладними; актами прийому передачі устаткування до монтажу.

Вказана вище сума по даних договорах включена ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" до складу податкового кредиту з ПДВ в період з березня 2017 року по серпень 2017 року та з лютого 2018 року по грудень 2018 року.

Суд встановив, що на суму визначену за договорами між позивачем та ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" виникли податкові зобов`язання, що не заперечується контролюючим органом.

Включення позивачем вищезазначених сум ПДВ на підставі вказаних податкових накладних, виданих ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", до податкового кредиту з ПДВ повністю узгоджується з обліковою політикою, визначеною ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", оскільки 01 вересня 2016 року виконавчим директором ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" видано наказ №6 про внесення змін до наказу №1/2 від 1 квітня 2016 року "Про облікову політику підприємства", відповідно по до пункту 2.6. наказу №6 від 01.09.2016, ведення обліку закриття заборгованості з придбання товару за правочинами, умови яких передбачають одноразове постачання одного виду товару, здійснювати у цілому за договором. Ведення обліку закриття заборгованості з придбання товарів за правочинами, умови яких передбачають постачання товарів за узгодженими специфікаціями (накладними) здійснювати за кожною специфікацією (рахунком, накладною) в рамках одного договору (копія наказу міститься в матеріалах справи).

Згідно статті 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Суд звертає увагу відповідача, що податкові накладні складені контрагентами позивача відносно здійснення господарських операцій відповідно до зазначених договорів належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення строку на їх реєстрацію, що підтверджується відповідними квитанціями, а саме квитанція №1 від 12.04.2017, квитанція №1 від 25.04.2017, квитанція №1 від 13.06.2017, квитанція №1 від 13.06.2017, квитанція №1 від 13.06.2017, квитанція №1 від 13.06.2017, квитанція №1 від 13.06.2017, квитанція №1 від 14.07.2017, квитанція №1 від 30.06.2017, квитанція №1 від 17.08.2017, квитанція №1 від 13.09.2017, квитанція №1 від 11.09.2017, квитанція №1 від 11.09.2017, квитанція №1 від 11.09.2017, квитанція №1 від 11.09.2017, квитанція №1 від 12.03.2018, квитанція №1 від 12.03.2018, квитанція №1 від 12.03.2018, квитанція №1 від 12.03.2018, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи.

Суд не приймає до уваги твердження податкового органу стосовно не звернення ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" зі скаргами до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" за надання податкових накладних із порушенням їх заповнення, оскільки такі дії можливі лише у виключних випадках передбачених п. 201.1 ПК України, що в даній ситуації не було.

ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" зареєстрували податкові накладні вчасно, тим самим не допустивши помилок в частині заповнення обов`язкових реквізитів, а тому у позивача були відсутні належні підстави подавати відповідні скарги до контролюючого органу.

Суд звертає увагу відповідача, що податкові накладні відповідно до укладених договорів із контрагентами позивача, складені ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з відсутністю даних про їх зупинення, а отже такі складені без значних порушень, а тому на думку суду у ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" були законні підстави для формування сум податкового кредиту з ПДВ на підставі вказаних податкових накладних.

Згідно з п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІ, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи первинні документи відповідно до зазначених вище договорів поставки позивача та ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", суд звертає увагу сторін, що за первинними бухгалтерськими документами прослідковується рух активів між підприємством-контрагентами, що також не заперечується відповідачем.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Чинне податкове законодавство України не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту з ПДВ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі №805/4781/15-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд звертає увагу на той факт, що ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами (ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд") правил здійснення податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цих осіб.

Суд не приймає до уваги висновок про те, що ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" в червні 2019 року подала контролюючому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявленої помилки, скоригувавши суму податкового кредиту за липень 2017 року на 410477,1 грн, а тому своїми діями погодилась з фактом порушення за висновками акту, оскільки законодавство не обмежує право платника уточнити показники раніше поданих декларацій, виключно у зв`язку з виявленням помилок при декларуванні податкових зобов`язань та не містить жодних обмежень щодо зміни такою уточненою декларацією напрямку відшкодування, єдиним обмеженням для подання уточнюючого розрахунку є встановлення строків подання такого уточнення.

ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", подавши уточнюючу декларацію виправила помилку відповідача, який зареєстрував неналежні податкові накладні.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відтак, зазначене право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації може бути обмежене виключно випадками, визначеними у ПК, норми якого не передбачають обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 у справі №818/1507/17 та у постанові від 15.08.2019 у справі №810/3640/15.

Реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд оцінює як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 по справі №819/1383/17.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинне законодавство України не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства України його контрагентом.

Окремо суд акцентує увагу й на принципі індивідуалізації юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Булвес АД проти Болгарії" та "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", які підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Суд приймає до уваги доводи відповідача, що сума ПДВ у розмірі 175918 грн за податковою накладною №20 від 30 серпня 2017 року не виключалась ним зі складу податкового кредиту та не була підставою для зменшення від`ємного значення в оскаржуваному податковому - повідомленні рішенні, що також не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні та підтверджується розрахунком сум до податкового повідомлення - рішення форми "В4" №0097311202 від 26.11.2018, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки податкові накладні прийняті відповідачем та зареєстровані у в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому суд вважає, що у Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, яке в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1540179 грн 57 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1540179 грн 57 коп., та діяв протиправно, а висновки такого органу в свою чергу не відповідають дійсним обставинам справи, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202 задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1540179 (один мільйон п`ятсот сорок тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 57 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" (ідентифікаційний код - 40055521) судовий збір в розмірі 17241 (сімнадцять тисяч двісті сорок одна) грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 вересня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" (вул. Жовтнева, 12,Теофіполь,Хмельницька область,30600 , код ЄДРПОУ - 40055521) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук