Рішення

від 21.09.2020 по справі 640/12019/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року м. Київ № 640/12019/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Лоджик до Головного управління ДФС в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду в місті Києві звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Медіа Лоджик (позивач, ТОВ Медіа Лоджик ) із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0036861409 від 19.06.2019 (ППР № 0036861409) в частині штрафу в розмірі 80 000,00 гривень.

У позовній заяві позивач звертає увагу на те, що перевищення готівки в касі у розмірі 40 000,00 грн призначалось для виплати дивідендів, з огляду на що, така сума правомірно перебувала в касі у позаробочий час протягом трьох робочих днів, включаючи день виплати.

Відповідач у відзиві із наведеними поясненнями не погодився з огляду на те, що за даних обставин готівка може перебувати в касі понад установлений ліміт лише в разі встановлення такого ліміту. Оскільки позивачем відповідної форми не подавалось, перевищення ліміту, на думку ГУ ДФС у м. Києві є порушенням відповідного порядку.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Службовими особами ГУ ДФС у м. Києві за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача складено акт від 22.05.2019 (Акт перевірки), за висновком якого встановлене порушення, поміж інших, п. 2.8 глави 2, п. 5.2, 5.3, 5.8 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 зі змінами та доповненнями.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві направило позивачу ППР № 0036861409, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 86 048,76 гривень.

З частиною штрафу в розмірі 6048,76 грн позивач погоджується, у той же час, іншу частину 80 000,00 грн просить скасувати.

Позивач не погодився із винесеним рішенням у згаданій частині та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На час виникнення обставин, які кваліфікуються відповідачем як порушення проведення касових операцій була чинна постанова Правління НБУ № 637 від 15.12.2004, якою затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Положення № 637).

Відповідно до п. 2.8 глави 2 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Пунктами 5.2, 5.3, 5.8 глави 5 Положення № 637 передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов`язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Резюмуючи наведене, у позаробочий час підприємства можуть тримати у своїх касах готівку в розмірі, що не перевищує встановлений за відповідною формою ліміту. Якщо таких ліміт не встановлено, він вважається нульовим.

Позивач звертає увагу на те, що відповідачем не враховано п. 2.10 глави 2 Положення № 637, відповідно до якого підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п`яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість) (додаток 1).

Із матеріалів справи убачається, про що також йдеться у позові, 22.12.2017 в касу підприємства надійшла готівка у розмірі 144 925,00 грн на виплату дивідендів, що підтверджується копією прибуткового касового ордера № 12 від 22.12.2017. На кінець робочого дня 22.12.2017 в касі залишалось 40 000,00 грн, про що також зазначено в Акті перевірки. Згідно з видатковими ордерами № 15 та № 16 від 26.12.2017 ТОВ Медіа Лоджик видано дивіденди на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 20 000,00 грн кожному, разом - 40 000,00 грн.

Оскільки 22.12.2017 - п`ятниця, а 23.12.2017, 24.12.2017 - вихідні дні, 26.12.2017 було третім робочим днем перебування готівкових коштів у касі підприємства понад ліміт.

Не зважаючи на це, контролюючим органом, із урахуванням викладеного у відзиві, сформовано висновок про те, що п. 2.10 Положення № 637 не застосовується у разі, коли ліміт готівки в касі не встановлений та дорівнює нулю.

Таким чином, керуючись п. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995, відповідно до якого установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, ГУ ДФС у м. Києві застосувало неправомірний, на думку позивача, штраф у розмірі 80 000,00 гривень.

З аналізу наведеного убачається, що спірні правовідносини виникли через неоднакове застосування п. п. 2.10, 5.8 Положення № 637.

Главою 5 Положення № 637 регламентований порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси. За її змістом, ліміт каси розраховується підприємством самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку або за мінімальним та максимальним лімітами.

Пунктом 5.8 Положення № 637 передбачено застосування граничних лімітів, при чому, якщо ліміт каси не встановлено він, незалежно від причин, вважається нульовим.

Таким чином, за замовчуванням, якщо розрахунок ліміту каси не здійснювався підприємством самостійно або з інших причин, ліміт каси все-одно вважається встановленим, з метою застосування Положення № 637 на нульовому рівні, а вся готівка, що перебуває в касі на кінець робочого дня вважається понадлімітною.

У той же час, оскільки п. 2.10 Положення № 637 регламентує виключення із загального правила, надаючи позивачу право зберігати готівку понад ліміту у деяких випадках з однієї сторони, натомість, звільняючи від передбаченої Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 санкції - з іншої, контролюючим органом помилково не взято до уваги п. 2.10 Положення № 637 при визначенні обсягу порушення позивачем.

Так як позивачем видано дивіденди у розмірі 40 000,00 грн на третій робочий день (26.12.2017) від дати оприбуткування готівки в касу (22.12.2017), згадана сума зберігалась понад встановленого ліміту, але в межах регламентованого строку.

За даних обставин, застосований у розмірі 80 000,00 грн штраф ґрунтується на хибному тлумаченні норм, відтак, ППР № 0036861409 у відповідній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оскільки доводи відповідача не знайшли свого відображення у нормах права, що застосовувались, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доводам та доказам, на підставі яких установлені всі обставини, що мають значення для вирішення спору, суд убачає підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Лоджик задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0036861409 від 19.06.2019 в частині накладення штрафних санкцій у розмірі 80 000,00 гривень.

3. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Медіа Лоджик (вул. Толбухіна, 43, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ: 38689259).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко