Рішення

від 22.09.2020 по справі 545/2314/20

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2314/20

Провадження № 2/545/1062/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Полтавська районна державна адміністрація, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, Дубової Т.В., про визнання права постійного користування майном в порядку спадкування прав засновника (власника) на СФГ та права постійного користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського районного суду з позовом до відповідача про визнання права постійного користування майном в порядку спадкування прав засновника (власника) на СФГ та права постійного користування земельною ділянкою.

Від представника позивача до суду надійшли заяви про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач до суду надав заяву про розгляд справи без участі його представник, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Від третьої особи до суду надійшла заяви про розгляд справи без їх участі, не заперечуючи проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного Кодексу України, право на спадкування мають особи, визначенні у заповіті. Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_2 , що підтверджує свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , в наслідок чого була відкрита спадщина за законом № 14/2020 у приватного нотаріуса Дубової Т.В.

Також встановлено, що син спадкодавця - ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, іншим спадкоємцем за законом є дружина померлого, ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку відмовилися від прийняття спадщини на користь сина.

Згідно постанови від 30.07.2020р., встановлено, що приватний нотаріус Дубова Т.В. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на неможливість прийняти у спадок те майно яке не було зареєстровано за фермерським господарством.

Як встановлено, Фермерське господарство ПІОНЕР зареєстровано в Державній реєстраційній службі та головою фермерського господарства до часу смерті був - ОСОБА_2 , а спадкоємиць є членом фермерського господарства який продовжує його діяльність .

Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської районної адміністрації у 1992 році, спадкодавцю - ОСОБА_2 , виділено земельну ділянку розміром 5,0 гектарів, для ведення фермерського господарства,яка розташована на території Черкасівської сільської ради в с.Вербове.

3а життя ОСОБА_2 як голова ФГ, відповідно до діючих на той час Земельного кодексу України 18.12.1990 №561-ХІІ та Закону України Про селянське (фермерське! господарство від 20.12.1991 №2009-ХІІ, у законний спосіб, набув право постійного користування на земельну ділянку для ведення фермерського господарства та отримав державний акт на право постійного користування землею серії Б №017197, виданий в 1992 році Полтавською районною радою Полтавської області.

Згідно з нормами діючого на той час Закону України Про селянське (Фермерське) господарство від 20.12.1991 №2009-ХІІ, зокрема положеннями ст. ст. 2,4,9 (у редакції на момент створення і держреєстрації ФГ ПИОНЕР ), передбачалося, що:

- у постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності;

- державний акт на право постійного користування землею видавався на ім`я голови селянського (фермерського) господарства;

- селянське (фермерське) господарство підлягало державній реєстрації після одержання державного акту на право постійного користування землею.

У Статуті ФГ Піонер , визначено, що дане ФГ створено та затверджено сесією XXI скликання Полтавської районної Ради народних депутатів 12.02.1993 року, фермеру ОСОБА_2 виділено 5 га землі в с. Вербове Черкасівської сільради Полтавського району, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, зайняття її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку.

Таким чином, земельні ділянки згідно з державним актом на право постійного користування землею надавалися спадкодавцю - ОСОБА_2 , як голові ФГ, у межах діючого на той час законодавства виключно в зв 'язку із створенням ФГ Піонер та подальшого ведення на них фермерського господарства.

Згідно з ст. 1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Тобто, за діючим законом фермерське господарство як особлива форма підприємницької діяльності громадян базується і можлива лише на наявності у них земельних ділянках, наданих у власність та/або користування, у тому числі в оренду, зокрема для ведення фермерського господарства.

Також встановлено, що на даний час ФГ Піонре є діючим суб`єктом господарювання і господарську діяльність здійснює відповідно цілей, визначених Статутом, виключно на земельній ділянці, яка надавалися у постійне користування ФГ Піонер . Будь-які інші земельні ділянки у користуванні та власності ФГ Піонер відсутні.

ІЗз місту позову також вбачається, що після смерті ОСОБА_2 процедури реорганізації, ліквідації та банкрутства фермерського господарства не розпочато. Заборгованість ФГ із земельного податку перед бюджетом відсутня.

Отже, суд вважає встановленим факт того, що позивач як єдиний спадкоємець після смерті свого батька - голови ФГ Піонер ОСОБА_2 , має намір продовжити діяльність фермерського господарства, тому є усі належні правові підстави для визнання права постійного користування майном у порядку спадкування прав засновника СФГ та права постійно користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 35 Закону України Про фермерське господарство діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства. Подавши заяву про прийняття спадщини, я висловив свій намір прийняти у спадок все майно а також всі права і обов`язки що належали померлому батькові.

Статтею 92 Земельного кодексу України (у поточній редакції) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; та інші суб`єкти.

Згідно з п. 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (у поточній редакції) зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп\2005.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у поточній редакції) визначено вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, серед яких смерть користувача земельної ділянки як підстава для припинення права користування землею відсутня.

Пунктом 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності з 01.01.2013 року, передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Будь-які рішення (акти) органами державної влади та місцевого самоврядування щодо скасування державного акту на право постійного користування землею серії Б №07197 та припинення права постійного користування земельними ділянками відсутні.

Внаслідок смерті спадкодавця, право постійного користування земельними ділянками не припинилося,тому державний акт на право постійного користування землею, на даний час є чинним.

На момент відкриття спадщини ОСОБА_2 був головою (засновником) ФГ Піонер .

Згідно з Змінами до Статуту головою ФГ Піонер є ОСОБА_2 , членом ФГ Піонер є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно ст. 3 Сімейного кодексу України.

У зв`язку із цим, набуття позивачем у порядку спадкування прав засновника (власника) ОСОБА_2 на ФГ Піонер не буде суперечить Закону України Про фермерське господарство у частині вимог щодо статусу сімейного фермерського господарства, що у подальшому ФГ Піонер буде засновуватись на участі в його діяльності близьких родичів.

Таким чином, до складу спадщини після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 входять його права як голови (власника) ФГ Піонер та право постійного користування земельними ділянками, що посвідчене державним актом на право постійного користування землею

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу країни, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Ст. 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент спадщини і не припинились внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою

особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких підстав, суд вважає позов про визнання права постійного користування майном у порядку спадкування, обґрунтованим і та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9-132, 17, 81, 200, 206, 258-259, 263- 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право на спадкування за законом усіх передбачених прав і обов`язків засновника (голови) фермерського господарства Піонер (с. Вербове , Полтавський р-н, ІКЮО 21049625) - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у порядку спадкування за законом після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 , голови фермерського господарства Піонер , ОСОБА_2 , право постійного користування земельною ділянкою площею 5 га. для ведення фермерського господарства на території Черкасівської Сільської ради Полтавського району відповідно до державного акту на право постійного користування серії Б № 017197 від 1992 року, виданого Полтавською районною радою Полтавської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення до Полтавського районного суду Полтавської області

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І. С. Кіндяк