Постанова

від 22.09.2020 по справі 200/3745/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. справа №200/3745/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар суового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золоті пруди Трофімчука Віталія Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 200/3745/20-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золоті пруди до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 200/3745/20-а - залишено без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на додаткове рішення - задоволено частково.

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі № 200/3745/20-а - скасовано.

Прийнято нову додаткову постанову.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золоті пруди витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 гривень 00 копійок.

В решті заявлених вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовлено.

Слід зазначити, що у відзиві позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року представником позивача висловлено прохання про ухвалення рішення про стягнення витрат на правничу допомогу після розгляду справи по суті (а.с.204-207).

28 серпня 2020 року (тобто, у встановлений законодавством 5-денний строк після ухвалення судового рішення) від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій висловлено прохання винести додаткове рішення по справі, яким стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. за рахунок відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти відшкодування витрат на правничу допомогу, посилаючись на відсутність на те правових підстав та зауважуючи на явну неспівмірність заявленого розміру витрат. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги заяви, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення додаткового судового рішення у справі з наступних підстав.

До заяви про ухвалення додаткового судового рішення представником позивача надано: детальний опис витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 200/3745/20-а у Першому апеляційному адміністративному суді, копія акту прийняття послуг від 25.08.2020, наданих за договором про надання правової допомоги № 2 від 30.09.2019; копія договору про надання правової допомоги № 2 від 30.09.2019 з додатком 2, який визначає тариф вартості юридичних послуг; копія платіжного доручення № 924 від 25 серпня 2020 року; підтвердження про направлення копій документів відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи заяву по суті щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в межах заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами 1, 3 якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, згідно пункту 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Також, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд відмічає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Боттацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, ОСОБА_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5053 від 30.05.2018.

Як вбачається зі змісту Договору про надання правової допомоги № 2 від 30.09.2019, укладеного між позивачем (Замовник) та адвокатом Трофімчуком Віталієм Вікторовичем (Виконавець), ОСОБА_1 зобов`язується надавати юридичні послуги, в тому числі представництво інтересів замовника у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві на всіх стадіях процесу (п.1.2.3 Договору).

Розділом 3 цього Договору встановлено, що оплата послуг (гонорара) Виконавця за цим Договором складається з абонентської плати, оплати юридичних послуг та відшкодування витрат, необхідних для виконання Договору, при цьому сторонами обумовлено, що за виконання договору Замовник сплачує Виконавцю абонентську плату в розмірі 5000 грн. щомісячно.

Вирішуючи питання про співмірність заявленого розміру витрат, колегія суддів звертає увагу безпосередньо на детальний опис витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в Першому апеляційному адміністративному суді.

Так, представником позивача зазначено, що вартість такої послуги, як складання та спрямування відзиву на апеляційну скаргу на рішення місцевого суду від 09.06.2020 (складається з витрат л/годин - 6 годин (2 години - опрацювання апеляційної скарги, 4 години - підготовка проекту відзиву) становить від 3000,00 грн. - 5000,00 грн., сума фактичних витрат - 3000,00 грн. Також в описі зазначено про понесені витрати за участь у судовому засідання 25 серпня 2020 року в сумі 1000 грн.

Зі змісту додатку 2 до Договору про надання правової допомоги № 2 від 30.09.2019, який визначає тариф вартості юридичних послуг, вбачається, що вартість такої послуги як складання відзиву на апеляційну скаргу становить 3000,00 грн. - 5000,00 грн. за 1 документ.

Відповідно до платіжного доручення від 25.08.2020 СТОВ Золоті Пруди перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 оплату за правничу допомогу у справі № 200/3745/20-а у Першому апеляційному адміністративному суді в розмірі 4000,00 грн.

Надаючи оцінку співмірності витрат на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, суд дійшов наступного висновку.

Під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на додаткове рішення місцевого суду у цій справі апеляційним судом було встановлено, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що така послуга, як складання відповіді на відзив на позовну заяву фактично дублює послугу щодо складання позовної заяви та, на переконання колегії суддів, не потребує додаткового вивчення та правового аналізу, в тому числі з огляду на зміст відзиву податкового органу на позов, який загалом дублює висновки перевіряючих.

В цьому випадку, представник позивача зазначає про необхідність відшкодування витрат, зокрема на підготовку відзиву до апеляційної скарги в сумі 6000,00 грн., тоді як апеляційна скарга відповідача на рішення місцевого суду фактично дублює відзив на позовну заяву та, на переконання колегії суддів, не потребує додаткового вивчення та правового аналізу, а зазначення адвокатом про витрачений час на підготовку такого процесуального документу (6 годин) - є не співмірним до предмету спору та обсягу наданих послуг.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу також зауважив, що апеляційна скарга не містить даних які саме обставини справи суд не з`ясував та не оцінив, у чому полягає неповнота оцінки та з`ясування, натомість скарга містить доводи (слово в слово), які наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Тому в цій частині витрат суд зменшує їх розмір з 3000,00 грн. до 500,00 грн.

Відшкодування витрат, понесених у зв`язку із участю ОСОБА_1 у судовому засіданні в першому апеляційному адміністративному суді 25 серпня 2020 року в сумі 1000 грн., колегія суддів присуджує за рахунок бюджетних асигнувань.

Отже, вимоги заяви представника позивача про стягнення з Головного управління ДПС у Донецькій області понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 200/3745/20-а підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золоті пруди Трофімчука Віталія Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в справі № 200/3745/20-а - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ: 43142826) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золоті пруди (84023, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, с.Золоті пруди, вул. Шкільна, код ЄДРПОУ: 30835608) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (однієї тисячі п`ятсот гривень) 00 копійок.

У іншій частині заяви - відмовити.

Повне судове рішення - 22 вересня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук