Постанова

від 22.09.2020 по справі 480/5108/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р. Справа № 480/5108/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2020, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, по справі № 480/5108/19

за позовом ОСОБА_1

до Роменської міської ради Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

09 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Роменської міської ради Сумської області (далі по тексту - відповідач, Роменська міська рада), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 62 сесії 7 скликання Роменської міської ради Сумської області від 26.06.2019 про відмову у наданні дозволу на придбання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 0,1462 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5910700000:05:028:0147, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки,

- зобов`язати Роменську міську раду Сумської області на найближчій сесії прийняти рішення про надання дозволу на придбання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 0,1462 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5910700000:05:028:0147, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що неодноразово звертався до Роменської міської ради Сумської області з проханням надати дозвіл на придбання у власність земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, проте відповідне рішення не приймалося, що спонукало позивача звернутися до суду. Рішеннями судів попередні рішення про відмову у наданні дозволу на придбання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки скасовано та покладено обов`язок на відповідача повторно розглянути заяву позивача з цього питання. Спірним рішення 62 сесії 7 скликання Роменської міської ради Сумської області від 26.06.2019, позивачу знов відмовили у наданні відповідного дозволу на придбання земельної ділянки. Позивач вважає, що вказана відмова є протиправною, оскільки не ґрунтується на положеннях ст. 128 Земельного кодексу України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 480/5108/19 позов ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Роменської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 35425618, бульвар Шевченка, 2, м. Ромни, Сумська область, 42000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Роменської міської ради Сумської області від 26 червня 2019 року про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910700000:05:028:0147.

Зобов`язано Роменську міську раду Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання позивачу дозволу на придбання земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910700000:05:028:0147 та прийняти рішення у відповідності до положень ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 1536,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

ОСОБА_1 , не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, ухвалення рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 480/5108/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на правові позиції Верховного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №0840/3112/18, стверджує, що задля належного захисту прав позивача суд мав обрати більш ефективний спосіб захисту та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі зобов`язати Роменську міську раду Сумської області на найближчій сесії прийняти рішення про надання дозволу на придбання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 0,1462 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5910700000:05:028:0147, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, загальною площею 184,8 кв.м., житловою площею 79,6 кв.м., який розташований на земельній ділянці Роменської міської ради з кадастровим номером 5910700000:05:028:0147, площею 0,1462 га за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру ( а.с. 8, 9, 10-11).

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017 року у справі №585/2897/17, яка набрала законної сили, визнано дії Роменської міської ради Сумської області щодо не розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 12.06.2017 року про надання дозволу на придбання ним у власність земельної ділянки загальною площею 0,1462 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5910700000:05:028:0147, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, протиправними. Зобов`язано Роменську міську раду Сумської області розглянути на найближчій сесії подану позивачем заяву від 12.06.2017 року про надання дозволу на придбання ним у власність земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ( а.с. 14-15).

Також, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року у справі №818/1529/18, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Роменської міської ради Сумської області щодо неприйняття рішення про надання дозволу позивачу на придбання у власність земельної ділянки, загальною площею 0,1462 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5910700000:05:028:0147, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. Зобов`язано Роменську міську раду Сумської області повторно розглянути заяву від 12.06.2017 про надання дозволу на придбання у власність земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні ( а.с. 18-20).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року рішенням Роменської міської ради Сумської області від 26.06.2019 року, викладеному у протоколі засідання 62 сесії, відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5910700000:05:028:0147) ( а.с.24).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнанння протиправним і скасування рішення Роменської міської ради Сумської області від 26 червня 2019 року про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910700000:05:028:0147 та зобов`язання Роменської міської ради Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання позивачу дозволу на придбання земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910700000:05:028:0147 та зобов`язуючи прийняти рішення у відповідності до положень ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що в оспорюваному позивачем рішенні відповідача не наведені мотиви відмови та не зазначені підстави такої відмови у відповідності до ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України. Також, суд першої інстанції, зважаючи на наявність дискреційний повноважень відповідача вирішив що належним та ефективним способом захисту прав буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Роменської міської ради Сумської області на найближчій сесії саме прийняти рішення про надання дозволу на придбання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки суд першої інстанції виходив з того, що суд не може перебирати на себе функції органу місцевого самоврядування та зобов`язувати його приймати певне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, апеляційному перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевірюючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог, погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 128 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних завданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Статтею 71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що прийняття радою, як органом місцевого самоврядування, актів у формі рішень про надання або відмову в наданні на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційними повноваженнями відповідної ради.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування . Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05). Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому в разі, коли законом встановлено повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У разі ж коли суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати під час вчинення дії (прийняття рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Приписи абзацу другого ч. 4 ст. 245 КАС України встановлюють, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питань про надання дозволу на придбання у власність земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування та приймається колегіально депутатами відповідної ради шляхом голосування, а тому суд не може втручатися в дискреційні повноваження Роменської міської ради Сумської області та підміняти колегіальний орган шляхом прийняття замість останнього рішення за процедурою відмінною від тієї, що визначена Законом України Про місцеве самоврядування .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірність обрання судом першої інстанції у цій справі способу захисту порушеного права позивача.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 480/5108/19 в частині відмови у задоволенні позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова