Постанова

від 22.09.2020 по справі 340/1762/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1762/20 (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №340/1762/20 за позовом Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області до Олександрійського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Дівочепільська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області 02 червня 2020 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Олександрійського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) в якому, з урахуванням уточнень (а.с.40-41), просить визнати протиправною та скасувати постанову від 20.05.2020 про накладення на позивача виконавчого збору у розмірі 18992 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що прийнята відповідачем постанова про стягнення з позивача виконавчого збору від 20.05.2020 року винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки виконавче провадження відкрито 20.05.2020 року, тобто в день стягнення з позивача виконавчого збору без надання йому строку на добровільне виконання судового рішення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки станом на 20.05.2020 року, тобто на час відкриття виконавчого провадження, рішення суду боржником в добровільному порядку виконано не було, прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, відповідає приписам чинного законодавства. При цьому, суд першої інстанції зауважив на тому, що незалежно від того, коли винесена постанова про стягнення виконавчого збору, боржник не звільняється від відповідальності сплатити виконавчий збір за примусове виконання рішення, оскільки виконавче провадження вже було відкрито державним виконавцем. Отже, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, а саме з початком примусового виконання рішення та вчиненням примусових дій, на боржника покладається обов`язок щодо сплати виконавчого збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята поза межами строків, встановлених Законом України Про виконавче провадження №606-ХIV, а тому не може породжувати будь-яких юридичних наслідків для позивача. Крім того, зазначає про те, що згідно з практикою Верховного Суду для стягнення виконавчого збору необхідна наявність таких двох умов як здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по справі №340/3050/19 за позовною заявою виконуючого обов`язки керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Дівочепільської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, третя особа - Дівочепільський комунальний дошкільний заклад (ясла-садок) Веселка про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, позовні вимоги задоволено. Визнано бездіяльність Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Дівочепільський комунальний дошкільний заклад (ясла-садок) Веселка Олександрійського району Кіровоградської області - протиправною. Зобов`язано Дівочепільську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Чкалова, 13 у с. Дівоче Поле Олександрійського району Кіровоградської області , загальною площею 1,3 га, шляхом винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вчинити дії щодо виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою та реєстрації речового права на земельну ділянку (а.с.20-22).

Так, на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №340/3050/19 Кіровоградським окружним адміністративним судом 14.04.2020 року видано виконавчий лист про зобов`язання Дівочепільську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Чкалова, 13 у с. Дівоче Поле Олександрійського району Кіровоградської області , загальною площею 1,3 га, шляхом винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вчинити дії щодо виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою та реєстрації речового права на земельну ділянку.

20.05.2020 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62125138 з виконання виконавчого листа №340/3050/19, виданого 14.04.2020 року. Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.60-61).

Цього ж дня, старший державний виконавець, керуючись ст.ст.3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIІІ виніс постанову про стягнення з боржника - Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області виконавчого збору в розмірі 18892 грн., яка є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення (а.с.62-63).

25.05.2020 до відповідача надійшла заява від сільського голови Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62125138 в зв`язку з карантином, який продовжений до 22.06.2020 року (а.с.64).

У зв`язку з чим, старшим державним виконавцем 26.05.2020 року винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 05.06.2020 року (а.с.65-66).

05.06.2020 року до відповідача надійшла заява від сільського голови Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62125138 в зв`язку з карантином, який продовжений до 22.06.2020 р. (а.с.67).

У зв`язку з чим, старшим державним виконавцем 09.06.2020 року винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 18.06.2020 року (а.с.68-69).

19.06.2020 року до державного виконавця надійшла заява сільського голови Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 18.06.2020 за №161 про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що Дівочепільською сільською радою оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку по вул. Чкалова, 13 у с. Дівоче Поле Олександрійського району Кіровоградської області , загальною площею 0,1330 га, рішення сесії №244 від 10.06.2020 р. Про реєстрацію земельної ділянки комунальної власності , виготовлено та затверджено технічну документацію із землеустрою, також зареєстровано речове право на земельну ділянку (а.с.70).

22.06.2020 року старшим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №62125138 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження , в якій зазначено про виведення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження (а.с.71-72).

22.06.2020 року старшим державним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62398514 з примусового виконання постанови від 20.05.2020 року про стягнення виконавчого збору в сумі 18892 грн. (а.с.73-74).

Законність та обґрунтованість постанови від 20.05.2020 року про стягнення виконавчого збору в сумі 18892 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами статті 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Тобто, відповідач після відкриття виконавчого провадження, яке мало місце 20.05.2020 року зобов`язаний був вирішити питання щодо стягнення виконавчого збору.

При цьому, доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що згідно з практикою Верховного Суду для стягнення виконавчого збору необхідна наявність таких двох умов як здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки такі висновки Верховним Судом було зроблено виходячи з законодавства чинного на час виникнення відносин, які були спірними та регулювалися Законом України Про виконавче провадження №606-ХIV, в той час, як відносини у справі, що розглядається врегульовано Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №340/1762/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2020 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко