Рішення

від 21.09.2020 по справі 442/5495/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5495/20

Провадження №2/442/1334/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання - Малик О.Я.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що вона є дочкою покійного ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданого 29.08.1969 року Верхньодорожівською сільською радою Дрогобицького району, Львівської області.

ОСОБА_2 одружилася та змінила прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00007154536 від 16.12.2010 року.

19.03.2007 ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.12.2007 року серії НОМЕР_2 виданого Відділом РАЦС міста Дрогобича Дрогобицького МРУЮ у Львівській області.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.07.2007 року, ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0877 га, кадастровий номер 4610600000:01:007:0072.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду № 442/5546/19 від 28.11.2019, визначено, що частка померлого ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку становить 36/100 ід.ч.

Іншим спадкоємцем першої черги, після смерті батька є її рідний брат ОСОБА_3 (відповідач по справі).

Прийняти спадщину в нотаріальному порядку вона не може, оскільки в неї частково відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому для захисту своїх спадкових справ, змушена звертатись до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, від її представника поступило клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на: 36/100 ід.ч. земельної ділянки, площею 0,0877 га, кадастровий номер 4610600000:01:007:0072, яка знаходиться в АДРЕСА_2 .

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено ст.1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб спадкоємців. Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно з вимогами ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до частини 1 статті 1267, частини 1 статті 1278 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Згідно з вимогами ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, а згідно з ч. 5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи вище наведене, зокрема те, що позивач на підставі закону є спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину та після смерті батька вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 247, ч.4 ст.206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) право власності на 36/100 ід.ч. земельної ділянки, площею 0,0877 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 4610600000:01:007:0072, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Крамар