Рішення

від 09.09.2020 по справі 444/3158/19

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3158/19

Провадження № 2/444/328/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09 вересня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства Жовківської райспоживспілки "Жовківський ринок", торгового підприємства "Равчанка" про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом. Просить скасувати частково, в частині павільйону металевого магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Торгового підприємства "Равчанка" на магазин площею 792.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і запис про право власності № 11865499 та визнати за нею право власності на нерухоме майно: павільйон металевого магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 68.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовує свої позовні вимоги наступним. 22 травня 2001 року на підставі договору укладеного між приватним спеціалізованим підприємством Львівські виробничі та інвестиційні системи та ОСОБА_1 позивач купила павільйон металевого магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За куплене нерухоме майно вона повністю сплатила ціну продажу і з дати його придбання по день подання позовної заяви використовує у своїй підприємницькій діяльності.

Не погодившись з таким договором, СП Жовківський ринок було подано до Жовківського районного суду Львівської області позовну заяву про визнання такого договору недійсним. Однак згодом, стороною позивача було подано заяву про відмову від позову і провадження у вказаній вище цивільній справі було закрито.

Зазначає, що нещодавно вона ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора з речових прав на нерухоме майно щоб зареєструвати вказане вище нерухоме майно в державному реєстрі. Державний реєстратор, сформувавши інформаційну довідку з державного реєстру, повідомила її про те, що належне їй нерухоме майно зареєстроване за торговим підприємством Равчанка код ЄДРПОУ 32813172, що знаходиться за адресою Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновольця, 10. Із згаданої вище довідки вбачається, що будівля магазину загальною площею 792, 1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , належала СП Жовківський ринок на підставі свідоцтва про право власності від 29.08.2005 року. Однак на підставі акту приймання-передачі, засвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу, дана будівля була передана ТП Равчанка .

Із отриманої копії інвентаризації справи на магазини СП Жовківський ринок в АДРЕСА_1 , яка зберігається в Червоноградському МБТІ вбачається, СП Жовківський ринок являється власником будівлі критого ринку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 26.03.1998 року виданого на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради від 27.01.1998р. № 35.

Свідченням того, що належний ОСОБА_1 павільйон металевого магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належав СП Жовківський ринок є запит РВ ДВС Жовківського РУЮ від 05.12.2001 року та повідомлення Червоноградського МБТІ № 1196 від 11.12.2001 року.

Таким чином, належне позивачу нерухоме майно входило до комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належало СП Жовківський ринок і було придбане нею як таке, що продавалося в рахунок погашення боргів СП Жовківський ринок .

Вказує, що через незнання законодавства вона не зареєструвала таке нерухоме майно в Червоноградському МБТІ. Стверджує, що саме тому, Червоноградське МБТІ вказувало належний ОСОБА_1 павільйон металевого магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як майно СП Жовківський ринок та породило порушення її права.

Зазначає, що на день подачі позову, відповідачі в добровільному порядку не бажають повернути належне позивачу майно. Вказує, що укладений нею договір на підставі якого вона ОСОБА_1 набула права власності на нерухоме майно не визнаний ніким недійсним, а таким чином, є дійсним і є правовстановлюючим документом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Панюра Н.Ф. в судове засідання не прибули. Від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява, в якй просить розгляд справи проводити у її відсутності. Позов підтримує. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представники відповідачів підприємства Жовківської райспоживспілки "Жовківський ринок" та торгового підприємства "Равчанка" в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Від відповідачів не надходило на адресу суду клопотань, відзиву на позовну заяву. А від так, сторона відповідачів не висловила свого відношення до позовної заяви.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Так як відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд приходить до висновку про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а від так, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом було досліджено усі наявні в матеріалах справи письмові докази.

На підставі договору купівлі-продажу павільйону від 22 травня 2001 року, укладеного між приватним спеціалізованим підприємством Львівські виробничі та інвестиційні системи та ОСОБА_1 , остання купила павільйон металевого магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За куплене нерухоме майно ОСОБА_1 повністю сплатила ціну продажу і з дати його придбання по день подачі позову використовує у своїй підприємницькій діяльності, що стверджується копією квитанції № 010422 від 22.05.2001 р.

Не погодившись з таким договором дирекцією Жовківського ринку було подано до Жовківського районного суду Львівської області позовну заяву про визнання такого договору недійсним. Однак згодом було подано заяву про відмову від позову і провадження у цій справі було закрито, що стверджується копією такої заяви та копією ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 28.10.2003 р. у справі № 2-100/2003 р.

З інформаційної довідки з Державного реєстру вбачається, що належне ОСОБА_1 нерухоме майно зареєстроване за торговим підприємством Равчанка код ЄДРПОУ 32813172, що знаходиться за адресою Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновольця, 10.

Вказаною вище довідкою стверджується, що будівля магазину загальною площею 792,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 належала СП Жовківський ринок на підставі свідоцтва про право власності від 29.08.2005 року. Однак на підставі акту приймання-передачі засвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу була передана ТП Равчанка .

Із отриманої копії інвентаризаційної справи на магазини СП Жовківський ринок в АДРЕСА_1, яка зберігається в Червоноградському МБТІ вбачається, що СП Жовківський ринок являється власником будівлі критого ринку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 26.03.1998 року, виданого на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради від 27.01.1998 р. № 35.

Свідченням того, що належний позивачу павільйон металевого магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належав СП Жовківський ринок є запит РВ ДВС Жовківського РУЮ від 05.12.2001 року та повідомлення Червоноградського МБТІ № 1196 від 11.12.2001 року, копії яких містять в матеріалах справи.

Таким чином, належне позивачу нерухоме майно входило до комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належало СП Жовківський ринок і було придбане позивачкою як таке, що продавалося в рахунок погашення боргів СП Жовківський ринок .

До цих правовідносин підлягають застосуванню правові норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інше речове право вирішуючи питання про правомірність набуття права власності суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов`язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві.

Згідно п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав застосовуючи положення ст. 387 ЦК України суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Позивач не зареєструвала належне їй нерухоме майно в Червоноградському МБТІ. Саме тому, Червоноградське МБТІ вказувало належний ОСОБА_1 павільйон металевий магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як майно СП Жовківський ринок , що породило порушення її права.

Оскільки позивач правомірно набула право власності на вказане вище нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу та виконала умови такого договору, то у підприємства Жовківської райспоживспілки Жовкіський ринок не було правових підстав передати вказане вище нерухоме майно у власність торгового підприємства Равчанка .

З врахуванням встановленого під час розгляду справи та того, що відповідач визнає позовні вимоги, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судому порядку і у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Скасувати частково, в частині павільйону металевого магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Торгового підприємства "Равчанка" на магазин площею 792.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і запис про право власності № 11865499.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: павільйон металевого магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 68.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скаргаподається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівськоїобласті.

Текст повного рішення суду виготовлено 18.09.2020 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.