Рішення

від 21.09.2020 по справі 465/2979/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2979/20

2/465/2538/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Балита К.В.

розглянувши у судовому засіданні м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівського комунального підприємства Південне та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із заявою про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а також на господарську будівлю, позначену під індексом Б-1 загальною площею 44,0 кв.м., яка розташована на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 . Роботи щодо будівництва проведено більше десяти років. Даний факт підтверджується сусідами, однак не оформив права власності, оскільки вважав, що кінцевим документом власності є розпорядження районної адміністрації, а також не було відповідної згоди усіх співвласників будинку АДРЕСА_2 .

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задоволити.

Представник відповідача Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду відзив, який мотивований тим, що немає підстав для визнання права власності за позивачем, оскільки існує адміністративна процедура реєстрації права власності на нерухоме майно, якої дотримано не було.

Третя особа - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Представник третьої особи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки та Львівського комунального підприємства Південне в судове засідання не з`явився хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1 ст. 5ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4610136900:09:009:0235.

У відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач є родичем ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

На момент вселення в будинок АДРЕСА_2 його загальна площа становила 129,2 кв.м. Однак, впродовж певного проміжку часу Позивач за власні кошти та власними силами на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 побудував окремо стоячих два житлових будинки з господарською будівлею. Розширення житлової площі було зумовлено збільшенням кількості членів нашої родини. Сусіди, ЛКП та районна адміністрація Львівської міської ради не заперечили щодо побудови будинку та господарської будівлі, однак і узаконити також відмовились, в тому числі і Львівська міська рада. У 2000 році не оформлено права власності у зв`язку із відсутності згоди усіх співвласників квартири. Станом на даний час адміністративний шлях узаконення є неможливим, що підтверджується зверненнями до органів місцевого самоврядування та відповідними відповідями. Зокрема, Позивач отримав негативну відповідь від Комунальної установи Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду від 20.08.2020р. №20/08.20.02, відповідь з Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 17.08.2020р. №35-вих-63305 на звернення від 12.08.2020р., зареєстроване у Центрі надання адміністративних послуг за №3-Ч-ЗПІ-1865-35.

Судом також встановлено, що у відповідності до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, виготовленого експертом технічних обстежень ОСОБА_4 , житловий будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а також на господарську будівлю, позначену під індексом Б-1 загальною площею 44,0 кв.м., яка розташована на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 відповідають будівельним, санітарно-технічним та протипожежним норма та проводити демонтаж вказаних об`єктів є недоцільно у зв`язку із тим, що це може призвести до раптового руйнування конструктивних елементів.

Згідно листа Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 18.08.2020р. №3019 встановлено, що станом на 18.08.2020р. номер будинку АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 відсутній. Станом на 29.12.2012р. реєстрація не проводилась та свідоцтво про право власності за даною адресою не видавалось.

Мешканці сусідніх будинковолоділь по АДРЕСА_2 шляхом надання письмових звернень не заперечили щодо визнання за за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 64,0 кв.м. Частка: 1/1; житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 64,0 кв.м. Частка: 1/1; господарську будівлю загальною площею 44,0 кв.м., позначену під індексом Б-1 і розташовану на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 . Частка: 1/1. Одночасно ствердили, що перелічені об`єкти нерухомого майна існують уже більше двадцяти років, зокрема іде мова про мешканців будинків АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 .

У відповідності до отриманої інформації з Відділу Держгеокадастру у м. Львові земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а також на господарську будівлю, позначену під індексом Б-1 загальною площею 44,0 кв.м., яка розташована на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , була надана у користування будинку АДРЕСА_2 . Вказана обставина також підтверджується копією з топографічного плану масштабу 1:500 земельної ділянки на АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1, 3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України, (про правовий режим самочинного будівництва), право власності у порядку передбаченою частиною третьою ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудовані майно або нерухоме майно, яке створене у зв`язку із знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності здійснюється у порядку, передбаченому ст. 364 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо ц е право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 47, 124 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 158, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, на підставі п. 1 ст. 328, 344, 392 ЦК України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 64,0 кв.м. Частка: 1/1; житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 64,0 кв.м. Частка: 1/1; господарську будівлю загальною площею 44,0 кв.м., позначену під індексом Б-1 і розташовану на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 . Частка: 1/1.

Апеляційна скарга на рішення Франківського районного суду м. Львова може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ванівський Ю.М.