Рішення

від 11.09.2020 по справі 603/231/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/231/20

Провадження №2/603/157/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом Органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Представник органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить ухвалити рішення, яким відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав та передати органу опіки та піклування, Монастириській районній державній адміністрації для подальшого влаштування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини вказані за заявою матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України. 10.04.2019 року до служби у справах дітей, надійшов лист від служби у справах дітей облдержадміністрації №334/01-02-31 від 10.04.2020 року, щодо захисту прав та законних інтересів дитини, вжиття дієвих заходів спрямованих на забезпечення найкращих інтересів малолітнього ОСОБА_2 . Встановлено, що 02.04.2020 року, близько 19 год. 20 хв. в Тернопільське ВП ГУНП в Тернопільській області звернулась ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що 01.04.2020 року, в с.Біла, Тернопільського району, її знайома ОСОБА_4 передала сина ОСОБА_5 , віком приблизно шість місяців і повідомила, що він їй непотрібен. Залишену дитину було передано районному педіатру Тернопільської обласної дитячої лікарні. В ході проведеної перевірки встановлено, що матір`ю залишеної дитини є ОСОБА_1 , яка ніде не працює та не має постійного місця проживання. 06 квітня 2020 року біля 10:00 год., відповідач ОСОБА_1 прийшла провідати дитину та повідомила адміністрацію, що від свого сина ОСОБА_5 вона не відмовляється, і має намір в подальшому його виховувати, однак немає постійного місця проживання. Також повідомила, що її тітка ОСОБА_6 , яка проживає у Запорізькій області, надасть їй разом із сином житло, однак через карантин, у тітки відсутня можливість приїхати і забрати їх.

Від 06.04.2020 року, відповідач ОСОБА_1 не навідувала свого сина, на телефонні дзвінки не відповідає. У телефонній розмові її тітка ОСОБА_6 повідомила, що її племінниця ОСОБА_4 не відповідає на телефонні дзвінки. На даний час малолітньому ОСОБА_2 проведено повне обстеження стану здоров`я, та його в майбутньому буде виписано із умов стаціонарного лікування, тому необхідно буде вирішити питання про подальше перебування чи влаштування дитини.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 залишила хвору дитину у небезпеці, не цікавилась його здоров`ям, самоусунулась від утримання та лікування дитини, створення належних умов для повноцінного проживання та розвитку дитини, а тому на думку позивача є усі підстави для задоволення позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи. Від представника позивача ОСОБА_7 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити з зазначених у позові підстав. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.ст. 280,281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи та ухвалити заочне рішення, про що суд постановив відповідну ухвалу, оскільки відповідач був належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Підгаєцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №73.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00023849701 від 04.09.2019 року, відомості про батька дитини ОСОБА_2 вказані за вказівкою матері.

Згідно повідомлення Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області №24/8-49 від 03.04.2020 року, 02.04.2020 року, близько 19 год. 20 хв. в Тернопільське ВП ГУНП в Тернопільській області звернулась ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що 01.04.2020 року, в с.Біла, Тернопільського району, її знайома ОСОБА_4 передала сина ОСОБА_5 , віком приблизно шість місяців і повідомила, що він їй не потрібен. Залишену дитину було передано районному педіатру Тернопільської обласної дитячої лікарні. З ОСОБА_1 було проведено роз`яснювальну бесіду та відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.

Як вбачається з повідомлення Комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня Тернопільської обласної ради №267-01/11 від 29.04.2020 року, 06 квітня 2020 року біля 10:00 год., ОСОБА_1 прийшла провідати дитину та повідомила адміністрацію, що від свого сина ОСОБА_5 вона не відмовляється, і має намір в подальшому його виховувати, однак немає постійного місця проживання. Також повідомила, що її тітка ОСОБА_6 , яка проживає у Запорізькій області, надасть їй разом із сином житло, однак через карантин, у тітки відсутня можливість приїхати і забрати їх.

Від 06.04.2020 року, відповідач ОСОБА_1 не навідувала свого сина, на телефонні дзвінки не відповідає. У телефонній розмові її тітка ОСОБА_6 повідомила, що її племінниця ОСОБА_4 не відповідає на телефонні дзвінки. На даний час малолітньому ОСОБА_2 проведено повне обстеження стану здоров`я, та його в майбутньому буде виписано із умов стаціонарного лікування, тому необхідно буде вирішити питання про подальше перебування чи влаштування дитини.

Зі змісту висновку Органу опіки і піклування №1 від 15.04.2020 року вбачається, що 02.04.2020 року до Комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня було госпіталізовано невідомого хлопчика, віком біля 7 місяців.

03.04.2020 року біля 17:00 год. у приймальне відділення лікарні звернулась жінка ОСОБА_1 , яка назвалась матір`ю хлопчика та надала свідоцтво про народження дитини.

06 квітня 2020 року біля 10:00 год., відповідач ОСОБА_1 прийшла провідати дитину. Із ОСОБА_9 була проведена бесіда про відвідування сина в лікарні та надання дитині предметів гігієни та харчування. Також їй було розяснено наслідки ухилення щодо догляду за дитиною.

Від 06.04.2020 року, відповідач ОСОБА_1 не навідувала свого сина, на телефонні дзвінки не відповідає. На даний час малолітньому ОСОБА_2 проведено повне обстеження стану здоров`я, та його в майбутньому буде виписано із умов стаціонарного лікування, тому необхідно буде вирішити питання про подальше перебування чи влаштування дитини.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 залишила хвору дитину у небезпеці, не цікавилась його здоров`ям, самоусунулась від утримання та лікування дитини, створення належних умов для повноцінного проживання та розвитку дитини, не створила належних умов для повернення дитини з лікувального закладу. У звязку з наведеним, орган опіки та піклування Монастириської РДА, вважає за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_2 від матері ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав.

Згідно із ст. 13 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Представник позивача у позовній заяві вказує, що відповідач ОСОБА_1 , ніде не працює та не має постійного місця проживання.

Від 06.04.2020 року, відповідач ОСОБА_1 не навідувала свого сина, на телефонні дзвінки не відповідає. У телефонній розмові її тітка ОСОБА_6 повідомила, що її племінниця ОСОБА_4 не відповідає на телефонні дзвінки. На даний час малолітньому ОСОБА_2 проведено повне обстеження стану здоров`я, та його в майбутньому буде виписано із умов стаціонарного лікування.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 залишила хвору дитину у небезпеці, не цікавилась його здоров`ям, самоусунулась від утримання та лікування дитини, створення належних умов для повноцінного проживання та розвитку дитини, не створила належних умов для повернення дитини з лікувального закладу.

Відповідно до п.8 Постанови КМУ від 24.09.2008 р. № 866 Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законом України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них не позбавляючи батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 частини першої статті 164 СК України, а також у інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоровя і морального виховання.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, з метою забезпечення захисту прав та інтересів дитини ОСОБА_2 , суд приходить до переконання про наявність визначених законом підстав для відібрання малолітнього ОСОБА_2 від матері ОСОБА_10 , без позбавлення її батьківських прав.

Керуючись ст. 3, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 164, 170 Сімейного кодексу України,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без позбавлення її батьківських.

Передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Органу опіки та піклування, Монастириській районній державній адміністрації для подальшого влаштування.

Заочне рішення може бути переглянуто Монастириським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21.09.2020 року.

Позивач: орган опіки та піклування, Монастириська районна державна адміністрація: вул.Шевченка, 19, м.Монастириська, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21135307.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Іванчук