Вирок

від 22.09.2020 по справі 623/2696/20

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2696/20

Номер провадження 1-кп/623/338/2020

ВИРОК

іменем України

22 вересня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участі секретаря судового засідання Курила Д.І.,

прокурора Кравчука В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шведової Т.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12020220320000553 від 24 червня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Сухий Яр, Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, судимого:

19 грудня 2019 року вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за частиною 1 статті 309 КК України, із змінами згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року, до 2 років позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України, на шлях виправлення не став та повторно вчинив аналогічне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в середині квітня 2020 року, більш точна дата та час не встановлена, ОСОБА_1 , за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, вніс насіння коноплі в ґрунт на подвір`ї та на городі свого домоволодіння, поміж сільськогосподарських рослин, тим самим здійснив незаконний посів коноплі. Після чого, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що вчинив незаконний посів коноплі, та що за вказані дії передбачена кримінальна відповідальність, шляхом поливу та культивації землі, виростив 87 рослин, які містять психотропні речовини та є рослинами коноплі (Cannabis), для особистого вживання, без мети збуту.

15 липня 2020 року, о 12 годині 10 хвилин, під час обшуку на території домоволодіння (на подвір`ї та городі) АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , працівники поліції виявили та вилучили 87 незаконно вирощуваних ним рослин, які містять психотропні речовини та є рослинами роду коноплі, які ОСОБА_1 незаконно вирощував на подвір`ї та городі свого домоволодіння, для особистого вживання, без мети збуту.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 310 КК України, тобто у незаконному посіві та вирощуванні конопель, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 309 КК України, незаконний посів і вирощування конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.

В кінці серпня 2019 року, в денний час доби, більш точної дати та час не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на території свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, розуміючи протиправний характер своїх дій і бажаючи їх настання, без мети збуту, для особистих потреб, зірвав стовбури з листям та суцвіттям кущів рослини коноплі, що власноручно виростив, які переніс до сільськогосподарського приміщення, яке розташоване за місцем мешкання, де залишив сушитися, достовірно знаючи, що вказана рослина є рослиною коноплі, тобто наркотичним засобом, та за незаконне її зберігання передбачена кримінальна відповідальність, тим самим, в порушення вимог Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними від 15 лютого 1995 року, з серпня 2019 року зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, для особистого вживання, шляхом куріння, без мети збуту за вищезазначеною адресою до 15 липня 2020 року.

15 липня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2020, в період часу з 12 години 10 хвилин до 14 години 20 хвилини в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 - на території домоволодіння (у надвірній споруді - сараї) за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено і вилучено суху речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 18,4801 г., який в перерахунку на суху речовину становить 17,5701 г., які ОСОБА_1 незаконно зберігав за вищевказаною адресою без мети збуту.

На підставі викладеного ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, тобто у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - прокурором відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Кравчуком В.В., обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником Шведовою Т.А. досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості від 30 липня 2020 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Між сторонами узгоджене покарання за частиною 2 статті 309 КК України у виді одного року позбавлення волі, за частиною 2 статті 310 КК України у виді трьох років позбавлення волі, на підставі статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року, у виді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані йому законом, та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.

Захисник Шведова Т.А. зазначила, що угода була укладена в її присутності, підзахисний ОСОБА_1 у повній мірі зрозумів умови укладеної угоди, вид та міру узгодженого покарання та наслідки невиконання цієї угоди, і не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 30 липня 2020 року.

Шляхом опитування сторін, вивчення документів кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частиною 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й частині 7 статті 474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань; наявні підстави для визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення пунктів 1-4 частини 4 статті 474, пункту 1 частини 4 статті 394, пункту 1 частини 3 статті 424, статті 476 КПК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_1 суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра, в Ізюмському ОМВК Харківської області не перебуває, за місцем реєстрації та проживання характеризується задовільно, судимий, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання відповідно до статті 66 КК України, вчинення злочину особою повторно як обставину, яка обтяжує покарання відповідно до статті 67 КК України.

Отже, є підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання: за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, передбаченого частиною 2 статті 310 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року, у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Питання щодо запобіжних заходів судом не вирішується за відсутністю відповідного клопотання прокурора.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи в сумі 1144 гривні 15 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 63, 65-67, 70, 71, частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України, статтями 100, 124, 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 30 липня 2020 року, укладену між прокурором відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Кравчуком Владиславом Владиславовичем, обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником Шведовою Тетяною Анатоліївною про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання:

-за частиною 2 статті 309 КК України у виді 1 (ОДНОГО) року позбавлення волі,

-за частиною 2 статті 310 КК України у виді 3 (ТРЬОХ) років позбавлення волі.

На підставі статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 3 (ТРЬОХ) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року (з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року), у виді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (ТРЬОХ) років 6 (ШЕСТИ) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи №13/1/2192СЕ-20 від 28 липня 2020 року в розмірі 1144 гривні 15 копійок, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, МФО 899998, Казначейство України (ЕАП).

Речові докази - особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину 17, 5701 г. та речовину, яка містить психотропні речовини- рослини роду коноплі масою: 4672.3 грама, 4873.5 грама та 4403.2 грама, загальною кількістю 87 шт., знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим та захисником вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в пункті 1 частини 4 статті 394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в пункті 2 частини 4 статті 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Головуючий суддя М.П. Одарюк