Ухвала

від 21.09.2020 по справі 766/4857/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/4857/20

Номер провадження 11-cc/819/530/20 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2

Суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

При секретарі ОСОБА_5

За участю прокурора ОСОБА_6

Підозрюваного ОСОБА_7

Захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12019230000000070 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 серпня 2020 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сімферополь АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжнийзахід увиді особистогозобов`язання зпокладенням обов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України. Встановлено строк дії ухвали (обов`язків) до 16 жовтня 2020 року, включно.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 жовтня 2020 року, з визначенням розміру застави згідно ч.5 ст.182 КПК України в сумі 219700 грн.

В обґрунтуваннядоводів апеляційноїскарги вказує,що привирішенні питанняпро застосуваннявідносно ОСОБА_7 запобіжного заходу суд не врахував, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у складі злочинної організації, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а саме умисні корисливі злочини у сфері незаконного зайняття гральним бізнесом з метою особистого збагачення. Суд не врахував підвищену суспільну небезпеку підозрюваного як організатора та вчинених ним діянь, той факт, що ОСОБА_7 не співпрацює зі слідством щодо викриття інших злочинів у цій сфері та причетних до цього осіб. Крім того, підозрюваний керував злочинною групою, до якої залучав інших осіб, що свідчить про відсутність каяття та те, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у провадженні, а тому застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є недостатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно непрацевлаштований, вчинення злочинів було його основним джерелом доходу, в злочинній організації виконував керівну роль.

Вказує про необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави згідно ч.5 ст.182 КК України в сумі 219700 грн.

Запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_7 не забезпечить його належної процесуальної поведінки та унеможливить настання зазначених ризиків.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, захисника, підозрюваного, у судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчий відділу СУ ГУНП в Херсонській області звернувся до суду з погодженим прокурором клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.

Згідно клопотання слідчого 18 серпня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України (а.п.210-221).

З посиланнямна наявністьризиків,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а самеможливість переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду,незаконно впливатина свідків,працівників гральнихзакладів, за допомогоюяких надавалисьпослуги вприміщеннях гральнихзакладів зпроведення азартнихігор, тавчинити іншекримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, слідчий просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, зазначив про відсутність обставин на доведення наявності ризиків, на які слідчий посилається у клопотанні, в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Відповідно доч.1ст.183КПК України триманняпід вартоює винятковимзапобіжним заходом,який застосовуєтьсявиключно уразі якщопрокурор доведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим ст.177КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

Вбачається,що наявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_7 за ч.2ст.255,ч.4ст.28,ч.1ст.203-2КК України підтверджується доказами,наявними вматеріалах провадження,зокрема даними,що містятьсяв протоколіогляду від15березня 2019року,протоколах допитусвідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,протоколах впізнанняособи зафотознімками,протоколах прорезультати проведеннянегласних слідчихдій,протоколах прорезультати зняттяінформації зтранспортних телекомунікаційнихмереж,протоколі обшукувід 23квітня 2020року,висновку експерта№ 20-2501,№ 20-2499,20-2495,протоколі обшукув приміщеннігрального закладурозташованого заадресою: АДРЕСА_2 ,висновку експерта№ 20-2494,№ 20-2500,20-2485,протоколі оглядувилучених підчас проведенняобшуку вприміщенні гральногозакладу заадресою: АДРЕСА_3 ,іншими матеріаламипровадження в їх сукупності.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, належним чином перевірена та встановлена слідчим суддею при розгляді даного клопотання.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, про що свідчить усталена практика Європейського суду з прав людини, яка згідно ч.2 ст. 8, ч.5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі "Хайредінов проти України").

Ні зміст клопотання, ні доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, не обґрунтовують необхідності застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити чи є наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та достатньо підстав вважати про існування ризиків, на які вказує слідчий, прокурор, та має право постановити ухвалу про застосування більш м`якого запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з таких ризиків, передбачений ст.177 КПК України.

Обґрунтовуючи своєрішення,слідчий суддявказав,що клопотання слідчого не містить жодних обставин на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, про ризики заявлено формально, без будь-якої конкретизації до підозрюваного.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Апеляційна скаргапрокурора,в якійставиться питанняпро застосуваннянайсуворішого запобіжногозаходу допідозрюваного,вмотивована тяжкістюпокарання,що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним в інкримінованих злочинах.

Колегія суддів вважає доводи сторони обвинувачення непереконливими, а викладені вимоги такими, що суперечать контексту ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини, оскільки серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Сам факт підозри особи у вчиненні злочину та суворості можливого судового вироку не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без наявності ризиків, які б давали достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, у зв`язку із чим, доводи прокурора про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із цих підстав не можуть бути прийняті до уваги.

Твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів справи апеляційним судом, оскільки жодного аргументу на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, органом досудового розслідування не надано.

Згідно з практикою Європейського суду, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, при цьому, ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання, а сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Ризик впливу підозрюваного на інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні прокурором не обґрунтований.

Слідчий суддя вірно вказав і про те, що основними доказами у кримінальному провадженні є протоколи про результати проведення негласних слідчих дій, якими зафіксовані обставини вчинення кримінальних правопорушень, вилучені під час обшуків речові докази, висновки експертів.

Слідчий суддя врахував відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей (а.п.202-203), про проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 відомо ще з 23 квітня 2020 року, коли за місцем проживання останнього було проведено обшук, проте з того часу підозрюваний від органів досудового розслідування не ухилявся, не переховувався, крім того ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину у сфері господарської діяльності, а слідчим та прокурором не доведено необхідність ізоляції підозрюваного від суспільства, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладанням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий висновок, на думку суду апеляційної інстанції є належним чином обґрунтованим та таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що не зважаючи на підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та передбачене за нього покарання, вірогідність вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, продовження злочинної діяльності та ухилення підозрюваного від процесуальних обов`язків не є надто високою у зв`язку із чим колегія суддів, враховуючи дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 та всі інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, погоджується з висновком слідчого судді про те, що відносно ОСОБА_7 може бути застосований більш м`який вид запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, який одночасно зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При цьому, слід зауважити, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з`явився в судове засідання суду апеляційної інстанції. Відсутні будь-які відомості про тиск з боку ОСОБА_7 на інших підозрюваних, свідків, допущення ним порушень чи недотримання належної процесуальної поведінки. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.

При розгляді клопотання, слідчим суддею прийнятті до уваги положення ст.178 КПК України стосовно обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу у їх сукупності, достатньо мотивувавши прийняте рішення.

Доводи апеляційної скарги прокурора були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано не прийняті до уваги слідчим суддею.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Враховуючи викладене, місцевий суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст.177, 178, 183, 194, 199 КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу, застосував відносно останнього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 серпня 2020 року відносно ОСОБА_7 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_2

Судді: (підпис) ОСОБА_3

(підпис) ОСОБА_4