Рішення

від 21.09.2020 по справі 932/667/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/667/20

Провадження № 2/0203/692/2020

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у спрощеному порядку у письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Инвест по визнання попереднього договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська суд позов до ТОВ Авто Инвест (код ЄДРПОУ 42470360) на предмет визнання Попереднього договору купівлі-продажу автомобіля недійсним у зв`язку із здійсненням ним нечесної підприємницької діяльності, не справедливим пункт 1.5 попереднього договору, у зв`язку із його двозначністю, на підставі чого позивача відповідачем введено в оману, та стягнення грошових коштів, сплачених авансом за умовами Попереднього договору в розмірі 45000 грн. з тих підстав, що умови попереднього договору не виконані, обумовлений транспортний засіб не придбаний, основний договір не укладений і кошти авансу йому не повернуті.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2020 року справу передано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 27 березня 2020 року судді Колесніченко О.В.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених судом наступних обставин.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Авто Инвест укладений попередній договір №0145 купівлі-продажу транспортного засобу (а.с.4,5).

Відповідно до умов п.1.1. попереднього договору сторони зобов`язалися у встановлений строк укласти Договір купівлі-продажу транспортного засобу (надалі також як Основний договір ) на умовах, встановлених у цьому попередньому договорі.

Відповідно до п.1.2 попереднього договору транспортний засіб (далі за текстом також як Майно ), який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за основним договором, та який являтиметься предметом основного договору та має наступні ідентифікаційні ознаки: марка Renault, модель Duster, рік випуску 2015, інші характеристики 1.5/110л.с./МТ/4*4/дизель/ Privilege/ Оливковий/пробіг 1000 км., VIN НОМЕР_1 .

Згідно п.п.2.1, 2.3 попереднього договору встановлено, що на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення основного договору в момент укладення цього попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти в розмірі 45000 грн., а продавець своїм підписом під цим попереднім договором підтверджує отримання таких коштів. За домовленістю сторін, сума сплаченого авансу п.2.1 може дорівнювати вартості майна п.1.5.

У відповідності до п.п.1.5 попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір 03 жовтня 2018 року, за умови повного виконання п.2.1 цього попереднього договору. Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладений на 5 день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу та місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 31 грудня 2019 року.

Пунктом 1.6. визначені істотні умови основного договору, а саме: продавець зобов`язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти майно та оплатити його вартість у сукупності 90000,00 грн.

ОСОБА_1 , на виконання умов п.2.1 попереднього договору 03 жовтня 2018 року сплатив кошти в розмірі 45 000 грн., що підтверджується квитанцією №17866920 від 03 жовтня 2018 року, долученою до матеріалів справи в копії (а.с.7).

Разом з тим, відповідач станом на 01 січня 2020 року основний договір не уклав і у позивача відсутня будь-яка інформація про причини невиконання умов попереднього договору відповідачем.

02 січня 2020 року позивачем надіслана на адресу відповідача претензія з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 45 000 грн., сплачені на рахунок ТОВ Авто Инвест 03 жовтня 2018 року за умовами попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу №0145 від 03 жовтня 2018 року згідно квитанції № 17866920 (а.с.8), проте претензія залишена без реагування, а кошти не повернуті.

Таким чином встановлено, що у передбачений попереднім договором строк, умови про який у п.1.5 попереднього договору визначені двома датами - 03 жовтня 2018 року, однак не пізніше 31 грудня 2019 року, основний договір не укладений, транспортний засіб з обумовленими індивідуальними ознаками за п.1.2 попереднього договору не придбаний, натомість позивач повністю сплатив передбачену п.2.1 суму коштів в розмірі 45000,00 грн., що відповідачем не спростовано та доказів зворотного згідно зі своїм процесуальним обов`язком за ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 3 ст. 635 ЦК України передбачено, що зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Так, за ст. 635 ЦК України суть попереднього договору полягає в тому, що його сторони зобов`язуються в майбутньому укласти основний договір. При цьому попередній договір визначає умови, на яких сторони зобов`язуються в певний строк укласти основний договір, тобто, за попереднім договором виникає лише двостороннє зобов`язання сторін укласти основний договір у майбутньому, позаяк, укладенням попереднього договору лише обумовлюються наступні дії його сторін, а не відбувається фактичне вибуття із власності продавця предмету продажу, а покупець не набуває право власності на це майно з укладенням попереднього договору.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.

Відповідно до п.2.1 попереднього договору на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення основного договору в момент укладення цього попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти в розмірі 45000,00 грн., а продавець своїм підписом під цим попереднім договором підтверджує отримання таких коштів.

Пунктом 2.2. вказаного попереднього договору передбачено, що зазначена сума розцінюється сторонами як аванс за основним договором, а при оформленні основного договору вартість майна, що підлягає сплаті покупцем, буде зменшена на суму, сплачену за цим попереднім договором, згідно п.1.5.

З огляду на викладене, встановивши, що у передбачений попереднім договором строк (щонайменше до 31 грудня 2019 року) сторони не уклали договору купівлі-продажу транспортного засобу, суд приходить до висновку про те, що платіж, переданий позивачем відповідачу за попереднім договором в розмірі 45000,00 грн., є авансом та підлягає поверненню власникові в розмірі 45000,00 грн.

Такі висновки судом зроблені відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України з урахування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц.

Стосовно позовних вимог про визнання несправедливим та недійсним пункт 1.5 попереднього договору № 0145 купівлі-продажу транспортного засобу від 03 жовтня 2018 року та визнати недійсним у цілому весь вказаний попередній договір № 0145 купівлі-продажу транспортного засобу від 03 жовтня 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом, основний договір купівлі-продажу на підставі попереднього договору від 03 жовтня 2018 року укладений не був, за вимогами ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення, а тому, оскільки усі строки, передбачені для укладення основного договору за умовами попереднього договору спливли на час звернення до суду з позовом (16 січня 2020 року), наслідком цього є лише повернення сплаченої суми авансу, для чого визнання пунктів договору несправедливими, недійсними, визнання попереднього договору недійсним в цілому не потребується, і не відновлюватиме порушених прав позивача, зокрема, за наслідками такого способу захисту застосовується реституція за ч.1 ст .216 ЦК України, тобто повернення кожною зі сторін другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тоді як за наслідками розгляду даної справи і встановлення обставин неукладення основного договору з вини відповідача і неповернення ним отриманих коштів авансу в 45000,00 грн. ухвалене рішення про стягнення цієї суми з відповідача, що є достатнім способом захисту порушених прав позивача.

Судові витрати відносяться на рахунок відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених вимог позивача, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Инвест по визнання попереднього договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Инвест (ЄДРПОУ 42470360, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 104А, оф.407, р/р НОМЕР_2 у ПАТ Банк Восток ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) суму авансу за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 0145 від 03 жовтня 2018 року в розмірі 45 000 грн (сорок п`ять тисяч грн.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Инвест (ЄДРПОУ 42470360, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 104А, оф.407, р/р НОМЕР_2 у ПАТ Банк Восток ) на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс складено 21.09.2020.

Суддя О.В. Колесніченко