Ухвала

від 22.09.2020 по справі 400/3293/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3293/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року по справі № 400/3293/19 за позовом Голови фермерського господарства Південні Лани ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року позов Голови фермерського господарства Південні Лани ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування припису - задоволено.

На зазначене судове рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

В порушення вимог ч. 5 ст. 296 КАС України скаржником при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2020 року залишено без руху апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та надано скаржнику строк для виправлення недоліків.

Також, Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Зазначену ухвалу скаржником одержано 27 липня 2020 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

31 серпня 2020 року, на виконання зазначеної ухвали суду, від скаржника надійшло клопотання щодо відстрочення сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті або продовження строку виконання ухвали суду до дати закінчення карантину, яке обґрунтовано відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Оглянувши матеріали справи та проаналізувавши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області слід відмовити, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Доводи заявника щодо відсутності коштів на сплату судового збору не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору суб`єкта владних повноважень, який фінансується з Державного бюджету України, не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень, оскільки держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Отже, у визначений судом строк апелянтом вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, також апелянтом не наведено об`єктивних причин неможливості вчинити певні процесуальні дії щодо оплати судового збору.

Крім того, суд вважає необхідним підкреслити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року вказував на те, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Стосовно продовження строку виконання ухвали суду до дати закінчення карантину, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, даною статтею передбачено право суду продовжувати процесуальний строк.

Суд апеляційної інстанції враховує, що частина 2 статті 169 КАС України передбачає, що строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху.

Враховуючи, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2020 року була отримана скаржником 27 липня 2020 року, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржнику було надано достатньо часу для виконання її вимог, а тому підстав для продовження строку для усунення недоліку поданої апеляційної скарги не має.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" викладено пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Також, п.2 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Так, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.07.2020 року, а тому 20-ти денний строк встановлений вищезазначеним пунктом закону закінчився 06.08.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.

У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст. 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута скаржнику.

Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не виконано вимоги ухвали апеляційного суду від 17 липня 2020 року (не сплачено судовий збір), подана апеляційна скарга на підставі ч. 2 ст. 298 та п.1 ч.4 ст. 169 КАС України підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.296, ст. 298 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області щодо відстрочення сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті або продовження строку для усунення недоліку поданої апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області повернути особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.