Рішення

від 22.09.2020 по справі 200/6319/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 р. Справа№200/6319/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 183156,27 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 183156,27 грн.,

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 узгодженої сими податкової заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 183156,27 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 09 липня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10.08.2020 року.

10.08.2020 року відкладено розгляд справи на 09.09.2020 року.

09.09.2020 року відкладено розгляд справи у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Позивач у судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причин не явки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання прибув, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, з 12.03.2020 по 03.04.2020 на усій території України установлено карантин. Рішенням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 загальнонаціональний карантин продовжено до 24.04.2020. Рішенням Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 загальнонаціональний карантин продовжено до 11.05.2020. Рішенням Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 загальнонаціональний карантин продовжено до 22.05.2020.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Ради суддів України № 19 від 17.03.2020 Щодо організації роботи судів та органів суддівського самоврядування в умовах карантину затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до змісту цих Рекомендацій на період з 16.03.2020 до 11.05.2020 судам зокрема, рекомендовано: встановити особливий режим роботи судів України, роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Крім того, Радою суддів України рекомендовано громадянам та іншим особам:

всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

учасникам судових засідань рекомендовано подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

Суд звертає увагу на те, що Рада суддів України рекомендувала судам, зокрема, роз`яснити громадянам про можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції, окрім цього було роз`яснено про можливість надання заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Проте, суд приписами статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи, яка не передбачає такої підстави як відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням карантину на території України.

Також, суд зазначає, що п. 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З аналізу приписів вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд може за відсутності учасників справи у разі повторної неявки учасника справи розглядати справу за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Приписами частини 4 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Отже, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду з клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 195 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що відповідач з відповідним клопотання до суду не звертався.

Також відповідач, якщо вважав, що розгляд справи без його участі не є можливим, мав надати заяву про відкладення справи або про розгляд справи у його відсутності .

Як вже суд зазначав, позивач заява про відкладення справи від позивача не надходила.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей облікової картки з єдиного податку фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010300) на день подання позову за відповідачем обліковується податковий борг, раніше не заявлений до суду, у розмірі 183156,27 грн., а саме:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) в сумі 69494,30 грн., а саме:

69494,30 грн. - борг виник 18.09.2019 - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми Ф від 09.04.2019 № 0047871-4710-0517 на суму 86228,40 грн. за 2018 рік (ППР направлено на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення повернено відділенням зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ). Нерухоме майно знаходиться в м. Лиман.

земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010700) в сумі 113661,97 грн., а саме:

113661,97 грн. - борг виник 10.09.2019 - донараховано податкового повідомлення - рішення форми Ш від 24.07.2019 № 0050504710 згідно на суму 135111,98 грн. (ППР направлено на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення повернено відділенням зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ). Податкове повідомлення - рішення форми Ш від 24.07.2019 № 0050504710 прийняте на підставі акта про результати камеральної перевірки №1258/05-99-47-10/ НОМЕР_1 (акт перевірки направлений на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення повернено відділенням зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ).

Зазначені вище податкові повідомлення - рішення не оскаржувались в адміністративному чи в апеляційному порядку.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 зазначеного Кодексу платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 вказаного Кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою платником податків Відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми Ф від 04.11.2019 № 1486-55, яка направлена платнику податків за його податковою адресою, та поштове відправлення повернено з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання . Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи те, що сума податкового боргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 складає 183156,27 грн., підтверджується матеріалами справи, не сплачена відповідачем в добровільному порядку, доказів скасування податкової вимоги відповідачем не подано, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 183156,27 грн., - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 183156,27 грн., а саме:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) в сумі 69494,30 грн.

Кошти у розмірі 69494,30 грн. необхідно стягнути на рахунок № ПА428999980314040512000005564, код платежу 18010300 отримувач УК м.Лиман/отг м.Лиман Донецької області код СДРПОУ 37894853 банк утримувача Казначейство України, МФО 899998, призначення платежу *; 140; НОМЕР_1 ; на користь погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації

18010700) в сумі 113661,97 грн.

Кошти у розмірі 113661,97 грн. необхідно стягнути на рахунок №

UА898999980334169813000005564, код платежу 18010700 отримувач УК

м.Лиман/отг м.Лиман Донецької області код ЄДРПОУ 37894853 банк утримувача Казначейство України, МФО 899998, призначення платежу *; 140; НОМЕР_1 ; на користь погашення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Суддя О.О. Галатіна