Рішення

від 21.09.2020 по справі 260/1709/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1709/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Присліпської загальноосвітньої школи І ступеня щодо застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Присліпської загальноосвітньої школи І ступеня, в якому просить зобов`язати Присліпську загальноосвітню школу І ступеня застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Присліпську загальноосвітню школу І ступеня, розташовану за адресою: 89214, Закарпатська область, Перечинський район, с. Вільшинки, вул. Присліпська, буд. 37 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки Присліпської загальноосвітньої школи з питань дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки виявлено численні порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Вважає, що зазначена обставина є підставою для зупинення роботи школи до повного усунення виявлених порушень.

Сторони у судове засідання 21 вересня 2020 року не з`явилися.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229КАС України).

21 вересня 2020 року позивач надіслав на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами, аргументоване запровадженими карантинними заходами.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Окрім того, у встановлений в ухвалі суду від 12 травня 2020 р. строк відповідач відзив на позов не надав, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву до суду не звертався.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на підставі наказу "Про проведення позапланових перевірок" від 11.12.2019 р. №353, доручення Прем`єр - міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу № 23) та посвідчення на проведення перевірки №25 від 24.01.2019 р. у період з 29 по 30 січня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Присліпською загальноосвітньою школою І ступеня (Перечинський район, с. Вільшинки, вул. Присліпська, буд. 37) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки

За результатами проведеного заходу державного нагляду складено акт № 25 від 30 січня 2020 року (арк. спр. 7 - 14), відповідно до якого виявлено наступні порушення вимог законодавства:

1) наявні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі потребують коригування, що є порушенням п. 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року (далі - Правила пожежної безпеки в Україні);

2) елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

3) на дверях горищ, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів, що є порушенням п. 2.12 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

4) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою "скрутки", чим порушено п. 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

5) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, що є порушенням п. 1.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

6) електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої ставки), чим порушено п. 1.16 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

7) допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами), чим порушено п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

8) не здійснено перевірку захисту будівлі, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що є порушенням п. 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

9) у будівлях та приміщеннях відсутня система пожежної сигналізації, чим порушено п. 1.1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

10) наявний пожежний щит не укомплектований засобами пожежогасіння, відповідно до встановлених вимог, що є порушенням п. 3.11 V Правил пожежної безпеки в Україні;

11) на пожежному щиті відсутній номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, що є порушенням п. 3.12 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

12) працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

Вважаючи, що виявлені під час проведеного позапланового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 3 Конституції України визнано людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Україні.

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, віднесено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.

Окрім того, п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України передбачено повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей .

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 р., Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, відповідно до положення, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 р. №3 (з наступними змінами та доповненнями), є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно пп. 35 п. 4 зазначеного положення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території, в тому числі, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 р (далі - Закон №877).

Державний нагляд (контроль) в розумінні норм Закону №877 - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до ст. 1 Закону №877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Судом встановлено, що уповноваженим на те органом - Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області в порядку, встановленому нормами Закону №877, було проведено позаплановий захід державного контролю з питань дотримання Присліпською загальноосвітньою школою вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Жодних зауважень щодо порядку проведення такого відповідач не заявляє.

Ч. 6 ст. 7 Закону №877 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону №877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Вищенаведене кореспондується також з положеннями ст. 68 КЦЗ України, відповідно до яких посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей , посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За правилами ч. 1 ст. 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки , визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що робота суб`єкта господарювання може бути зупинення за рішенням суду за результатами проведення заходів державного нагляду виключно в разі, якщо встановлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Одночасно, враховуючи положень ст. 77 КАС України та те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач заявляє, що виявлені під час проведення позапланового заходу державного нагляду порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки не були усунуті об`єктом нагляду, є значними та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Вирішуючи питання наявності підстав вважати, що виявлені порушення можуть становити реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 КЦЗ України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Згідно п. 33 ст. 2 КЦЗ України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Нормами ч. 1, 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регламентуються нормами Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до п. 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, такі є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Отже, дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, установах, організаціях є важливим елементом в системі заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, покликаним уникнути загрозу життю або здоров`ю людей та завданню значних матеріальних збитків, забезпечення виконання яких є обов`язком власників та керівників суб`єктів господарювання.

Згідно п. 4 Правил пожежної безпеки в України пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф), а також з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища та ускладнюють їх ліквідацію.

Під час розгляду даної адміністративної справи жодних доказів усунення виявлених під час перевірки порушень вимог пожежного законодавства відповідач не надав.

Таким чином, суд вважає, що станом на день розгляду даної адміністративної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач не усунув. Більше того, з їх характеру вбачається, що такі є значними, стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі навчального закладу, значною мірою впливають на безпеку його роботи, на ризик виникнення надзвичайної ситуації, можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, як неконтрольованого процесу, перешкоджають завчасному виявленню пожежі, оперативній евакуації людей на її ранній стадії, а тому становлять реальну загрозу їх життю та здоров`ю.

Так, зокрема, система пожежної сигналізації є надзвичайно важливими протипожежними засобами, які впливають на швидкість евакуації людей та прискорення реагування співробітниками Державної служби з надзвичайних ситуацій у разі виникнення надзвичайної ситуації у приміщенні, що в свою чергу призведе до мінімальних негативних наслідків такого. Оброблення дерев`яних елементів горищного покриття засобами вогнезахисту також дає додатковий час для витримки крівлі корпусу під час пожежі, що також впливає на можливість ефективного рятування людей. Не забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, а також не укомплектування пожежний щит засобами пожежогасіння створює додаткову загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд вважає, що з моменту проведення позапланового заходу державного нагляду у відповідача було достатньо часу для повного усунення виявлених порушень, проте вказана можливість використана не була.

Суд зауважує, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною та достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Суд також враховує характер діяльності відповідача та пов`язаний з цим високий ступінь ризику настання надзвичайних ситуацій, що в свою чергу можуть спричинити негативні наслідки для великої кількості дітей та співробітників загальноосвітнього навчального закладу.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що порушення, які були виявлені під час заходу державного нагляду є такими, що створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак є достатньою та самостійною підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення роботи навчального закладу.

Разом з тим, суд зазначає, що застосування заходів реагування у даній адміністративній справі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, відповідач не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутися із заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на вищенаведені обставини справи та законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 38629032) до Присліпської загальноосвітньої школи І ступеня (місцезнаходження: вул. Присліпська, буд. 37, с. Вільшинки, Перечинський район, Закарпатська область, 89214, код ЄДРПОУ - 37916688) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю .

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Присліпської загальноосвітньої школи І ступеня, розташованої за адресою: 89214, Закарпатська область, Перечинський район, с. Вільшинки, Присліпська, буд. 37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2020 року.

Суддя Р.О. Ващилін