Рішення

від 22.09.2020 по справі п/320/1208/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року № П/320/1208/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих", про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень бази відпочинку "Діброва" Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих за адресою: Київська обл., смт.Рокитне, урочище Піщане, буд.5, шляхом зобов`язання Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.11.2019 №223.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки бази відпочинку "Діброва" Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, що розташована за адресою: Київська обл., смт.Рокитне, урочище Піщане, буд.5, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Громадську організацію "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих".

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі відпочинку є неспівмірним з виявленими контролюючим органом порушеннями.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що Підприємством об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих вчиняються дії, направлені на усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які зафіксовані в акті від 13.11.2019 №223.

Присутній у судовому засіданні 20.08.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 20.08.2020 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих" у судове засідання, призначене на 20.08.2020, не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно.

Присутні у судовому засіданні 20.08.2020 представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вказані клопотання та неявку третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, усною ухвалою суду від 20.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих (ідентифікаційний код 03967731, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд.39) зареєстровано в якості юридичної особи 17.08.1999, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.59-61).

Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих "Утос" на підставі договору купівлі-продажу споруд бази відпочинку від 10.10.2002, зареєстрованого в реєстрі за №3806, було придбано у ВАТ "Інжинірингово-виробниче підприємство "ВНІПІТРАНСГАЗ" споруди бази відпочинку, які розташовані в смт.Рокитне, Київської області, урочище Піщане (т.1, а.с.120).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.04.2005 серії НОМЕР_1 Українське товариство сліпих в особі Центрального правління є власником комплексу літ. "А"- 876,1 кв. м., "Б"-56,0 кв. м., "В"-56,5 кв. м., що розташований за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н., смт. Рокитнянське, Піщане урочище, буд.5 (т.1, а.с.121).

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №153885 від 14.01.2010, Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих є постійним користувачем земельної ділянки, площею 3,4965 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н., Рокитнянська селищна рада, урочище Піщане (т.1, а.с.129).

З матеріалів справи вбачається, що Підприємством об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих було прийнято наказ від 27.05.2019 №44 "Про відкриття б/в "Діброва" на літній сезон 2019 р." (т.1, а.с.130-131).

Судом встановлено, що у період з 12.11.2019 по 13.11.2019 провідним інспектор Рокитнянським ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Потомської Альони Петрівни на підставі наказу від 30.10.2019 №1165 (т.1, а.с.11-12) було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання базою відпочинку "Діброва" Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, за результатами проведення якого був складений акт від 13.11.2019 №223 (т.1, а.с.14-24).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення бази відпочинку "Діброва" Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, зокрема:

- розділ III глава 2, пункт 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417) - не піддано вогнезахисній обробці дерев`яні елементи конструкцій дахових покриттів будівель (їдальні, матеріального складу) бази відпочинку;

- розділ V глава 1 пункт 1.2 Правил №1417 - не обладнано системою протипожежного захисту будинки, приміщення та споруди бази відпочинку (їдальня);

- розділ V глава 1 пункт 1.3 Правил №1417 - не проведено ремонт системи протипожежного захисту в приміщеннях будівлі матеріального складу;

- розділ III глава 1 пункт 1.11 Правил №1417 - не обладнано приміщення бази відпочинку системою оповіщення про пожежу та евакуацією людей на них;

- розділ IV глава 1 пункт 1.21 Правил №1417 - не в повній мірі обладнано будівлі бази відпочинку (матеріальний склад) пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

- розділ IV глава 1 пункт 1.21 Правил №1417 - не проведено перевірку наявних пристроїв захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів бази відпочинку;

- розділ V глава 3 пункт 3.6 Правил №1417 - базу відпочинку не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

- пункт 16 Порядку функціонування добровільної пожежної охорони, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №564 - не організовано роботу добровільної пожежної дружини на території бази відпочинку;

- розділ II глава 2 ПТБ - не розроблено: інструкції щодо виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки; план заходів для захисту працівників, об`єктів господарювання та довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- пункт 3 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - на базі відпочинку відсутня інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

- пункт 4 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не розроблено евакуаційні заходи щодо працівників та майна бази відпочинку під час виникнення надзвичайних ситуацій;

- пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не в повній мірі забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту.

Під час розгляду справи Рокитнянським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області за заявою відповідача у період з 11.08.2020 по 12.08.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання Підприємстом об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (база відпочинку "Діброва" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №58 від 12.08.2020 (т.1, а.с.239-249).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі допущене раніше порушення вимог пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, а саме: не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Отже, не усунутим залишилося одне порушення, про яке раніше було зазначено в акті перевірки від 13.11.2019 №223, яке і підлягає дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді часткового зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи переважна більшість порушень (12 з 13), зазначених в акті перевірки №223 від 13.11.2019, відповідачем була усунута та на теперішній час відповідачем не усунуто лише одне порушення, а саме: не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2020 між Підприємством об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (Замовник) та Навчально-методичним центром Цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області (Виконавець) було укладено договір №БЦ162, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику освітні послуги з питань цивільного захисту.

Згідно з пунктом 4 договору вартість послуг, що надаються, а саме: функціональне навчання фахівців з питань цивільного захисту становить 496,00 грн. (т.2, а.с.19).

Отже, матеріали справи про те, що відповідачем вчиняються дії, направлені на усунення вказаного порушення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, а тому має застосовуватись виключно, у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень бази відпочинку "Діброва" Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих за адресою: Київська обл., смт.Рокитне, урочище Піщане, буд.5, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а єдине не усунене відповідачем порушення (не проведення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту) не створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає, що підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення відповідного об`єкту відсутні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.