Рішення

від 17.09.2020 по справі 380/3557/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3557/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства Вікторі А про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства Вікторі А про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 37822,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість, податку на прибуток та по акцизному податку на пальне у сумі 37822,37 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку у судовому порядку.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 18.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами); запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Копія ухвали судді від 18.05.2020 надіслана рекомендованим листом на зазначену у позові адресу відповідача - 79034, м. Львів, вул. Буйка, буд. 14. Вказана адреса відповідає адресі місцезнаходження ПП Вікторі А , зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Однак, конверт з судовою кореспонденцією повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за не запитом» .

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

При цьому судом враховано, що Постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року.

Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020) визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення та пояснень третьої особи на відзив, розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №713-ІХ від 18.05.2020, якій набрав чинності 17.07.2020, змінена редакція п. 3 розділу VI КАС України та визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, Законом передбачено продовження строку лише за заявою учасника справи.

Згідно з розділом II (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №713-ІХ від 18.05.2020 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно, зокрема, до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавець надав учасникам справ 20-денний строк для подання заяви по справі на продовження строку для вчинення процесуальних дій. Оскільки, закон набрав чинності 17.07.2020, останнім 20-м днем для подачі вказаної заяви - є 06.08.2020.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

У силу ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство Вікторі А зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 22.03.2016 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 40361860.

Згідно з відомостями, наданими податковим органом, ПП Вікторі А має відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість №886/9/51-08 від 28.01.2020 заборгованість ПП Вікторі А станом на 28.01.2020 складає 37822,37 грн, в тому числі: з податку на додану вартість - 13576,67 (штрафні санкції); з податку на прибуток - 1020 грн (штрафні санкції); з акцизного податку на пальне - 23225 (штрафні санкції).

Як підтверджується матеріалами справи, заборгованість ПП Вікторі А виникла на підставі наступного:

1) З податку на прибуток приватних підприємств:

- податковим повідомленням-рішенням №0128701225 від 07.06.2018 (а.с. 47), винесеним на підставі акта про результати перевірки №862/13-01-12-25 від 18.04.2018 (а.с. 49), до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресату із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 47 зворот).

2) З податку на додану вартість:

- податковим повідомленням-рішенням №0010615012 від 09.11.2018 (а.с. 9) винесеним на підставі акта про результати перевірки №1098/Д 3-01/12-21/40361860 від 20.06.2018 (а.с. 10), до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 10 зворот).

- податковим повідомленням-рішенням №0120351221 від 29.05.2018 (а.с. 36), винесеним на підставі акта про результати перевірки №847/13-01/12-21/40361860 від 17.04.2018 (а.с. 37), до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 11220 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 36 зворот).

- податковим повідомленням-рішенням №0196241221 від 01.08.2018 (а.с. 40), винесеним на підставі акта про результати перевірки №913/13-01/12-21/40361860 від 18.05.2018 до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 40 зворот).

- податковим повідомленням-рішенням №0219271221 від 30.08.2018 (а.с. 43), винесеним на підставі акта про результати перевірки №1642/13-01-12-21/40361860 від 13.07.2018 (а.с. 45) до ПП Вікторі А застосовано штраф на загальну суму 316,67 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 43 зворот).

3) По акцизному податку на пальне - 23 225,70 грн.

- податковим повідомленням-рішенням №0012374004 від 19.06.2019 (а.с. 62), винесеним на підставі акта про результати перевірки №771/40.4/40361860 від 28.05.2019 (а.с. 64), до ПП Вікторі А до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 40 зворот).

- податковим повідомленням-рішенням №0009554004 від 10.05.2019 (а.с. 59), винесеним на підставі акта про результати перевірки №670/40.4/40361860 від 10.05.2019 (а.с. 60), до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 61).

- податковим повідомленням-рішенням №0006644004 від 03.04.2019 (а.с. 56), винесеним на підставі акта про результати перевірки №485/40.4/40361860 від 03.04.2019 (а.с. 57), до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 58).

- податковим повідомленням-рішенням №0005394004 від 20.03.2019 (а.с. 52), винесеним на підставі акта про результати перевірки №212/40.4/40361860 від 26.02.2019 (а.с. 54), до ПП Вікторі А застосовано штрафні санкції на суму 4080 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скероване ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 53).

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

З урахуванням зазначених вище правових норм, усі вищеназвані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими ПП Вікторі А .

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 06.08.2018 № 77829-17, згідно з якою загальна сума податкового боргу станом на 05 серпня 2018 року становить: 11325,70 грн.

Зазначена вимога скерована ПП Вікторі А на його податкову адресу, проте поштове відправлення повернулось адресанту із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання» .

Звернення до суду з даним адміністративним позовом обумовлене несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств штрафні санкції), з податку на додану вартість (штрафні санкції) та з акцизного податку на пальне (штрафні санкції).

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У відповідності до припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст. 57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Так, як вже зазначалось, матеріали справи підтверджують, що податкові повідомлення-рішення: №0128701225 від 07.06.2018, №0010615012 від 09.11.2018, №0120351221 від 29.05.2018, №0196241221 від 01.08.2018, №0219271221 від 30.08.2018, №0012374004 від 19.06.2019, №0009554004 від 10.05.2019, №0006644004 від 03.04.2019, №0005394004 від 20.03.2019 належним чином вручені на податкову адресу відповідача.

Таким чином, враховуючи, що доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку відповідачем не надано, суд доходить висновку, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, заявлені позивачем до стягнення грошові зобов`язання відповідача вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2018 ГУ ДФС у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 77829-17, згідно з якою загальна сума податкового боргу станом на 05 серпня 2018 року становить 11325,70 грн.

Після направлення такої відповідачу сума податкового боргу ПП Вікторі А збільшилася, але оскільки податковий борг не був погашений в повному обсязі, у силу п. 59.9 ст. 59 ПК України повторна податкова вимога позивачем не надсилалася.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення , пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства Вікторі А про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Вікторі А до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 37822 (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 37 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039).

Відповідач: приватне підприємство Вікторі А (79034, м. Львів, вул. Буйка, буд. 14; код ЄДРПОУ 40361860).

Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2020.

Суддя Сидор Н.Т.