Рішення

від 03.09.2020 по справі 440/1962/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1962/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Захарова О.Ю.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003265104 від 29.01.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення прав та законних інтересів позивача з огляду на безпідставне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позову повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що 19.12.2019 ГУ ДПС у Полтавській області проведена камеральна перевірка даних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" за серпень 2019 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 19.12.2019 №30072/16-31-51-04-12/24388807, яким зафіксовані порушення терміну реєстрації податкових накладних, передбачених пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України:

№6 від 16.08.2019 на загальну суму 1017,65 грн в тому числі ПДВ - 169,61 грн, зареєстровано 15.11.2019 із затримкою на 61 календарний день;

№7 від 31.08.2019 на загальну суму 1817792,44 грн в тому числі ПДВ - 302995,41 грн, зареєстровано 15.112019 із затримкою на 61 календарний день;

№8 від 31.08.2019 на загальну суму 10771,96 грн в тому числі ПДВ - 1795,33 грн, зареєстровано 15.112019 із затримкою на 61 календарний день.

У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДПС у Полтавській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0003265104, яким до ТОВ "ТД Крето" застосовано штраф у загальному розмірі 121984,13 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у строки визначені Податковим кодексом України.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА .

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Норми пункту 120 1 .1 статті 120 1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200 1 розділу V Кодексу, відповідно до якої система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, що визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно:

на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі;

із зазначеної дати - на постійній основі.

Відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1 .2 цієї статті.

Пунктом 200 1 .2 статті 200 1 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом N 643 встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - електронні рахунки).

На електронний рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Кодексу (реєстраційної суми), а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ (пункт 200 1 .4 статті 200 1 Кодексу).

Сума поповнення електронного рахунку є складовою формули, визначеної пунктом 200 1 .3 статті 200 1 Кодексу, для обрахунку реєстраційної суми (далі - формула).

Відповідно до пункту 200 1 .5 статті 200 1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

У відповідності до частини 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями частини 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 120-1.1 цієї статті передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Податковими правопорушеннями в розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Щодо порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних виписаних у серпні 2019 року, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" у серпні 2019 року були виписані податкові накладні №6 від 16.08.2019 №7 від 31.08.2019 та №8 від 31.08.2019, які були зареєстровані з порушенням строку їх граничної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються та були підтверджені в судовому засіданні.

Проте позивач наполягає на тому, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з вини підприємства, а в наслідок протиправної бездіяльності органів державної влади, зокрема ДПС України, яке не виконувало ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду від 19.09.2019 про скасування арешту активів суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "ТД Крето".

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2019 по справі №752/18221/19 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно, а саме на активи - суми ліміту ПДВ в систему електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, наступних підприємств, зокрема, ТОВ "ТД Крето", шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останній має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстру податкових накладних.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2019 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2019 у справі №752/18221/19 на активи суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема, ТОВ "ТД Крето", в Державній фіскальній службі України шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ по вказаному підприємству, на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач не заперечує, що своєчасність подання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, однак стверджує, що неможливість своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН була обумовлена арештом ліміту в СЕА ПДВ, який було накладено за рішенням суду у період з 21.08.2019 по 01.10.2019 включно. Разом з тим зазначав, що норми Податкового кодексу України не містять винятків за умови яких позивач звільняється від відповідальності за пропущення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Отже суть предмету спору полягає у досліджені правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 та пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що 16.08.2019 та 31.08.2019 позивачем виписано податкові накладні №6, №7 та №8 граничний строк реєстрації яких припадає на 15.09.20219.

З матеріалів справи, судом встановлено, що податкова накладна №6 від 16.08.2019 доставлена до ДПС України 06.09.2019, Документ не прийнято. Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні, з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду.

З матеріалів справи, судом встановлено, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2019 у справі №752/18221/19, активів суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "ТД Крето", в Державній фіскальній службі України шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ по вказаному підприємству, на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був скасований ухвалою суду від 19.09.2019. Ухвала набрала законної сили 19.09.2019.

Враховуючи викладене твердження позивача про наявність арешту з ліміту в СЕА ПДВ, який було накладено за рішенням суду у період з 21.08.2019 по 01.10.2019 є безпідставними.

Представник відповідача пояснень стосовно підстав не проведення реєстрації податкових накладних у період з скасування арешту (19.09.2019) до 15.11.2019 суду не надав.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не мав змоги реалізувати право на реєстрацію податкових накладних у період з 05.09.2019 по 19.09.2019 у зв`язку з арештом ліміту в СЕА ПДВ, який було накладено за рішенням суду у період з 05.09.2019 по 19.09.2019 включно, а починаючи з 20.09.2019 по 15.11.2019 не проведення реєстрації податкових накладних обумовлено бездіяльністю податкового органу.

Проблемою спірних правовідносин є встановлення податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, яке полягає в протиправній бездіяльності платника податків щодо реєстрації ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки. На увагу заслуговує саме наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння, з врахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати платником податків передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У межах спірних відносин судом встановлено, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось спочатку у зв`язку з накладенням судом арешту на ліміту в СЕА ПДВ, а в подальшому з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 02.07.2019 у справі №826/10414/16.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що притягнення ТОВ "ТД Крето" до відповідальності згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, враховуючи своєчасність подання ним податкових накладних на реєстрацію та те, що несвоєчасність реєстрації податкових накладних обумовлена арештом ліміту в СЕА ПДВ та бездіяльністю податкового органу, є протиправним.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність податкового повідомлення-рішення від 29.01.2020 №0003265104, в той час як доводи позивача підтверджені матеріалами справи, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ "ТД Крето" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №301 від 31.03.2020 ТОВ "ТД Крето" сплачено в загальному розмірі 2102,00 грн. судового збору та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України у розмірі 2102,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ "ТД Крето" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області.

Судом встановлено, що позивач у прохальній частині позовної заяви про просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 18000,00 грн.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві стверджує, що витрати на правничу допомогу є необґрунтованими та недоведеними, оскільки позивачем до позовної заяви не додано копію договору №0401/20 від 04.01.2020, акт виконаних робіт не містить деталізованих наданих послуг та має перелік послуг , які дублюються та не потребують додаткового вивчення, відсутні докази підготовки адвокатом документів чи їх проектів, додатків, витрати є неспівмірними зі складністю справи та фактично витраченим часом.

Надаючи оцінку доводам сторін суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частиною третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги , документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат , пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

У цій справі представник відповідача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат до матеріалів справи залучені: акт приймання-передачі виконаних робіт №4 до договору про виконання робіт №0401/20 від 04.10.2020, розрахунок оплати гонорару в частині фактично виконаної роботи, ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, а ні позивачем, а ні його представником суду не надано доказів (платіжного доручення, квитанції тощо) понесення ТОВ "ТД Крето" вказаних витрат та договору про надання правової допомоги.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації витрати на правову допомогу понесених позивачем.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" (вул. 1905 року, б.21, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388807) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Полтавській області від 29.01.2020 №0003265104.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 вересня 2020 року.

Суддя С.С. Бойко