ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3076/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.,
представника відповідача - Казмерчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
15 червня 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.06.2020 №55187, зобов`язання виключити ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" надано на адресу контролюючого органу інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. На думку позивача, зазначена контролюючим органом неможливість дослідження документів внаслідок їх не відображення в підсистемі "Робота комісії" ІТС "Податковий блок" не обумовлена певними діями та/або бездіяльністю платника податку, а є виключно технічними питаннями, вирішення яких належить до компетенції контролюючого органу як утримувача відповідної системи. Зазначає, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.06.2020 №55187 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, а також у рішенні не розшифрована податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення позивачем господарських операцій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/3076/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. На засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 01.06.2020 зазначено, що ТОВ Технолайт-М внесений до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критерів ризиковості платника, затверджених ДФС 07.08.2019 року у зв`язку із високою ймовірністю участі ТОВ Технолайт-М у схемі постачання та використання сумнівного податкового кредиту та з метою унеможливлення формування ним сумнівного ПДВ. У повідомленні зазначено, що пояснення до повідомлення викладені в додатку №100. Кількість документів, що додаються до повідомлення - 100. Разом з тим, в Журналі розгляду інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості підсистеми Робота комісії ITC Податковий блок , документи, надані до повідомлення не відображаються, що не дало змоги дослідити документи на предмет реальності здійснення господарських операцій та відповідності чи невідповідності ТОЕ "ТЕХНОЛАЙТ-М" критеріям ризиковості. Тому прийнято рішення про відповідність ТОВ ТЕХНОЛАЙТ-М критеріям ризиковості платника податків №55187 від 01.06.2020.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що збирання/оброблення інформації щодо платника податку та прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є різними за своєю природою та правовими наслідками повноваженнями контролюючого органу. При цьому позивач не оскаржує можливість здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, зберігання та опрацьовування інформації зібраної відповідно до норм ГПС України, в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Позовні вимоги стосуються виключно питання скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та, як правовий наслідок, виключення позивача саме з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Вказував, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 передбачено право позивача оскаржити до суду рішення Комісії регіонального рівня про включення його до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку. Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необгрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) Позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/3076/20 на тридцять календарних днів.
Ухвалою суду від 09 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" (код ЄДРПОУ 42286864) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість.
Як вбачається з копії витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2020 №102, вказаною комісією прийнято рішення про відповідність ТОВ Технолайт-М критеріям ризиковості платника податку.
Членами комісії було враховано наступні обставини: ТОВ Технолайт-М внесений до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критерів ризиковості платника, затверджених ДФС 07.08.2019 року у зв`язку із високою ймовірністю участі ТОВ Технолайт-М у схемі постачання та використання сумнівного податкового кредиту та з метою унеможливлення формування ним сумнівного ПДВ. У повідомленні зазначено, що пояснення до повідомлення викладені в додатку №100. Кількість документів, що додаються до повідомлення - 100. Разом з тим, в Журналі розгляду інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості підсистеми "Робота комісії" ITC "Податковий блок", документи, надані до повідомлення не відображаються, що не дало змоги дослідити документи на предмет реальності здійснення господарських операцій та відповідності чи невідповідності ТОЕ "ТЕХНОЛАЙТ-М" критеріям ризиковості.
Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2020 № 55187 ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" було визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки надані документи до повідомлення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості не відображаються в підсистемі "Робота комісії" ITC "Податковий блок", що не дає змоги дослідити реальність здійснення господарських операцій.
Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац четвертий пункту 74.1).
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Як зазначалося судом вище, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2020 № 55187 ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" було визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зауважує, що для прийняття рішення на підставі такого критерію необхідно, щоб ПН/РК товариства відповідали хоча б одному критерію ризиковості здійснення господарської операції.
У свою чергу відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які викладені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність таким ознакам ризиковості здійснення операцій:
1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Як вбачається з оскаржуваного рішення, у вказаному полі зазначено, що надані документи до повідомлення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості не відображаються в підсистемі "Робота комісії" ITC "Податковий блок", що не дає змоги дослідити реальність здійснення господарських операцій.
При цьому, які саме дані ЄРПН свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у спірному рішенні не вказано, посилання на жоден з критеріїв ризиковості здійснення операцій, які викладені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, відсутнє.
Отже, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Як вбачається із витягу з протоколу від 01.06.2020 № 102, позивачем подано повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку від 22.5.2020. У повідомленні зазначено, що пояснення до повідомлення викладені в додатку №100. Кількість документів, що додаються до повідомлення - 100. Разом з тим, в Журналі розгляду інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості підсистеми Робота комісії ITC Податковий блок , документи, надані до повідомлення не відображаються, що не дало змоги дослідити документи на предмет реальності здійснення господарських операцій та відповідності чи невідповідності ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" критеріям ризиковості.
Проте, будь-якої конкретної податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" господарської операції, в даному протоколі не наведено.
Отже, судом встановлено, що протокол Комісії від 01.06.2020 № 102 не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У ході розгляду справи відповідачем не надано належних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що надані документи до повідомлення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості не відображаються в підсистемі "Робота комісії" ITC "Податковий блок", оскільки таких підстав для включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійсненні операцій.
Крім того, слід зауважити, що неможливість дослідження документів внаслідок їх не відображення в підсистемі "Робота комісії" ITC "Податковий блок" не свідчать про порушення таким платником податку норм податкового законодавства та в жодному разі не підтверджує здійснення ризикових операцій позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки як протокол Комісії від 01.06.2020 № 102, так і рішення від 01.06.2020 № 55187 не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Стосовно посилань відповідачів на те, що спірне рішення про визначення ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача рішення від 01.06.2020 № 55187 про відповідність ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 (№К/9901/18097/19), в межах розгляду даної справи, суд вважає безпідставними, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі Порядок №117), який втратив чинність 01.02.2020 року.
На даний час спірні правовідносини врегульовані Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, в даному випадку не може бути врахований судом під час розгляду даної справи, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося.
Оскільки рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 55187 від 01.06.2020 підлягає скасуванню то, відповідно, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" з переліку ризикових платників податків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" з переліку ризикових платників податків, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2102 грн., а відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" (провул. Спортивний, 4в, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 42286864) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 55187 від 01.06.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне Управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" з переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 вересня 2020 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2020 |
Оприлюднено | 25.09.2020 |
Номер документу | 91716453 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні