Рішення

від 22.09.2020 по справі 600/750/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/750/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, про визнання протиправною вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" (далі - позивач, підприємство), звернулось в суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати пункт 6 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області в частині забезпечення відшкодування виплаченої директору підприємства заробітної плати в сумі 235717,56 грн та нарахувань єдиного соціального внеску на суму 51859,86 грн;

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 вимоги в цілому.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка", якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті від 10.03.2020 року №06-33/4.

Вважає, що викладені в акті перевірки висновки, щодо виплати директору Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" без розпорядження міського голови винагороди за вислугу років, надбавки за почесне звання України "заслужений", доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови, та нарахований єдиний соціальний внесок безпідставними, а п.6 та 7 вимоги є протиправним, які підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Директор Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" працюючи все життя в авіації здобув право на винагороду за вислугу років, обов`язковість якої визначена нормативно - правовими актами, галузевими угодами, тощо. При цьому зазначив, що останній є штатним працівником підприємства, яке за родом своєї діяльності належить до системи цивільної авіації, на нього поширюється положення колективного договору, згідно яких передбачена така винагорода п.п.5.1.7. і додатку № 4, що підтверджується положеннями галузевої угоди, витягами і додатками до колективного договору, протоколом засідання комісій з питань визначення трудового стажу для виплати винагороди за вислугу років працівникам цивільної авіації України, та відповідними наказами.

Щодо надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови (англійської) зазначив, що така надбавка встановлена на підставі статті 97 КЗпП України, п. 5.1.9. Колективного договору, знання іноземної мови останнього підтверджуються дипломами та відповідними сертифікатами.

З приводу порушень пункту 15 постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок та умови суміщення професій та посад" від 04.12.1981 року № 1145 та інструкції щодо її застосування зазначив, що висновки відповідача в цій частині не відповідають вимогам Закону, при цьому посилався на норми Закону України "Про оплату праці" та КЗпП України. Окрім того, звертав увагу суду на те, що відповідні умови передбаченні Колективним договором.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Зазначив, що ревізією підприємства з питань оплати праці встановлено, що структура заробітної плати керівника аеропорту складає оклад згідно штатного розпису, доплата за використання іноземної мови (англійський) у розмірі 10 %; надбавка за звання "Заслужений працівник транспорту України" у розмірі 20 % ; винагорода за вислугу років у розмірі 40 %. Преміювання керівника здійснюється згідно з узгодженими з міським головою умовами та показниками преміювання, що розробленні Департаментом ЖКГ Чернівецької міської ради в залежності від виконання показників преміювання, за письмовою згодою міського голови. Всі виплати, що носять стимулюючий характер, виплачуються в разі наявності прибутку на підприємстві.

Зокрема, умови і розмір оплати праці керівників державних та Комунальних підприємств визначаються в контракті з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. №859 "Про умови і розмір оплати праці керівників підприємства, заснованих на державній, комунальній власності та об`єднань державних підприємств" (із змінами та доповненнями). Пунктом 1 вищезазначеної постанови встановлений вичерпний перелік виплат, які можуть здійснюватися керівникам підприємств, заснованих на Комунальній власності.

При цьому звертав увагу суду на те, що директору підприємства без розпоряджень міського голови згідно умов Колективних договорів виплачено винагороду за вислугу років, надбавки за почесне звання України "заслужений", доплату за постійне використання в роботі іноземної мови з травня 2017 року по грудень 2019 року.

Зустрічною звіркою з Департаментом ЖКГ Чернівецької міської ради з`ясовано, що клопотання Чернівецькому міському голові щодо виплати надбавки за почесне звання України "заслужений", доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови, винагороди за вислугу років (крім премій) директору підприємства не надавалися, а також не видавились такі розпорядження міським головою.

Відповідач вважає, що позивачем всупереч умовам трудових контрактів, укладених між Міським головою та директором підприємства, без розпоряджень міського голови, виплачено винагороди за вислугу років, надбавки за почесне звання України "заслужений", доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови з травня 2017 року по грудень 2019 року, всього на суму 235 717,56 грн, на які нараховано єдиного соціального внеску на суму 51857,86 грн.

Заперечуючи щодо позовних вимог в частині пункту 7 оскаржуваної вимоги зазначив, що в порушення пункту 15 постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок та умови суміщення професій та посад", Інструкцій щодо застосування постанови, деяким посадовим особам підприємства встановлені надбавки за суміщенням, при цьому зауважив, що зазначені вище нормативні документи діють в частині, що не суперечить чинному законодавству України.

Вказані вище нормативні документи врегульовують питання роботи працівників на умовах сумісництва та суміщення як на державних (комунальних) підприємствах, так і в державних (комунальних) установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів.

3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, де останній навів переважно подібні аргументи, які викладенні в адміністративному позові.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 14.07.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

2. 14.08.2020 року усною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. 15.09.2020 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ІV. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Робочою групою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності в Комунальному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" за період з 01.06.2016 року по 31.12.2020 рік.

2. 10.03.2020 року за результатами проведеної ревізії складено акт №06-33/4, яким зафіксовані окремі порушення вимог законодавства. (а.с.13-31)

3. 27.03.2020 року позивачем отримано лист Держаудитслужби про усунення порушень законодавства № 13-24-06-14/1757, яким останньому пред`явлені обов`язкові до виконання (окрім іншого) вимоги:

- пункт 6 (в частині заявлених вимог) - забезпечити відшкодування від виплаченої директору та працівникам підприємства заробітної плати, зокрема всупереч умовам трудових контрактів, укладених між міським головою та директором підприємства ОСОБА_1 , без розпоряджень міського голови, директору підприємства виплачено винагороди за вислугу років за ревізійний період на суму 168454,31 грн, надбавки за почесне звання "заслужений" з березня 2019 року по грудень 2019 року - 30069,53 грн, доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови з травня 2017 року по грудень 2019 року - 37193,72 грн, всього на суму 235717,56 грн, на які нараховано єдиного соціального внеску на суму 51857,86 грн, що є порушенням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року №859 Про умови і розмір оплати праці керівників підприємства, заснованих на державній, комунальній власності та об`єднань державних підприємств .

- пункт 7 - забезпечити виконання вимог п. 15 постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок та умови суміщення професій та посад" від 04.12.1981 року № 1145, Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 року № 1145, затвердженої Держкомпраці, Мінфіном СРСР і ВЦРПС від 14.05.1982 року № 53-ВЛ, відповідно до яких дана постанова не розповсюджується на керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб та їх замісників (зазначені вище нормативні документи діють у частині, що не суперечить чинному законодавству України (Постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-12), при цьому, розглянути питання щодо звільнення від суміщення керівників структурних підрозділів працюючих на повну ставку. (а.с. 32-37)

4. 07.05.2020 року позивачем надано Західному офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області відповідь на лист щодо усунення порушень законодавства № 01-09/252 . (а.с.38-40)

5. Судом досліджений колективний договір Комунального підприємства "Міжнародного аеропорт "Чернівці" на 2018 - 2020 року, схвалений загальними зборами трудового колективу КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці" 11.05.2018 року, зареєстрований Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради за № 107 від 18.06.2018 року, з додатками. (а.с.41-45, а.с. 46-48, 49-51)

6. Також судом досліджене Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років працівникам цивільної авіації, затверджене наказом № 242 від 21.08.1996 року Державним департаментом авіаційного транспорту України. (а.с.52, 53-65)

7. Згідно протоколу засідання комісії з питань визначення трудового стажу для виплати винагороди за вислугу років працівникам цивільної авіації України від 27.08.2015 року, трудовий стаж ОСОБА_1 - директора КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці" становить 32 роки 03 місяці 08 днів. (а.с.67)

8. Відповідно до наказу № 01-04/168 від 28.08.2015 року КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці"" ОСОБА_1 , директору КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці"" встановлено трудовий стаж, що дає право на щомісячну винагороду у системі ЦА України - 32 роки, 03 місяці, 08 днів з 27 серпня 2015 року. (а.с. 68)

9. В матеріалах справи наявні також диплом виданий ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 18.06.1982 року, сертифікати/свідоцтва про вивчення англійської мови, посвідчення про присвоєне почесне звання "Заслужений працівник транспорту України" серії НОМЕР_2 від 11.03.2019 року № 66/2019 року. (а.с.68, 70-77, 81).

10. Судом також досліджена галузева угода між Міністерством інфраструктури України, Федерацією роботодавців транспорту України та профспілками працівників цивільної авіації України на 2018-2020 роки. (а.с.88-105)

11. Згідно розпорядження Чернівецького міського голови від 01.08.2019 року № 1060к, внесено зміни в трудовий контракт (строковий трудовий договір) Чернівецького міського голови з ОСОБА_1 - директором комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка", належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, виклавши його в поточній редакції від 01.08.2019 року № 2141, на термін з 01.08.2019 року по 31.07.2020 року. (а.с.106)

12. Судом досліджений трудовий контракт (строковий трудовий договір) укладений між Чернівецьким міським головою з директором комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка", що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці від 01.08.2019 року № 2141.

Згідно пункту 4 даного контракту "Умови матеріального забезпечення керівника" встановлено, що за виконання обов`язків, передбачених цим трудовим контрактом, керівникові нараховується за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, згідно з розпорядженням міського голови: посадового окладу в розмірі 19737, 00 грн на місяць і фактично відпрацьованого часу; премії в розмірі до 20% до посадового окладу в залежності від виконання показників преміювання; премії в розмірі до 5-ти місячних посадових окладів за підсумками роботи за рік.

В подальшому зміни щодо розміру матеріального забезпечення керівника встановлюються в разі внесення змін розпорядженням Чернівецького міського голови про розміри матеріального забезпечення керівників підприємств, установ, закладів та організацій, заснованих на комунальній власності територіальної громади м.Чернівців без переукладання трудового контракту. (а.с.107-113)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 N 43 (надалі Положення N 43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до вимог пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.

Згідно приписів пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право (окрім іншого):

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства, дає підстави дійти висновку, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являє обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

2. Судом встановлено (в межах заявлених позовних вимог), що за результатами проведення ревізій господарської діяльності позивача з питань оплати праці посадовими особами відповідача виявлено те, що структура заробітної плати керівника аеропорту складає, зокрема: оклад згідно штатного розпису (5237,00 грн. (06.2016-04.2017); (8517,00 грн. ( 05.2017 - 05.2018); 19737,0 грн. (07.2018 - 12.2019), доплата за використання іноземної мови (англійський) у розмірі 10 % (05.2017 - 12.2019); надбавка за звання "Заслужений працівник транспорту України" у розмірі 20 % (03.2019 - 12.2019); винагорода за вислугу років у розмірі 40 % (06.2016 -12.2019).

Преміювання Керівника здійснюється згідно з узгодженими з міським головою умовами та показниками преміювання, що розроблені Департаментом, в залежності від виконання показників преміювання, за письмовою згодою міського голови.

Всі виплати, що носять стимулюючий характер, виплачуються в разі наявності прибутку на підприємстві.

Водночас ревізією встановлено, що директору підприємства без розпоряджень міського голови згідно умов Колективних договорів виплачено винагороди за вислугу років за ревізійний період на суму 168 454,31 грн, надбавки за почесне звання України "заслужений" з березня 2019 року по грудень 2019 року - 30 069,53 грн, доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови з травня 2017 року по грудень 2019 року - 37 193,72 грн, всього на суму 235 717,56 гривень, на які нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 51857,86 грн.

3. Оцінюючи спірні правовідносини в заявленій частині позовних вимог щодо порушень в оплаті праці директора позивача суд зазначає наступне.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ) визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

В статті 94 КЗпПУ зазначено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 8 Закону України "Про оплату праці" визначено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Згідно частини 4 статті 65 Господарського Кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 " Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств" (далі - Постанова № 859) керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, надається право укладати контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об`єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, право встановлювати виключні умови оплати праці, які визначені в п. 1 даної постанови.

Судом встановлено, що Чернівецьким міським головою ОСОБА_2 , укладено контракт з ОСОБА_1 від 01.08.2019 року № 2141, за умовами якого оплата праці керівникові нараховується за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, згідно з розпорядженням міського голови (період який стосується спірних правовідносин): посадового окладу в розмірі 19737, 00 грн на місяць і фактично відпрацьованого часу; премії в розмірі до 20% до посадового окладу в залежності від виконання показників преміювання; премії в розмірі до 5-ти місячних посадових окладів за підсумками роботи за рік.

Як вже зазначалось вище, пунктом 1 Постанови № 859 встановлений вичерпний перелік виплат, які можуть здійснюватися керівникам підприємств, заснованих на Комунальній власності.

Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що всі зазначені вище виплати директору підприємства здійснювались правомірно та відповідають умовам Колективного договору.

Суд відхиляє такі доводи позивача, при цьому звертає увагу на те, що вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств" та положення контракту, укладеного з керівником комунального підприємства міським головою, мають перевагу у регулюванні трудових відносин, перед колективної угодою, в тому числі щодо умов оплати праці останньому.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, згідно зустрічної звірки з Департаментом ЖКГ Чернівецької міської ради - в періоді, який підлягав ревізії Департаментом ЖКГ клопотання щодо виплати надбавки за почесне звання України "заслужений", доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови, винагороди за вислугу років (крім премій) директору Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" не надавалися.

Також встановлено, що у період з 01.06.2016 року по 31.12.2019 рік розпорядження міським головою (щодо виплати винагороди за вислугу років, надбавки за почесне звання України "заслужений" доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови) ОСОБА_1 - директору "Міжнародний аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" - не видавалось.

Водночас слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи винагорода за вислугу років директору підприємства ОСОБА_3 у ревізійному періоді нараховувалась та виплачувалась згідно наказу від 28.08.2015 № 01-04/168 "Про встановлення стажу роботи для виплати щомісячної винагороди за вислугу років", в якому зазначено, що виконуючи вимоги Галузевої угоди і Колективного договору на 2014-2015 роки, на підставі протоколу комісії з питань визначення трудового стажу для виплати винагороди за вислугу років працівникам ЦА України та пенсійним питанням, наказано встановити трудовий стаж, що дає право на щомісячну винагороду у системі ЦА України ОСОБА_1 - 32 роки 03 місяці 08 днів з 27 серпня 2015 року.

Інших наказів/розпоряджень щодо виплати винагород за вислугу років, надбавок за почесне звання України "заслужений" та доплат за звання та постійне використання іноземної мови директору підприємства до суду не надано. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення позивача за погодженням таких виплат та надбавок.

Отже, проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд вважає обґрунтованими та доведеними в ході розгляду справи висновки відповідача щодо незаконного встановлення, нарахування та виплати надбавок директору підприємства за ревізійний період, зокрема за вислугу років, за почесне звання України "заслужений" з березня 2019 року по грудень 2019 року, за знання та постійне використання в роботі іноземної мови з травня 2017 року по грудень 2019 року, всього на суму 235 717,56 грн та як наслідок, зайве перерахування єдиного соціального внеску в сумі 51857,86 грн, що відбулося внаслідок порушення вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.99 N 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств", всупереч умов трудового контракту укладеного між міським головою та директором підприємства та без відповідних розпоряджень міського голови.

4. Надаючи оцінку доводам відповідача з приводу порушення позивачем вимог п. 15 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 року № 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад) ", Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 року № 1145, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в акті ревізії посадовими особами відповідача зафіксовано порушення позивачем вимог п. 15 зазначеної вище постанови та Інструкції, що полягають у встановленні відповідно до наказів ставок до посадового окладу працівників за суміщенням, зокрема: ОСОБА_4 - начальнику господарського відділу призначено з 01.03.2017 року за суміщенням на 30% (з 04.05.2018 року -50%) ставки інженера за експлуатації споруд та устаткування водопровідного та каналізаційного господарства цього ж відділу; ОСОБА_5 - начальнику аеродромної служби призначено з 03.08.2017 року за суміщенням на 0,5 ставки інженера з авіаційної орнітології цієї ж служби; ОСОБА_6 - начальнику юридично договірного відділу призначено з 02.04.2018 року за суміщенням на 50% ставки інженера з якості аеропорту; ОСОБА_7 - начальнику відділу кадрів з 15.03.2016 року призначено за суміщенням на 25% ставки посади інспектора з питань запобігання та виявлення корупції цього ж відділу.

За приписами статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Питання суміщення посад регламентується з урахуванням Порядку тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII, у частині, що не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 2 постанови Міністрів СРСР від 04.12.1981 року № 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" передбачено, що суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником водночас з основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи допускається на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), це економічно доцільно та не веде до погіршення якості продукції, виконання робіт, обслуговування населення.

Згідно пункту 9 Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС від 14.05.1982 року № 53-ВЛ "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" зменшення чисельності працівників у результаті суміщення професій (посад) не може бути підставою для зміни встановленого підприємствам, установам, організаціям ліміту чисельності та затвердженого для них штатного розпису, ліквідації підрозділів.

Отже, правова конструкція суміщення професій (посад) полягає в тому, що суміщення можливе виключно за вакантною посадою.

Так, основною передумовою суміщення є наявність відповідних робочих місць, посад, штатних одиниць, а відсутність вакансій означає відсутність відповідних посадових окладів, тарифних ставок. Відсутність вакантної посади унеможливлює поєднання цієї посади, і як наслідок встановлення за це доплати. При цьому, робота тимчасово відсутнього працівника покладається на працівників, які мають відповідну професійну підготовку та певну освіту, необхідну для виконання такої роботи.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Постанови Кабінету Міністрі України " Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 N 1298 доплата за суміщення не встановлюється керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їхнім заступникам.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зазначенні вище особи, окрім сумісництва, займали посади начальників відділів на підприємстві, що унеможливлює суміщення їх праці за посадою інженера, інспектора, тощо. Отже у начальників відділів відносини суміщення виникнути не могли в силу законодавчих обмежень.

Крім того, пунктом 15 постанови Міністрів СРСР від 04.12.81 р.№ 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" визначено, що на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників дія цієї постанови не поширюється, тобто доплати за суміщення їм не встановлюються.

5. Суд зазначає, що п. 6 і 7 оскаржуваної вимоги містить опис виявлених фінансових порушень законодавства, що вказують на завдані збитки.

Згідно правової позиції Верховного Суду висловленій в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року по справі N 826/4657/16…, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права приймати/заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

У той же час, враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, а також виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року N 819/435/16, від 08.05.2018 року N 802/458/14-а.

Згідно з частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо пред`явленої позивачеві вимоги, в частині відшкодування, згідно вимог статей 130-136 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) заробітної плати в сумі 235717,56 грн та єдиного соціального внеску в сумі 51857,86 грн, суд зазначає, що позивачем не наводилось обґрунтувань при зверненні до суду з приводу способу виконання вимоги, разом з тим суд в цій частині вважає за необхідне зазначити наступне.

Зміст спірної вимоги (в частині п. 6 і 7), яка є індивідуально-правовим актом, породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, і є обов`язкова до виконання та полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення шляхом відшкодування втрат на підставі вимог статей 130-136 КЗпП - заподіяних внаслідок неправильного встановлення доплат до заробітної плати.

Як зазначалось вище, встановлення директорові підприємства зазначених вище доплат, призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати останньому в сумі 235717,56 грн та єдиного соціального внеску в сумі 51 857,86 гривень.

Тому, при формуванні вимоги про усунення порушень, яка частково оскаржується, було визначено шляхи їх усунення, зокрема забезпечення відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат заподіяних внаслідок невірного нарахування заробітної плати працівникам та директору підприємства.

Отже, при прийнятті вимоги орган державного фінансового контролю діяв на підставі, у межах повноважень та у визначений законодавством спосіб, що спростовує висновки позивача щодо протиправності оскаржуваної вимоги.

При цьому, суд враховує практику Верховного Суду щодо відсутності визначення неконкретизованих дій контролюючого органу для усунення виявлених порушень, при вчиненні об`єктом контролю (справа №808/494/17, 813/4101/17, 810/1050/18) та про обмежену матеріальну відповідальність керівника, відповідно до п.2 ч.1 ст.133 КЗпПУ де зазначено, що керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

7. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірну вимогу в частині п.6 і 7 щодо усунення порушень законодавства від 27.03.2020 року № 13-24-06-14/1757, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже і відсутні підстави для визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги.

8. Частиною 2 статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав належні докази правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, про визнання протиправною вимоги - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" (вул. Чкалова Валерія, 30, м. Чернівці, 58018, код ЄДРПОУ: 21418761)

Відповідач - Західний офіс Держаудитслужби Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ: 40479801).

Суддя О.В. Боднарюк