П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3999/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 400/3999/19 за позовом Приватного підприємства «Стріт-Опт» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 12.08.2019 № 1251035/42310006 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 12.06.2019 № 291 за датою її подання,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
У листопаді 2019 року Приватного підприємства «Стріт-Опт» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України в якому просило суд: скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 12.08.2019 № 1251035/42310006 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 12.06.2019 № 291 за датою її подання.
П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою суду від 04.06.2020 замінив первісного відповідача - Головного управління ДФС у Миколаївській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Миколаївській області..
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ним подано ГУ ДФС всі наявні у нього документи та вчинено всі залежні від нього дії, необхідні для реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам із ТОВ Макси-Пром , але рішенням ГУ ДПС відмовлено в реєстрації накладної у ЄРПН. Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податковій накладній показників.
Відповідач проти задоволенні позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив, у якому зазначив, оскільки підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів відповідачем та неправомірності дій останнього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 10 березня 2020 року позов Приватного підприємства «Стріт-Опт»- задовольнив повністю.
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 12.08.2019 № 1251035/42310006 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.06.2019 № 291.
Зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства Стріт-Опт від 12.06.2019 № 291 за датою її подання.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Приватного підприємства Стріт-Опт судові витрати у розмірі 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп).
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства Стріт-Опт судові витрати у розмірі 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не взято до уваги, що підставою відмови у реєстрації вказаних накладних стало ненадання платником податків саме на розгляд комісії необхідних документів (первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку);
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, ПП Стріт-Опт зареєстровано як юридична особа 16.07.2018 та перебуває на обліку в органах ДФС України як платник податків з дати реєстрації. Основним видом економічної діяльності ПП Стріт-Опт є неспеціалізована оптова торгівля.
30.05.2019 між позивачем та ТОВ Макси-Пром укладено договір купівлі-продажу № 30/05-01, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ Макси-Пром ) належні продавцю товари згідно видаткових накладних, а покупець - прийняти у власність та оплатити товари та оплатити їх вартість на умовах цього договору.
Оплата за товару, відповідно до п. 3.2 договору, перераховується покупцем на поточний рахунок продавця в безготівковій формі. Вартість товару становить 2 135 363,40 грн з ПДВ.
У червні 2019 року, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено на адресу ТОВ Макси-Пром товарно-матеріальні цінності на суму 21 312,00 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 3 552,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 248 від 12.06.2019.
Поставлена ТОВ Макси-Пром продукція попередньо придбана позивачем у ПП фірми Альфа Опт , що підтверджується договором поставки від 01.10.2018 № 19, видатковою накладною № РН-000096 від 08.04.2019, товарно-транспортною накладною № Р0804-1 від 08.04.2019, рахунком-фактурою № СФ-000089 від 08.04.2019, платіжним дорученням № 264 від 08.04.2019 та податковою накладною № 12 від 08.04.2019.
12.06.2019 позивачем за результатами поставки товару складено податкову накладну № 291 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом - ЄРПН).
Відповідно до квитанції від 25.06.2019 вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинена. Як зазначено у квитанції: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, але позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивач направив відповідачу 1 пояснення від 08.08.2019 № 291-06 щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції із наданням відповідних доказів.
Рішенням від 12.08.2019 № 1251035/42310006 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.08.2019 № 291 у ЄРПН.
Підстава відмови: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись з відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені Державною фіскальною службою України підстави для прийняття спірного рішення є формальними, оскільки не містять чіткого визначення того порушення, яке на думку податкового органу, було допущено позивачем. При цьому позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу первинних документів на підтвердження факту господарських операцій та пояснень по суті цих операцій.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.
Пунктом 3 Порядку № 117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.
Пунктом 5 вказаного Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно пункту 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Зі змісту квитанції від 25.06.2019 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 291 від 12.06.2019 вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с.14).
Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ;
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
З матеріалів справи вбачається, що в квитанції від 25.06.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.
Разом з цим, позивачем на адресу ГУ ДФС у Миколаївській області було направлено пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ «Глобалторг-Юг» , ТОВ «ТД Акропром» , ТОВ «Макси- Пром» , ТОВ «Престиж Пром» , із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення відповідачем-1 отримані, про що свідчить квитанція № 2 (а.с.32-33).
Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Відповідачами не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення Приватного підприємства «Стріт-Опт» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до пункту 1.6 Критеріїв.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З самого Рішення від 12.08.2019 № 1251035/42310006, вбачається що воно прийнято з підстав не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та не надання розрахункових документів,банківські виписки з особистих рахінків (а.с.21-22).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказана підстава є лише цитатою з пункту 21 Порядку, та є досить абстрактною та формальною.
У самому Рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ГУ ДФС у Миколаївській області рішення про реєстрацію податкової накладної № 291 від 12.06.2019.
В апеляційній скарзі також не вказано, що саме порушено позивачем, та яких конкретно документів не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної.
Всі претензії податкового органу, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкової накладної стосувалися не надання документів.
В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі № 821/1173/17.
В свою чергу, судом першої інстанції правильно зазначено, що ТОВ Мегабуд-Н надало відповідачу всі наявні у нього документи, щодо обставин виконання договору із своїм контрагентом та копії фінансово-господарських документів.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення від 12.08.2019 № 1251035/42310006 про відмову в реєстрації податкової накладної № 291 від 12.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям частини 2 статті 2 КАС України, а саме є необґрунтованим, тому підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 11 000,00 грн, колегія суддів зазначає, що в цій частині рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, саме відповідач повинен надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних, тому позов належить задовольнити.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання апелянта на те, що платником податків не надані первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку), колегія суддів відхиляє, адже Приватного підприємства «Стріт-Опт» надало податковому органу всі наявні у нього документи, що виключало зупинення реєстрації податкової накладної позивача, а саме: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства «Стріт-Опт» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окремо колегія суддів зазначає, що формальне не дотримання судом першої інстанції вимог пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України (не визнання протиправним акту індивідуальної дії) не призвело до не правильного вирішення справи.
Отже, з огляду на відсутність доводів апеляційної скарги з цього приводу суд вважає, що це не є підставою для зміни або скасування рішення суду.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 400/3999/19 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2020 |
Оприлюднено | 25.09.2020 |
Номер документу | 91718935 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шляхтицький О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні