Постанова

від 22.09.2020 по справі 826/5264/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5264/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

За участю представника відповідача: Пілецького Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нові пожежні технології до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Нові пожежні технології звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0017701201 про сплату штрафу у розмірі 10% - 21 022,44 грн. та №0017701201 про сплату штрафу у розмірі 20% - 10 382,33 грн.

Позов обґрунтовано відсутністю не сплачених позивачем узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ чи по будь-якому іншому податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016 № 0017701201 про сплату штрафу у розмірі 10% - 21 022,44 грн. та №0017701201 про сплату штрафу у розмірі 20% - 10 382,33 грн., прийняті Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

В апеляційній скарзі, Головне управління Державної податкової служби в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за наслідками проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених у пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Крім того, у апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2016 року згідно пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Нові пожежні технології у податковій звітності з ПДВ, за наслідками якої складено Акт №9334/26-58-12-01-09-32740267, в якому встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016:

- №0017701201, яким у зв`язку з затримкою сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 210 224,40 грн., до позивача, відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 21 022,44 грн.;

- №0017701201, яким у зв`язку з затримкою сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 51 911,65 грн., до позивача, відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 10 382,33 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки документальна перевірка ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві не проводилась, а тому відсутні правові наслідки проведеної ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві камеральної перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання, що свідчить про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 07.07.2016 № 0017701201 та № 0017701201.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом перевірки були виключно питання дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ та в основу застосування штрафу покладений акт саме камеральної перевірки від 07.07.2016 № №9334/26-58-12-01-09-32740267.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є, зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що 21 грудня 2016 року Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість, до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом тільки документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Враховуючи відсутність доказів проведення відповідачем документальної перевірки позивачем, що було підтверджено і судом першої інстанції, вказане свідчить про порушення податковим органом способу реалізації владних управлінський функцій та недотримання ним критеріїв, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, тому невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №805/568/17-а.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції вважає податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016 № 0017701201 про сплату штрафу у розмірі 10% - 21 022,44 грн. та № 0017701201 про сплату штрафу у розмірі 20% - 10 382,33 грн., прийняті Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за наслідками проведення камеральної перевірки позивача, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук