Постанова

від 22.09.2020 по справі 640/960/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/960/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т.,суддів: Собківа Я.М., Федотова І.В., за участю секретаря: Вовк І.Р., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Київської міської ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Глорія Трейд , про визнання протиправними та скасування постанов від 13 грудня 2019 року ВП № 60167924,

В С Т А Н О В И Л А:

Київська міська рада звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови від 13 грудня 2019 року ВП № 60167924 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн та про закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем у відведений строк скеровано до відповідача лист, в якому повідомлено про причини неможливості виконання рішення суду та прохання відкласти проведення виконавчих дій, разом із доказами на підтвердження зазначеного у вказаному листі, тому постанова від 13 грудня 2019 року ВП № 60167924 про накладення штрафу прийнята необґрунтовано. Крім того, оскільки позивачем не виконано рішення суду з поважних причин, про що повідомлено відповідача у встановлений постановою про накладення штрафу від 08 листопада 2019 року для добровільного виконання термін, та враховуючи скасування судом постанови про накладення штрафу від 13 грудня 2019 року, то суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2019 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду прийнято з неповним з`ясуванням обставин в адміністративній справі, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції не досліджено той факт, що з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме: 27.09.2019 до 06.12.2019 боржником не вжито заходів щодо повідомлення відповідача про причини неможливості виконання рішення суду. Крім того, лист боржника про відкладення проведення виконавчих дій зареєстровано 17.12.2019 тобто після прийняття оскаржуваних постанов.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист № 826/6172/16, виданий 13 березня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов`язання Київську міську раду на найближчому пленарному засідання розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю ТД Глорія Трейд разом з проектом рішення, зареєстрованих Київською міською радою 16 грудня 2015 року за № 08/231-211/ПР, та прийняття рішення в порядку, встановленому частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України.

Головним державним виконавцем 27 вересня 2019 року прийнято постанову ВП № 60167924 про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 2 вказаної постанови боржника повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

08 листопада 2019 року державним виконавцем за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. Пунктом 2 вказаної постанови боржника повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Копію вказаної постанови направлено боржнику рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

22 листопада 2019 року Київською міською радою отримано постанову від 08 листопада 2019 року ВП № 60167924.

06 грудня 2019 року представником Київської міської ради направлено до відповідача лист № б/н із додатками.

У вказаному листі зазначено, що виконання рішення суду у справі № 826/6172/16 не можливе без документів, які знаходяться у стягувача - TOB ТД Глорія Трейд . Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 06 грудня 2019 року № 0570202/2-222887 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Глорія Трейд про необхідність повернення Проекту землеустрою. У листі також зазначено, що викладені причини не виконання рішення суду є поважними і не залежать від волі боржника та керуючись статтею 32 Закону України Про виконавче провадження просили відкласти проведення виконавчих дій до отримання від стягувача оригіналу Проекту землеустрою.

До вказаного листа позивачем надано супровідний лист Департаменту земельних ресурсів від 23 березня 2017 року № 057025-5112, з якого вбачається, що ТОВ ТД Глорія Трейд повернуто документи, додані до заяви від 12 вересня 2016 року № 01115-000220902-014.

13 грудня 2019 року державним виконавцем за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф в розмірі 10 200,00 грн. Пунктом 2 вказаної постанови боржника повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Також, 13 грудня 2019 року державним виконавцем направлено до Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

13 грудня 2019 року державним виконавцем відповідно до пункту 11 частини першої статі 39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60167924.

Вважаючи постанови відповідача від 13 грудня 2019 року про накладення штрафу та про закінчення виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі по тексту Закон №1404-VІІІ) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до статті 32 Закону України Про виконавче провадження За наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Згідно з частинами 1,2 статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст.28 Закону №1404-VІІІ визначено порядок та строки надсилання документів виконавчого провадження, зокрема, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

З огляду на викладене, Законом України Про виконавче провадження встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення без поважних причин. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду без поважних причин. Проте, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про строки для добровільного виконання рішення суду, оскільки підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у вказаній постанові строк.

З матеріалів справи вбачається, що постанову про накладення штрафу від 08 листопада 2019 року, в якій повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, позивачем отримано 22 листопада 2019 року.

Отже, оскільки 22 листопада 2019 року день тижня - п`ятниця, то встановлений у вказаній постанові строк на виконання рішення розпочався з 25 листопада 2019 року (понеділок) та закінчився 06 грудня 2019 року включно.

06 грудня 2019 року представником позивача направлено до відповідача лист, в якому зазначені обставини про неможливість виконання рішення суду та прохання відкласти проведення виконавчих дій до отримання від стягувача оригіналу Проекту землеустрою.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не надано пояснень щодо дати від якої державним виконавцем відраховано строк (10 робочих днів), встановлений у постанові від 08 листопада 2019 року, також, матеріали виконавчого провадження не містять доказів отримання позивачем вказаної постанови, що унеможливлює встановлення дати, від якої державним виконавцем відраховано строк, встановлений для добровільного виконання постанови.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у відведений строк скерував до відповідача лист, в якому повідомив про причини неможливості виконання рішення суду та прохання відкласти проведення виконавчих дій, разом із доказами на підтвердження зазначеного у вказаному листі, тому постанова від 13 грудня 2019 року ВП № 60167924 про накладення штрафу прийнята необґрунтовано.

Положеннями статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження визначено підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження повторне (після накладення штрафу) невиконання боржником рішення суду без поважних причин, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника.

Положень Закону України Про виконавче провадження свідчать, що обов`язковими передумовами для винесення вказаної постанови є відсутність поважних причин для невиконання рішення суду та повторне винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу.

Оскільки рішення суду позивачем не виконано з поважних причин, про що повідомлено відповідача у встановлений постановою про накладення штрафу від 08 листопада 2019 року для добровільного виконання термін, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2019 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року в справі №826/14580/16 (пункти 40- 43) висловив правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності визначено наслідком повторного невиконання боржником без поважних причин рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. Однак звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що лист позивача про відкладення виконавчих дій надійшов після закриття виконавчого провадження не заслуговує на увагу, оскільки позивач у відведений строк, а саме: 06.12.2019 направив даний лист рекомендованою кореспонденцію на адресу відповідача, про що свідчить копія фіскального чеку від 06.12.2019 (а.с.14).

Інші доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, з урахуванням яких судом вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України та Рябих проти Російської Федерації , у справі Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2020 року.

Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: Я.М.Собків І.В.Федотов