Постанова

від 16.09.2020 по справі 1.380.2019.007091

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.007091 пров. № А/857/8390/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (головуючого судді Гулика А.Г., ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів о 15 год. 38 хв. повний текст рішення складено 05.06.2020) у справі №1.380.2019.007091 за позовом Приватного підприємства ПІСОК ТРЕЙДІНГ ПАРТНЕРИ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ПП ПІСОК ТРЕЙДІНГ ПАРТНЕРИ 27.12.2019 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1332754/43153431 від 19.11.2019, №1332755/43153431 від 19.11.2019, №1332757/43153431 від 19.11.2019, №1332756/43153431 від 19.11.2019, №1332758/43153431 від 19.11.2019, №1332759/43153431 від 19.11.2019, №1332760/43153431 від 19.11.2019, №1332762/43153431 від 19.11.2019, №1332763/43153431 від 19.11.2019, №1332764/43153431 від 19.11.2019, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, надіслані приватним підприємством ПІСОК ТРЕЙДИНГ ПАРТНЕРИ , податкові накладні: № 26 від 15.10.2019, № 45 від 01.10.2019, № 46 від 02.10.2019, № 47 від 03.10.2019, № 48 від 04.10.2019, № 49 від 08.10.2019, № 50 від 09.10.2019, № 51 від 10.10.2019, № 52 від 11.10.2019, № 53 від 15.10.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Добровольська Ю.Р. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Торонні А.М. проти апеляційної скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно із частинами 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство ПІСОК ТРЕЙДІНГ ПАРТНЕРИ з 01.09.2019 зареєстроване платником податку на додану вартість.

Позивач подав через Єдине вікно подання електронної звітності ДПС України податкові накладні: № 26 від 15.10.2019, № 45 від 01.10.2019, № 46 від 02.10.2019, № 47 від 03.10.2019, № 48 від 04.10.2019, № 49 від 08.10.2019, № 50 від 09.10.2019, № 51 від 10.10.2019, № 52 від 11.10.2019, № 53 від 15.10.2019.

ДПС України сформувала квитанції № 9248588747, № 9250271625, № 9250217721, №9250277999, № 9254230573, № 925420043, № 9254197196, № 9254230608, №9254215385, № 9254232788, в кожній з яких зазначено, що документ (податкова накладна) прийнято, реєстрація зупинена. Причиною зупинення вказано те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач подав повідомлення про надання пояснень із дорученням додаткових документів.

Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1332754/43153431 від 19.11.2019, №1332755/43153431 від 19.11.2019, №1332757/43153431 від 19.11.2019, №1332756/43153431 від 19.11.2019, №1332758/43153431 від 19.11.2019, №1332759/43153431 від 19.11.2019, №1332760/43153431 від 19.11.2019, №1332762/43153431 від 19.11.2019, №1332763/43153431 від 19.11.2019, №1332764/43153431 від 19.11.2019, якими відмовило в реєстрації податкових накладних.

Вважаючи вказані рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

У пункті 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 зазначеної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 204 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 вказаного Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У пунктах 14, 15 Порядку №1246 встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 вказаного Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, в редакції постанови від 24.04.2019 № 391 (далі - Порядок № 117) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку № 117).

У пункті 14 Порядку 117 встановлено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пункт 16 Порядку № 117 передбачає, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 вказаного Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом ДФС України 07.08.2019, погодженим з Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Судом встановлено, що у квитанціях № 9248588747, № 9250271625, № 9250217721, №9250277999, № 9254230573, № 925420043, № 9254197196, № 9254230608, №9254215385, №9254232788 зазначено, що документ (податкова накладна) прийнято, реєстрація зупинена. Причиною зупинення вказано те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У підпункті 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначено, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Апеляційний суд зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушувало принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, було неправомірним.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, постанові від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, постанові від 09.07.2019 у справі №140/2093/18.

Крім цього, суд погоджується із аргументами позивача про те, що відповідач не довів обґрунтованості зупинення реєстрації податкових накладних, а саме те, що обсяг постачання послуги 38.11 перевищує величину залишку обсягу придбання таких послуг відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки, як вказав позивач, купуючи товар за кодом УКТ ЗЕД 2505 1 одиницю товару, в ході виробничої переробки підприємство отримує приблизно 1,2 одиниці готової продукції. Вказані аргументи позивача відповідачі не простували.

Суд вказує на те, що у згаданих квитанціях також запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно при можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

До того ж, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган у квитанціях № 9248588747, №9250271625, № 9250217721, № 9250277999, № 9254230573, № 925420043, №9254197196, №9254230608, № 9254215385, № 9254232788 не вказав конкретного переліку документів, необхідних для прийняття такого рішення.

Разом з тим, позивач після складення вказаних квитанцій надав контролюючому органу пояснення та додаткові документи.

Суд встановив, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується наступним.

02.09.2019 позивач уклав з Миколаївською міжгосподарською шляхо-будівельною дільницею №38 договір оренди приміщення № 03-09/19 про користування нежитловим приміщенням за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Тростянець, вул. Зелена,4. Предмет оренди переданий позивачу на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 02.09.2019.

02.09.2019 позивач уклав з приватним підприємством Торговий дім Будпромтрейдинг договір суборенди спецтехніки № 02/09 про оренду спецтехніки, а саме відповідно до додатку № 1 до вказаного договору від 02.09.2019, два ескаватори гусеничних (посвідчення про реєстрацію машин - арк. справи 93, том 1), які передані позивачу на підставі актів приймання-передачі від 02.09.2019.

02.09.2019 позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю Оптімал трейдінг договір поставки №02092019-2 на поставку дизельного палива, що підтверджується видатковими накладними від 03.10.2019 № 1723, від 09.10.2019, від 29.10.2019, від 31.10.2019, товаро-транспортними накладними від 03.10.2019 № 1723, від 09.10.2019 № Р1777, від 28.10.2019 № Р1893, від 31.10.2019 № Р1926.

02.09.2019 позивач уклав з ФОП ОСОБА_1 договір суборенди резервуарів для збереження палива №02/09/19. Отримання предмета договору підтверджується актом-приймання від 02.09.2019 та платіжними дорученнями від 03.10.2019 № 25, від 10.10.2019 № 40, від 30.10.2019 № 55, від 07.10.2019 № 34.

01.10.2019 позивач уклав з ФОП ОСОБА_2 договір оренди техніки №1/43153431 про оренду ескаватора гусеничного, навантажувача, навантажувача фронтального, машини для просіювання каменю (посвідчення про реєстрацію машин - арк. справи 103-107, том 1). Таку техніку отримав позивач на підставі актів приймання-передачі від 01.10.2019. Отримання предмета договору підтверджується також платіжним дорученням від 07.11.2019 № 70.

Наявність робочої сили у позивача підтверджується штатним розписом від 02.09.2019.

ПП Пісок трейдинг Партнери (Покупець) уклало із Миколаївською міжгосподарською шляхо-будівельною дільницею №38 (Продавець) договір купівлі-продажу від 02.09.2019 №02-19/19, згідно з умовами якого Продавець продає пісок, відходи піщанику, а Покупець купує Товар. Отримання товару підтверджується видатковими накладними від 01.10.2019 № 119, від 03.10.2019 № 120, від 09.10.2019 №121, від 15.10.2019 № 122, від 18.10.2019 № 124, від 18.10.2019 № 127, від 22.10.2019 №125, від 24.10.2019 № 126, від 28.10.2019 №128, від 30.10.2019 №130, актом звірки взаєморозрахунків за жовтень 2019 року та платіжними дорученнями про сплату за товар від 02.10.2019 № 23, від 10.10.2019 № 39, від 18.10.2019 № 44, від 28.10.2019 № 53, а також податковими накладними (арк. справи 133-153, том 1).

Для реалізації готового товару позивач (Постачальник) уклав з приватним підприємством Технопостач Захід (покупець) договір постачання від 02.09.2019 №42791460, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язується передати Товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його. Сума яка зазначена у податковій накладній №26 від 15.10.2019 складається із декількох поставок, що підтверджується видатковими накладними від 02.10.2019 № 1273, від 03.10.2019 №1300, від 04.10.2019 № 1376, від 04.10.2019 № 1377, від 07.10.2019 № 1443, від 08.10.2019 № 1497, від 09.10.2019 № 1528, від 10.10.2019 № 1621, від 11.10.2019 №1634, від 15.10.2019 № 1706, актами звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2019 - 15.10.2019 та платіжним дорученням від 22.11.2019 № 481.

Крім цього, для реалізації готового товару позивач (Постачальник) уклав з приватним підприємством Торговий Дім Будпромтрейдинг (Покупець) договір постачання №43153204, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язується передати Товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його. За вказаним договором Позивач обумовив із Покупцем те, що реєстрація податкової накладної буде відбуватись за кожну поставлену партію Товару. Виконання вказаного договору підтверджується видатковими накладними: №1208 від 01.10.2019 на суму 21387,24 - податкова накладна №45 від 01.10.2019; №1272 від 02.10.2019 на суму 13046,40 - податкова накладна №46 від 02.10.2019; №1299 від 03.10.2019 на суму 11003,58 - податкова накладна №47 від 03.10.2019; №1375 від 04.10.2019 на суму 29446,20 - податкова накладна №48 від 04.10.2019; №1498 від 08.10.2019 на суму 9608,76 - податкова накладна №49 від 08.10.2019; №1529 від 09.10.2019 на суму 13018,32 - податкова накладна №50 від 09.10.2019; №1601 від 10.10.2019 на суму 39054,96 - податкова накладна №51 від 10.10.2019; №1633 від 11.10.2019 на суму 8678,88 - податкова накладна №52 від 11.10.2019; № 1705 від 15.10.2019 року на суму 13018,32 - податкова накладна №53 від 15.10.2019, а також актами звірки взаєморозрахунків за жовтень 2019 року.

Відповідно первинні документи та розрахункові документи, які позивач надав контролюючому органу та встановив, що такі оформлені у відповідності до вимог складення, не мають дефекту щодо форми, змісту або походження, які у відповідності до статей 198, 201 ПК України, частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, позивач на підтвердження здійснення господарських операцій подав письмові пояснення (повідомлення щодо подачі документів) та відповідні докази, в яких зазначено про умови господарських операцій, та необхідні документи для реєстрації податкової накладної.

Суд вважає, що господарські операції, за наслідками яких складено спірну податкову накладну, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарських операцій та виявив надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції.

В подальшому Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1332754/43153431 від 19.11.2019, №1332755/43153431 від 19.11.2019, №1332757/43153431 від 19.11.2019, №1332756/43153431 від 19.11.2019, №1332758/43153431 від 19.11.2019, №1332759/43153431 від 19.11.2019, №1332760/43153431 від 19.11.2019, №1332762/43153431 від 19.11.2019, №1332763/43153431 від 19.11.2019, №1332764/43153431 від 19.11.2019, якими відмовило в реєстрації податкових накладних.

Підставою прийняття вказаних рішень вказано ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

У пунктах 18-21 Порядку 117 зазначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 вказаного Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд повторно звертає увагу на те, що надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить, зокрема, від чіткого визначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Виходячи з того, що контролюючий орган у квитанціях № 9248588747, №9250271625, № 9250217721, № 9250277999, № 9254230573, № 925420043, №9254197196, №9254230608, № 9254215385, № 9254232788 не вказав конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а також того, що позивач надав всі наявні у нього первинні та розрахункові документи необхідні для підтвердження реальності господарських операцій, рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1332754/43153431 від 19.11.2019, №1332755/43153431 від 19.11.2019, №1332757/43153431 від 19.11.2019, №1332756/43153431 від 19.11.2019, №1332758/43153431 від 19.11.2019, №1332759/43153431 від 19.11.2019, №1332760/43153431 від 19.11.2019, №1332762/43153431 від 19.11.2019, №1332763/43153431 від 19.11.2019, №1332764/43153431 від 19.11.2019 скасовані правомірно.

Враховуючи встановлені обставини, з метою ефективного захисту позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, надіслані приватним підприємством ПІСОК ТРЕЙДИНГ ПАРТНЕРИ , податкові накладні: № 26 від 15.10.2019, № 45 від 01.10.2019, № 46 від 02.10.2019, № 47 від 03.10.2019, № 48 від 04.10.2019, № 49 від 08.10.2019, № 50 від 09.10.2019, № 51 від 10.10.2019, № 52 від 11.10.2019, № 53 від 15.10.2019, днем їх подання.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 16.04.2019 справа №826/10649/17, від 27.04.2020 справа №360/1050/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №1.380.2019.007091 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Л.Я. Гудим

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 21.09.2020