Постанова

від 10.09.2020 по справі 910/1421/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. Справа№ 910/1421/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

секретар судового засідання - Нікітенко А.В.

за участю представників:

від позивача: адвокат Волокітін А.В.

від відповідача: голова правління Коломієць А.П.;

від третьої особи: не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 (повний текст складено та підписано 01.06.2020)

у справі № 910/1421/20 (суддя Полякова К.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі № 910/1421/20, здійснювати розгляд апеляційної скарги за участю представника ОСОБА_1 , апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, визнати недійсним рішення рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проведених у період з 07-20 червня 2016 року, яке оформлено протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" за адресою: АДРЕСА_1 , проведених 07-20 червня 2016 року від 20.06.2016, скасувати державну реєстрацію (дата запису 31.01.2017; номер запису 10651020000024052 в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" (ідентифікаційний код юридичної особи 41112543), судові витрати покласти на відповідача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що позивач є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, яка є членом зареєстрованого ОСББ "Чавдар 4", а отже допущено порушення її житлових прав, незаконним створенням юридичної особи. У протоколі співвласників багатоквартирного будинку № 4 від 20.06.2020 зазначено, що рішення приймались в кількості 34 присутніх осіб, а це лише 31,18% співвласників будинку, які мають право на участь у голосуванні, тобто під час проведення установчих зборів та голосуванні відсутній кворум.

Скаржник вказує на те, що внаслідок порушень вимог чинного законодавства реєстрація ОСББ "Чавдар 4" є незаконною, а саме: при проведенні перерахунку голосів позивач встановив, що по другому питанню "за" проголосували 52,14%, тобто 5639,15 м2 загальної площі квартир, "проти" 2,42 %, 262,1 м2 загальної площі квартир. При цьому, волевиявлення власників квартири АДРЕСА_2 загальною площею 93,10 м2 та квартири АДРЕСА_3 загальною площею 63 м2 ураховано двічі в листках опитування з різними датами. Крім того, співвласниками квартири АДРЕСА_4 загальною площею 99,80 м2 є три особи, кожна з яких володіє рівними частками в розмірі 1/3 площі квартири, у зв`язку з чим має бути урахована лише частина площі співвласника, що приймав участь у голосуванні, тобто 33,27 м2. Також, квартира АДРЕСА_5 має загальну площу 93 м2 та налічує 4 чотирьох співвласників, кожен з яких володіє 1/4 частини площі квартири, а відтак при голосуванні має бути врахована лише 23,25 м2 площі квартири. Як зауважив позивач, у листі письмового опитування власником квартири АДРЕСА_6 загальною площею 73,10 м2 зазначено ОСОБА_2 , однак остання станом на день голосування не набула права власності на вказану квартиру. Крім того, від власника квартири АДРЕСА_7 загальною площею 92,9 м2 приймав участь у голосуванні Ключик А., хоча з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником даної квартири вказано Ключик Ю.В., відомості щодо представництва якої на голосуванні ОСОБА_3 відсутні. У листку опитування власником квартири АДРЕСА_8 загальною площею 73 м2 зазначено ОСОБА_4 , однак відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири є ОСОБА_5 . До того ж, на думку позивача, власник квартири АДРЕСА_9 загальною площею 93,10 м2 під час голосування по другому питанню вказав "так", замість "за" або "проти", що не дає змоги встановити його волевиявлення. За наведених обставин позивач стверджує, що з другого питання "за" проголосували лише 47,81%, 5170,77 м2 загальної площі квартир, а відтак кворум для прийняття вказаного рішення був відсутній. Відтак, наступні рішення з питань 4-7 порядку денного загальних зборів прийняті неповноважним органом та підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справу № 910/1421/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20 та призначено розгляд справи на 20.07.2020.

13.07.2020 через відділ канцелярії від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду із позовною заявою поза межами строку позовної давності, про що відповідач письмово заявляв у суді першої інстанції; жодна із сторін у даному провадженні не заявляла клопотань у суді першої інстанції про залучення таких співвласників у якості третіх осіб, а відтак стверджувати про порушення їх прав без їх відома у скаржника немає жодних підстав; скаржник не зазначив, які саме його особисті майнові чи немайнові пава були порушені в результаті створення ОСББ для здійснення в подальшому його утримання та обслуговування, як неприбуткова організація, з метою поліпшення якості наданих послуг для всіх співвласників будинку; відповідач вказує на те, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Також, 13.07.2020 через відділ канцелярії від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач вказує на те, що оскільки позивач просить визнати рішення установчих зборів від 20.06.2016 по створенню ОСББ "Чавдар 4" недійсним, а до суду із позовною заявою звернувся поза межами позовної давності, а саме: 30.01.2020, в цій частині, а відтак і оскарження похідних від нього правочинів, не підлягають задоволенню у зв`язку із спливом строку позовної давності та заява про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що спір у даній справі не відноситься до юрисдикції господарських судів.

14.07.2020 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів представник Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", від 20 травня 2020 р. № 392, від 17 червня 2020 р. № 500 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", із урахуванням внесених змін, установлено на усій території України карантин до 30.07.2020.

Відповідно до ст.124, п.п. 2, 3, 4, ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ГПК України, зокрема ст.ст. 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Так, саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась. Крім того за змістом пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №м 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється: з 22 травня: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня: перевезення пасажирів метрополітенами, з 1 червня: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), а також міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17.03.2020 Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20.03.2020 Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.

Зважаючи на викладене вище та той факт, що явка представників сторін у даній справі не визнавалась обов`язковою, однак, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, дотриманням принципів рівності та змагальності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, про наявність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено розгляд справи № 910/1421/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 на 10.09.2020.

Представник третьої особи у судове засідання 10.09.2020 не з`явився.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі № 910/1421/20 зазначає наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III (далі - Закон 2866-III).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону 2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною 2 ст. 4 Закону 2866-III встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про безпідставність заяви відповідача про закриття провадження у справі № 910/1421/20, у зв`язку із чим у задоволенні вказаної заяви належить відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2020 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 скасувати, вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.09.2020 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, зокрема, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до п.п. 3 п. 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X ГПК України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, який згідно з витягом про державну реєстрацію прав з 20.02.2012 є власником квартири АДРЕСА_10 , звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, проведених у період з 07-20 червня 2016 року, яке оформлено протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" за адресою: АДРЕСА_1, проведених 07-20 червня 2016 року від 20.06.2016 року; скасування державної реєстрації (дата запису 31.01.2017; номер запису: 1065102 0000 024052 в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" (ідентифікаційний код 41112543).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку та проведення державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" відбулося із порушенням вимог чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, вірно встановлено господарським судом першої інстанції, із чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, відповідно до протоколу від 20.06.2016 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" за адресою: АДРЕСА_1, проведених 07-20 червня 2016 року, порядок денний зборів включав наступні питання: 1. Організація питання проведення зборів (обирання голови, секретаря та лічильної комісії зборів); 2. Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) за адресою: АДРЕСА_1 та затвердження його назви; 3. Затвердження Статуту ОСББ; 4. Обрання членів та голови правління ОСББ; 5. Обрання членів та голови ревізійної комісії ОСББ; 6. Затвердження кошторису; 7. Прийняття будинку на баланс ОСББ; 8. Надання повноважень представнику установчих зборів на здійснення всіх дій, необхідних для державної реєстрації ОСББ.

У вказаному протоколі зазначено, що загальна площа всіх квартир багатоквартирного будинку становить 10815,78 кв.м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири багатоквартирного будинку загальною площею 3367 кв.м; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири багатоквартирного будинку загальною площею 3008,21 кв.м.

За результатами проведення установчих зборів прийняті наступні рішення: 1. Обрано головою зборів ОСОБА_6 , кв. №2 (голосували "за" 34 співвласники, "проти" 3 співвласники), та обрано секретарем зборів ОСОБА_23", кв. АДРЕСА_17, (голосували "за" 34 співвласники, "проти" 34 співвласники); 2. Вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ("за" 53,31%, 5 766,21 м2 загальної площі квартир, "проти" 2,42%, 262,1 м2 загальної площі квартир), затверджено назву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ("за" 53,31%, 5 766,21 м2 загальної площі квартир, "проти" 2,42%, 262,1 м2 загальної площі квартир); 3. Затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар-4" ("за" 53,59%, 5 796,21 м2 загальної площі квартир, "проти" 1,16 %, 126,1 м2 загальної площі квартир); 4. Обрано правління ОСББ "Чавдар" у кількості 5 (п`ять) осіб з кандидатів, запропонованих установчими зборами: ОСОБА_6 , кв. АДРЕСА_12 ; ОСОБА_7 , кв. АДРЕСА_13 ; ОСОБА_8 , кв. АДРЕСА_14 ; ОСОБА_9 , кв. АДРЕСА_15 ; ОСОБА_10 , кв. АДРЕСА_16 " ("за" 54,07%, 5 849,01 м2 загальної площі квартир, "проти" 0,58%, 62,9 м2 загальної площі квартир); 5. Обрано ревізійну комісію ОСББ "Чавдар 4" у кількості 3 (трьох) осіб з кандидатів, запропонованих установчим зборами: ОСОБА_11 , кв. АДРЕСА_19; ОСОБА_12 , кв. АДРЕСА_17 ; ОСОБА_13 , кв. АДРЕСА_20, обрано головою ревізійної комісії ОСББ "Чавдар 4" ОСОБА_23, кв. АДРЕСА_17, ("за" 54,07%, 5 849,01 м2 загальної площі квартир, "проти" 0,58%, 62,9 м2 загальної площі квартир); 6. Залишено тариф ТОВ ФІРМА "КОМПАС", який буде чинним на момент прийняття будинку ОСББ "Чавдар 4" в самостійне управління ("за" 54,27%, 5 870,3 м2 загальної площі квартир, "проти" 0,58%, 62,9 м2 загальної площі квартир); 7. Вирішено прийняти будинок АДРЕСА_1 на баланс ОСББ "Чавдар 4" з подальшим оформленням прибудинкової території у власність або користування ("за" 54,27%, 5 870,3 м2 загальної площі квартир, "проти" 0,58%, 62,9 м2 загальної площі квартир; 8. Вирішено уповноважити ОСОБА_6, кв. АДРЕСА_12 підготувати, підписати та подати всі необхідні документи для державної реєстрації ОСББ "Чавдар 4" ("за" 54,27%, 5 870,3 м2 загальної площі квартир, "проти" 0,58%, 62,9 м2 загальної площі квартир).

Однак, позивач вважає, що внаслідок порушень вимог чинного законодавства реєстрація ОСББ "Чавдар 4" є незаконною, а саме: при проведенні перерахунку голосів позивач встановив, що по другому питанню "за" проголосували 52,14%, тобто 5639,15 м2 загальної площі квартир, "проти" 2,42 %, 262,1 м2 загальної площі квартир. При цьому, волевиявлення власників квартири АДРЕСА_2 загальною площею 93,10 м2 та квартири АДРЕСА_3 загальною площею 63 м2 ураховано двічі в листках опитування з різними датами. Крім того, співвласниками квартири АДРЕСА_4 загальною площею 99,80 м2 є три особи, кожна з яких володіє рівними частками в розмірі 1/3 площі квартири, у зв`язку з чим має бути урахована лише частина площі співвласника, що приймав участь у голосуванні, тобто 33,27 м2. Також, квартира АДРЕСА_5 має загальну площу 93 м2 та налічує 4 чотирьох співвласників, кожен з яких володіє 1/4 частини площі квартири, а відтак при голосуванні має бути врахована лише 23,25 м2 площі квартири. Як зауважив позивач, у листі письмового опитування власником квартири АДРЕСА_6 загальною площею 73,10 м2 зазначено ОСОБА_2 , однак остання станом на день голосування не набула права власності на вказану квартиру. Крім того, від власника квартири АДРЕСА_7 загальною площею 92,9 м2 приймав участь у голосуванні ОСОБА_14 , хоча з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником даної квартири вказано ОСОБА_15 , відомості щодо представництва якої на голосуванні ОСОБА_3 відсутні. Також позивач вказав, що в листку опитування власником квартири АДРЕСА_8 загальною площею 73 м2 зазначено ОСОБА_4 , однак відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири є ОСОБА_5 . До того ж, на думку позивача, власник квартири АДРЕСА_9 загальною площею 93,10 м2 під час голосування по другому питанню вказав "так", замість "за" або "проти", що не дає змоги встановити його волевиявлення. За наведених обставин позивач стверджує, що з другого питання "за" проголосували лише 47,81%, 5170,77 м2 загальної площі квартир, а відтак кворум для прийняття вказаного рішення був відсутній. Відтак, наступні рішення з питань 4-7 порядку денного загальних зборів прийняті неповноважним органом та підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та частини 10 статті 14 Закону реалізація або здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Відповідно до ч.ч. 9-12 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Згідно із ч. 8 ст. 10 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Одночасно, положеннями частини 7 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" встановлено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності (частина 3 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Відповідно до приписів статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина 4 статті 355 ЦК України).

Як вбачається із відомості щодо поіменного голосування з другого питання співвласників будинку АДРЕСА_1 , присутніх на установчих зборах, власником квартири АДРЕСА_4 загальною площею 99,8 м2 значиться лише ОСОБА_16 , однак згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.08.2014 власниками даної квартири із визначенням часток спільної часткової власності в розмірі 1/3 є ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Отже, при врахуванні голосів співвласника ОСОБА_19 мала бути врахована лише належна їй частина площі квартири, а саме: 33,27 м2. Відомості щодо волевиявлення інших співвласників вказаної квартири щодо голосування з другого питання порядку денного матеріали справи не містять, а згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.08.2016 право власності на квартиру АДРЕСА_18 зареєстровано за ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 із визначенням часток спільної часткової власності в розмірі 1/4. Водночас, у листку письмового опитування співвласника містяться відомості щодо волевиявлення власника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_20 , якому належить 1/4 частка квартири, тобто 23,25 м2, а відомості щодо голосування інших співвласників квартири матеріали справи не містять.

У матеріалах справи також містяться два листка письмового опитування співвласника квартири АДРЕСА_3 загальною площею 63 м2 від 09.06.2016 та 10.06.2016, тобто волевиявлення вказаного власника квартири ураховано двічі при підрахунку голосів, крім того, із матеріалів справи також вбачається, що власник квартири АДРЕСА_2 загальною площею 93,10 м2 проголосував з одних й тих самих питань також двічі - будучи присутнім на зборах згідно з відомостями щодо поіменного голосування, та в листку письмового опитування від 14.06.2016, а як вбачається із листка письмового опитування співвласника квартири АДРЕСА_6 загальною площею 73,10 м2, власником даної квартири зазначено ОСОБА_2 , однак, станом на 15.06.2016 відсутні відомості щодо набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру, оскільки відповідне право зареєстровано лише 03.03.2017 згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, що зазначено в ч. 4 ст. 334 ЦК України.

Як вбачається із відомості щодо поіменного голосування з другого питання співвласників будинку АДРЕСА_1 , присутніх на установчих зборах, власником квартири АДРЕСА_7 загальною площею 92,9 м2 вказано ОСОБА_14 , а власником квартири АДРЕСА_8 загальною площею 73 м2 - ОСОБА_4 . Разом із цим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_7 значиться ОСОБА_15 , а власником квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_5 , проте, докази уповноваження власниками квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 на голосування від їх імені представників в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства відсутні. Таким чином, матеріали справи не містять доказів правомірності зарахування вказаних голосів при прийнятті рішення з другого питання порядку денного.

Натомість посилання позивача на неможливість встановити волевиявлення власника квартири АДРЕСА_9 загальною площею 93,10 м2 є безпідставним, із чим погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на надання ним відповіді "так" на друге питання порядку денного та враховуючи те, що слова "так" і "за" мають схоже значення за своєю семантикою, у зв`язку з чим використання співвласником квартири АДРЕСА_9 при голосуванні слова "так" замість "за" не свідчить про неможливість визначити його волевиявлення при голосуванні, а тому не може мати наслідком неврахування голосу останнього до проценту голосів, які висловили своє погодження із запропонованим питанням АДРЕСА_12 порядку денного.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що при підрахунку голосів з голосування співвласників по другому питанню порядку денного до проценту співвласників, що проголосували "за" помилкового враховано площу квартир у розмірі 531,38 м2 (4,91%), що вплинуло на прийняття рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та, відповідно, прийняття інших похідних рішень. Так, при вирахуванні із загальної площі квартир 53,31% (5766,21 м2), власники яких проголосували "за" створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, помилково враховану площу квартир у розмірі 531,38 м2 (4,91%), відсоткова кількість таких співвласників становить 48,4%.

При прийнятті рішення у даній справі необхідно враховувати також наступне.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити про те, що звернутися до суду про визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ, можна якщо:

а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену в ст. 10 Закону про ОСББ і Статуті ОСББ;

б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені в ст. 14 Закону про ОСББ;

в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (ст. 20 Закону про ОСББ).

Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, порушує їх права чи прийнято з порушенням передбаченої процедури.

Однак, окрім визначення порушень вимог чинного законодавства при проведенні установчих зборів, позивач у позовній заяві не навела обґрунтувань наявності її порушених прав та охоронюваних законом інтересів прийняттям рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, крім того, із листків реєстрації на установчі збори від 07.06.2016 вбачається, що позивач брала участь у реєстрації, при голосуванні виступила "проти" прийняття рішення лише по першому питанню порядку денного та в подальшому в голосуванні участі не приймала.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" за адресою: АДРЕСА_1, проведених 07-20 червня 2016 року від 20.06.2016, з огляду на недоведеність позивачем порушення її прав вказаними рішеннями і, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації (дата запису 31.01.2017; номер запису: 1065102 0000 024052 в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" (ідентифікаційний код 41112543), яка має похідний характер від основної вимоги, що не підлягає задоволенню.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи; отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Натомість, оскільки позовні вимоги у справі № 910/1421/20 не підлягають задоволенню саме з огляду на відсутність порушених прав позивача, то і підстави для застосування позовної давності відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Скаржником у апеляційній скарзі не доведено факту проведення установчих зборів з порушенням статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та не наведено обставин, які можуть слугувати підставою для визнання недійсним спірного рішення установчих зборів.

Посилання скаржника на подвійне врахування деяких голосів співвласників, відмінності у ініціалах співвласників тощо, не вплинуло на факт наявності необхідної кількості голосів для прийняття рішення.

Твердження скаржника про те, що у протоколі співвласників багатоквартирного будинку № 4 від 20.06.2020 зазначено, що рішення приймались в кількості 34 присутніх осіб, а це лише 31,18% співвласників будинку, які мають право на участь у голосуванні, тобто під час проведення установчих зборів та голосуванні відсутній кворум, є безпідставним, оскільки скаржником не враховано положення ч. 10 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якою передбачено, що якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Тобто, скаржником не вказано, яким чином, під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену в ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статуті ОСББ, та не зазначено у чому саме полягали порушені права співвласника, визначені в ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20 та для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 , згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/1421/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Справу № 910/1421/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 22.09.2020.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім