Постанова

від 21.09.2020 по справі 908/2991/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 Справа № 908/2991/19

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця Хорольця Сергія Вадимовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2020 у справі №908/2991/19 (суддя Федорова О.В.; рішення ухвалене о 11:00 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 13.02.2020)

за позовом фізичної особи-підприємця Хорольця Сергія Вадимовича, м.Енергодар, Запорізька область

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V", м.Енергодар, Запорізька область

до відповідача 2: Енергодарської міської ради Запорізької області, м.Енергодар, Запорізька область

про визнання недійсним рішення та договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року фізична особа-підприємець Хоролець Сергій Вадимович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" і Енергодарської міської ради Запорізької області про визнання недійсним рішення Енергодарської міської ради Запорізької області від 15.03.2019 №50 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б"; визнання недійсним договору оренди землі від 15.03.2019, укладеного між Енергодарською міською радою та ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" щодо оренди земельної ділянки площею 0,0593 га, кадастровий номер 2312500000:01:004:0056 в місті Енергодарі Запорізької області, на вулиці Українській,16-б, за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування об`єкта нерухомого майна - торговельного павільйону "Лотос").

Звертаючись з позовом, позивач в його обґрунтування вказав, що рішення Енергодарської міської ради від 15.03.2019 №50 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б" прийнято з порушенням ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 6 Закону України "Про оренду землі", без проведення земельних торгів. Позивач звертає увагу на не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить Закону України "Про оренду землі" та ст. ст. 288, 289 Податкового кодексу України. Крім того, позивач не погоджується з п. 41 договору, відповідно до якого договір набирає чинності після його державної реєстрації, вважає, що цей пункт суперечить ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.02.2020 у справі №908/2991/19 (суддя Федорова О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3842,00 грн. покладено на позивача.

Означене судове рішення вмотивоване тим, що суд встановив, що позивач не обґрунтував, яким чином задоволення даної позовної вимоги відновить права позивача на отримання в оренду земельної ділянки, адже з моменту формування спірної земельної ділянки площею 0,0593 га як об`єкта цивільних прав та реєстрації комунальної власності на неї (26.09.2016) позивач не звертався до відповідача-2 з приводу отримання даної земельної ділянки в оренду і жодних рішень щодо позивача про передачу даної земельної ділянки в оренду відповідачем-2 не приймалося. Інших правових підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним позивач у позові не наводить. Оскільки підставою недійсності оспорюваного договору позивач визначив недійсність рішення відповідача-2 від 15.03.2019 №50 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б", на підставі якого укладений оспорюваний договір, але такі доводи позивача судом були відхилені, то суд дійшов висновку, що правові підстави для укладення оспорюваного договору позивачем не спростовані.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Хоролець С.В. (позивач) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2020 у справі №908/2991/19 повністю і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вказує невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

Повторюючи доводи позовної заяви і посилаючись на висновки в постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах, позивач стверджує, що надання в оренду відповідачу-1 земельної ділянки порушує його права та законні інтереси з огляду на те, що ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" отримало в позаконкурентному порядку в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0593 га комерційного призначення - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, проте позивач звертався для отримання земельної ділянки в оренду значно раніше. Позивач вважає, що відсутні підстави для надання відповідачу-1 такої великої за розміром земельної ділянки, оскільки об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований і належить на праві власності відповідачу-1, значно менше за площею, ніж сама ділянка, яка раніше надавалась для розташування вказаного об`єкта.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В. розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.07.2020 о 11:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л. прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хорольця Сергія Вадимовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2020 у справі №908/2991/19 до свого провадження.

02.07.2020 представник позивача (апелянта) адвокат Сущенко П.Г. надав суду апеляційної інстанції в матеріали справи письмові пояснення з обґрунтуваннями порушення законного інтересу позивача, в яких зазначає, що ураховуючи те, що спірна земельна ділянка розташована в місті Енергодарі Запорізької області, де позивач мешкає і здійснює свою підприємницьку діяльність, за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі може бути використана в його підприємницькій діяльності, інтерес позивача до цієї земельної ділянки цілком відповідає поняттю "охоронюваний законом інтерес", тлумачення якому надано в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004, та підлягає захисту в порядку та спосіб, визначені статтею 152 Земельного кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України. Отже, позивач має право на звернення із позовом у цій справі, а обраний позивачем спосіб захисту охоронюваного законом інтересу не суперечить вимогам чинного законодавства. Позивач звертає увагу, що відповідач-2 порушив принципи добросовісності та чесної ділової практиці, оскільки на звернення позивача йому було відмовлено в позитивному вирішенні питання про передання спірної земельної ділянки в оренду з посиланням на статтю 124 Земельного кодексу України, яка встановлює, що набуття права оренди на земельні ділянки , що перебувають у комунальній власності, відбувається виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб), однак в супереч цій своїй поведінці в подальшому без проведення земельних торгів прийняв рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду та уклав відповідний договір оренди земельної ділянки із іншою особою ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ- V" (відповідавчем-1) за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У судове засідання 08.07.2020 з`явився представник позивача (апелянта) адвокат Сущенко П.Г., а представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Щодо належного повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V", то матеріалами справи підтверджено, що ухвала суду від 18.05.2020 надсилалась судом за адресою відповідача-1, яку зазначено у позовній заяві, оскарженому рішенні суду, в апеляційній скарзі та збігається з юридичною адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв`язку з відміткою про причину невручення "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи неявку представників відповідачів та встановлені обставини, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, надання їм можливості направити в судове засідання своїх уповноважених представників, колегія суддів визнала за необхідне відкласти розгляд справи в межах строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України для належного повідомлення учасників справи про місце, дату і час нового судового засідання - 21.09.2020 о 11:30 год.

ТОВ УКРСПЕЦМЕТ-V" (відповідач-1) відзив на апеляційну скаргу не надало, звернулось 24.07.2020 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою (вих. № 20/07-1 від 20.07.2020) про витребування у апелянта та зобов`язання надіслати на повідомлену ним суду першої інстанції поштову адресу копію апеляційної скарги та усіх доданих до неї документів; надати строк для надання відзиву на апеляційну скаргу після фактичного отримання від апелянта її копії та усіх доданих документів.

14.09.2020 позивач подав суду апеляційної інстанції в матеріали справи клопотання про приєднання доказів - копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у справі №908/3180/19, якою задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидоренка Валерія Петровича, скасоване рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2020 у справі №908/3180/19 та прийнято нове рішення про задоволення позову, а саме визнано недійсним рішення Енергодарської міської ради від 15.03.2019 №50 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б"; визнано недійсним договір оренди землі від 25.03.2019, укладений між Енергодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" щодо оренди земельної ділянки площею 0,0593 га, кадастровий номер 2312500000:01:004:0056, в місті Енергодарі Запорізької області на вулиці Українській, 16-б, за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування об`єкта нерухомого майна - торговельного павільйону "Лотос").

Енергодарська міська рада Запорізької області (відповідач-2) відзив на апеляційну скаргу не надала.

18.09.2020 в матеріали справи надійшла заява відповідача-2 про відкладення судового засідання та витребування документів у справі №908/2991/19 вмотивована тим, що на зазначену ним належну адресу від апелянта не надходила апеляційна скарга та додані до неї документи, у зв`язку з чим відповідач-1 просить: витребувати у апелянта та зобов`язати його надіслати відповідачу-1 копію апеляційної скарги та усіх доданих до неї документів; поновити (продовжити) відповідний процесуальний строк відповідачу для надання відзиву на апеляційну скаргу після фактичного отримання від апелянта її копії та усіх доданих до неї документів; відкласти розгляд справи, призначеної на 21.09.2020 о 11:30, на пізнішу дату, врахувавши необхідний відповідачеві час для одержання поштою копії апеляційної скарги з усіма доданими до неї документами та подачі відзиву на неї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 (далі - Закон №540-IX), розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, за змістом якого: під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином строк на подання відзиву продовжено до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ (далі - Закон №731-ІХ), яким внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України. Відповідно до приписів Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з урахуванням наведених змін до процесуального закону, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідачів закінчився 06.08.2020.

Матеріали справи містять докази направлення апелянтом (позивачем) на юридичну адресу відповідача-1 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 16б) копії апеляційної скарги та доданих до неї документів, у зв`язку із чим колегія суддів відхиляє клопотання відповідача-1 про витребувати у апелянта та зобов`язати його надіслати відповідачу-1 копію апеляційної скарги та усіх доданих до неї документів та вважає відсутніми поважні причини для задоволення клопотання відповідача-1 про поновлення йому строку для надання відзиву на апеляційну скаргу, а тому відмовила в задоволенні цього клопотання.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 21.09.2020, явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Заявами 09.09.2008 і 24.11.2008 фізична особа-підприємець Хоролець С.В. звертався до міського голови м. Енергодар з проханням надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. по вул. Радянська в районі будинку №16 та павільйону "Лотос" під будівництво торговельного комплексу (а.с. 22, 24).

Листами від 10.09.2008 №06-12/239 і від 26.11.2008 №06-12/299 Виконавчий комітет Енергодарської міської ради повідомив про неможливість внесення даного питання на розгляд Енергодарської міської ради у зв`язку з тим, що відповідно до статті 124 Земельного кодексу України та статті 16 Закону України "Про оренду землі" набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб) (а.с. 23, 25).

25.12.2008, розглянувши звернення фізичної особи-підприємця Ніколаєва С.О. від 27.08.2008 №1447/06 і фізичної особи-підприємця Шентябіна Є.В. від 08.10.2008 №1539/06-16…Енергодарською міською радою було прийнято рішення №21 "Про вилучення земельної ділянки з користування фізичної особи-підприємця Ніколаєва С.О та надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ШентябінуЄ.В.". Вказаним рішенням відповідно до пунктів 3, 4 вирішено: фізичній особі-підприємцю Ніколаєву Сергію Олександровичу укласти з Енергодарською міською радою договір про розірвання договору оренди землі від 05.02.2008 №040827000018 відповідно до вимог чинного законодавства України; надати згоду фізичній особі-підприємцю Шентябіну Євгену Володимировичу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,0600 га, яка знаходиться за адресою: місто Енергодар Запорізької області, вулиця Радянська, 16б, для реконструкції, експлуатації та обслуговування об`єкта нерухомого майна (торговельний павільйон "Лотос") (а.с.27).

З листа Державного агентства земельних ресурсів України №11782/27/13-11 від 03.08.2011 вбачається, що рішенням Енергодарської міської ради від 16.06.2010 №94 Шентябіну Є.В. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0593 га по вул. Радянській, 16-б для реконструкції, експлуатації та обслуговування нерухомого майна.

Відповідно до пункту 3 рішення від 18.02.2011 №57 Шентябіну Є.В. продано зазначену вище земельну ділянку площею 0,0593 для реконструкції, експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону "Лотос" (а.с.28-30).

В подальшому, розглянувши подання прокурора м. Енергодар "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України" та клопотання державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Енергодарська міська рада рішенням від 21.12.2012 №26 "Про скасування рішень Енергодарської міської ради" вирішила скасувати, зокрема:

- рішення Енергодарської міської ради від 25.12.2008 №21 "Про вилучення земельної ділянки з користування фізичної особи-підприємця Ніколаєва С.О та надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ШентябінуЄ.В.";

- рішення Енергодарської міської ради від 16.06.2010 №94 "Про надання дозволів на розроблення та виготовлення технічної документації";

- пункти 1, 2, 3 рішення Енергодарської міської ради від 18.02.2011 №57 "Про продаж земельних ділянок" (а.с.71-74).

15.03.2019 Рішенням Енергодарською міською радою Запорізької області за №50 було прийнято рішення "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б". Вказаним рішенням передано в оренду строком на 5 років Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" земельну ділянку площею 0,0593 га, кадастровий номер 2312500000:01:004:0056 в місті Енергодарі Запорізької області, на вулиці Українській, 16-б, за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування об`єкта нерухомого майна - торговельного павільйону "Лотос"); встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" орендну плату за використання земельної ділянки у дванадцятикратному розмірі земельного податку на рік (а.с.15).

Вказане рішення стало підставою для укладання 25.03.2019 договору оренди землі між Енергодарською міською радою Запорізької області (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" (Орендар) (а.с.16-19).

За умовами пункту 2 договору в оренду була передана земельна ділянка площею 0,0593 га в м. Енергодар Запорізької області по вулиці Українська, 16-б з кадастровим номером 2312500000:01:004:0056, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2016, номер запису про право власності 16581648, реєстраційний номер 1037162423125.

Відповідно до пункту 3 договору на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон "Лотос", який належить Орендарю на праві власності, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.09.2014, номер запису 7091100, реєстраційний номер 459973623125.

У пункті 5 договору сторони зазначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки - не проведена.

В пункті 9 договору сторони погодили, що орендна плата становить дванадцятикратний розмір земельного податку на рік та визначається розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 2312500000:01:004:0056, що є додатком №1 та невід`ємною частиною договору оренди землі.

Пунктом 41 встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

25.03.2019 договір посвідчений Сірою І.Є., приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області та зареєстрований в реєстрі за №392 і внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджено відповідним Витягом №160921361 від 25.03.2019 (а.с.80).

Додатком №1 до договору встановлено орендну плату в розмірі дванадцятикратного земельного податку на рік в сумі 34583,76 грн. на рік (а.с.78).

Земельна ділянка передана орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 25.03.2019 (а.с.79).

Позивач - Фізична особа-підприємець Хоролець С.В. вважає, що надання в оренду ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" земельної ділянки порушує його права та законні інтереси, з огляду на те, що останній отримав земельну ділянку в позаконкурентному порядку (без застосування земельних торгів). Об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон "Лотос" від початку розташований на земельній ділянці 0,005 га, проте в даному випадку спірна земельна ділянка була передана в оренду у більшому розмірі-0,0593 га. Позивач також вказує, що зміст пунктів 5,9 договору оренди не відповідають Закону України "Про оренду землі" та ст. ст. 288, 289 Податкового кодексу України, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, а розмір орендної плати визначається розрахунком, виходячи з розміру земельного податку. Положення п. 41 договору про набрання чинності договору після його державної реєстрації суперечать ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За правилами статті 15, частини першої, пунктів 2, 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом, зокрема, визнання правочину недійсним. визнання незаконними рішення, органу місцевого самоврядування.

З наведених загальних правил випливає можливість будь-якої особи задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Спір виник із земельних правовідносин.

За статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Спеціальним законом у правовідносинах з оренди землі є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до частин першої, другої пунктів "г", "в" частини третьої статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Беручи до уваги зміст наведених норм діючого законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У зв`язку з цим при вирішенні справи суду належить з`ясувати, які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача порушені оспорюваним актом і договором.

Щодо визнання недійсним рішення.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України та частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

В рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Зі змісту наведеного можна зробити висновок, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов`язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб`єкта, а відповідно інший суб`єкт зобов`язаний виконувати його вимоги та приписи.

Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами першою, другою статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (частина друга статті 134 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина п`ята статті 120 Земельного кодексу України визначає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Аналогічні положення встановленні і в частині третій статті 7 Закону України "Про оренду землі". До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Вказані норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Свідоцтва про право власності від 23.09.2014 №27164353 і Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. №196306743 від 15.01.2020 ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" є власником об`єкта нерухомого майна - торговельного павільйону "Лотос" загальною площею 46,3 кв.м., розташованого за адресою: вул. Радянська, буд. 16-б, м. Енергодар, Запорізька область (а.с. 26, 86).

Відповідач-1 отримав земельну ділянку в оренду на підставі оспорюваного у цій справі рішення №50 від 15.03.2019 органу місцевого самоврядування, який як вбачається зі змісту самого рішення керувався нормами статей 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав, що в цілому означена спірна земельна ділянка не була передана відповідачу-1 в порядку переходу права користування від попереднього користувача згідно частини 2 статті 120 Земельного кодексу України.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не надав доказів звернення до відповідача-2 із заявою про надання спірної земельної ділянки в оренду у 2019 році та не оскаржував відмову відповідача-2 у наданні йому в оренду цієї ж земельної ділянки у 2008 році.

За таких обставин суд першої інстанції й дійшов висновку, що оскільки з моменту формування спірної земельної ділянки площею 0,0593 га, як об`єкта цивільних прав та реєстрації комунальної власності на неї (26.09.2016), позивач не звертався до відповідача-2 з приводу отримання даної земельної ділянки в оренду і жодних рішень щодо позивача про передачу даної земельної ділянки в оренду відповідачем-2 не приймалося, то оспорюване рішення відповідача-2 про передачу відповідачу-1 в оренду означеної земельної ділянки не порушує прав позивача, а відтак відсутні підстави для визнання такого рішення органу місцевого самоврядування недійсним саме за позовом цього позивача. Відхиливши доводи позивача про недійсність оспорюваного рішення міської ради, суд першої інстанції дійшов висновку, що правові підстави для укладення оспорюваного договору позивачем також не спростовані.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Як зазначено вище, відповідно до частин 2 та 5 статті 120 Земельного кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" , до відповідача-1, як особи, яка набула право власності на будівлю торговельного павільйону "Лотос" переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, або на умовах оренди.

Як встановлено вище судом об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон "Лотос" від початку розташований на земельній ділянці 0,005 га. Тому в оренду відповідача-1 відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України може бути надана лише земельна ділянка площею 0,0050 га, а надання в оренду земельної ділянки площею 0,0593 га є порушенням даної норми.

За встановлених обставин є правильним твердження позивача про порушення відповідачем-2 статей 124, 134 Земельного кодексу України та щодо передачі земельної ділянки відповідачу-1 в оренду в тій частині, яка первісно не була в користуванні попереднього власника об`єкта нерухомого майна - торгівельного павільйону "Лотос", через процедуру проведення земельних торгів.

Щодо ненадання позивачем доказів про порушення його прав оскаржуваним рішенням відповідача-2, то колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що в даному випадку його охоронюваний законом інтерес стосується отримання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, за результатами торгів для використання за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, оскільки позивач також здійснює свою підприємницьку діяльність у м. Енергодарі, раніше також виявляв намір на використання означеної земельної ділянки шляхом відповідних звернень до уповноваженого органу місцевого самоврядування, а відтак правомірно очікував, що у разі оголошення земельних торгів, міг би прийняти участь у таких торгах з метою отримання означеної земельної ділянки в оренду.

Щодо визнання договору недійним, то колегія суддів виходить із положень частини другої статті 16 Закону України "Про оренду землі", яка встановлює, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що позивач не є стороною укладеного договору оренди землі від 25.03.2019.

За частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже за змістом цієї норми вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином. Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Відтак позивач має право на звернення із позовом у цій справі, а обраний позивачем спосіб захисту оспорюваного законом інтересу не суперечить вимогам чинного законодавства.

В даному випадку вимога про визнання договору оренди землі недійсним є похідною від вимоги про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Встановивши, що рішення Енергодарської міської ради від 15.03.2019 №50 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б" не відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи позивача про порушення оспорюваним рішенням відповідача-2 його прав, знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні і позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди землі від 25.03.2019, які є похідними від вимог позивача про визнання оспорюваного рішення відповідача-1 недійсним.

Щодо решти аргументів позивача про невідповідність оспорюваного договору оренди земельної ділянки вимогам чинного законодавства колегія суддів враховує на таке.

За визначенням статті 1 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (частина друга статті 4 Закону).

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 Закону).

Заперечуючи дійсність укладеного між відповідачами договору оренди землі, позивач посилався на невідповідність пунктів 5, 9, 41 договору чинному законодавству.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Сторони спірного договору досягли згоди щодо усіх істотних умов договору. Договір підписаний сторонами та відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду землі", на виконання пункту 41 договору набув чинності з моменту його державної реєстрації.

Сторони не оскаржували дійсність договору у судовому порядку.

Факт же порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який не є стороною договору оренди землі, саме внаслідок викладення його умов в означеній в договорі редакції, позивачем не доведений і не підтверджений.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з позивачем тільки у тому, що рішення Енергодарської міської ради від 15.03.2019 №50 і договір оренди землі від 25.03.2019 суперечать вимогам частин першої, другої статті 124, частини другої статті 134 Земельного кодексу України і таким чином порушують вимоги діючого законодавства, які визначають порядок та способи, у які набувається право оренди на земельні ділянки державної та комунальної форми власності та при цьому порушують охоронювані законом права та інтереси інших осіб, зокрема позивача.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною другою статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Між тим оскаржуване у даній справі судове рішення не відповідає цим вимогам, оскільки висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають встановленим судом обставинам справи, зроблені при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зазначене вище є підставою для повного скасування рішення суду першої інстанції.

Разом із цим колегія суддів встановила, що господарським судом вже розглянутий спір, в якому за позовом іншої зацікавленої особи, а саме фізичної особи - підприємця Сидоренка Валерія Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" та до Енергодарської міської ради Запорізької області про визнання недійсним рішення та договору оренди землі у іншій справі вже ухвалено рішення (постанова Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у справі №908/3180/19), яким визнано недійсним Енергодарської міської ради від 15.03.2019 №50 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ-V" на вулиці Українській, 16-б"; визнано недійсним договір оренди землі від 25.03.2019, укладений між Енергодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ-V" щодо оренди земельної ділянки площею 0,0593 га, кадастровий номер 2312500000:01:004:0056, в місті Енергодарі Запорізької області на вулиці Українській, 16-б, за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування об`єкта нерухомого майна - торговельного павільйону "Лотос").

Таким чином, в судовому порядку у іншій справі господарським судом за позовом іншої заінтересованої особи на час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції вже визнано недійсним рішення органу місцевого самоврядування та договір оренди земельної ділянки, які є предметом розгляду у даній справі.

Така обставина свідчить про відсутність предмету спору, що відповідно до положень статті 278 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення повністю та закриття провадження у цій справі з підстав, встановлених пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, наведені вище положення Закону України "Про судовий збір" та ту обставину, що сторонами не подані суду апеляційної інстанції відповідні клопотання про повернення судового збору, колегія суддів визнає, що вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами наразі є передчасним.

Керуючись ст.ст. 231, 269, 270, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хорольця Сергія Вадимовича - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2020 у справі №908/2991/19 скасувати повністю та ухвалити нове рішення:

"Провадження у справі закрити".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 23.09.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова