Рішення

від 22.09.2020 по справі 905/1083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2020 Справа № 905/1083/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Союз промислових підприємців доТовариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська простягнення 92 594,90 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Союз промислових підприємців звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про стягнення основної заборгованості у розмірі 79860,00 грн, 3% річних у розмірі 1447,86 грн, інфляційних втрат у розмірі 1120,02 грн та пені у розмірі 10167,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №5226-ШБЗ-УМСТ-Т від 19.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.06.2020 відкрито провадження у справі №905/1083/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 встановлено карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

При цьому, суд зазначає, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме розділ X Прикінцеві положення доповнено пунктом 4: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Судом при винесенні ухвали про відкриття провадження у справі від 15.06.2020 було враховано вказані законодавчі зміни та в п. 3 резолютивної частини встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.06.2020 отримана відповідачем 20.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6102252236766.

При цьому, 30.06.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив суд: продовжити строк на надання відзиву на позовну заяву, продовжити строк провадження у справі №905/1083/20 на 30 календарних днів, але не менше ніж на строк дії такого карантину, відкласти засідання по справі №905/1083/20, яке призначити не раніше дати завершення обмежувальних карантинних заходів в країні. Вказане клопотання з додатками надійшло електронною поштою з накладання електронного кваліфіковано підпису, про що відділом аналітичного та інформаційного забезпечення Господарського суду Донецької області складено довідку №04-18/2598 від 30.06.2020 та протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про продовження розгляду справи та часу на надання відзиву на позовну заяву. У вказаній ухвалі відповідачу було відмовлено у продовженні строку на надання відзиву, оскільки строк на подання відзиву на позовну заяву станом на момент звернення з відповідною заявою до суду у Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська не сплинув.

Крім того, у зазначеній ухвалі суд також відмовив відповідачу в задоволенні клопотання в частині продовження строку провадження у справі №905/1083/20 на 30 календарних днів, але не менш ніж строк карантину. Клопотання відповідача в частині відкладення засідання по справі №905/1083/20, яке призначити не раніше дати завершення обмежувальних карантинних заходів в країні, судом також залишено без задоволення, оскільки розгляд справи №905/1083/20 проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи де судові засідання взагалі не проводяться.

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 №731-IX, ч. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого передбачено наступне:

Процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву на позов, який був продовжений з урахуванням п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020), відповідно до приписів п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №731-ІХ від 18.06.2020) закінчився 06.08.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 22.09.2020 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

19.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Союз промислових підприємців (позивач, покупець) та Товариством з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (відповідач, покупець) підписано договір поставки №5226-ШБЗ-УМСТ-Т (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов`язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення пыль инертная с гидрофобизирующими добавками (далі - продукція, товар) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі і Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості, загальна сума Договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, вказаної в Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення по кількості) поставки продукції складає 15%, якщо інше не передбачено сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 1000000,00 грн з ПДВ на дату підписання Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу правління покупця.

Ціна на продукцію яка поставляється постачальником встановлюється сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору (п. 5.2 Договору).

19.12.2017 між позивачем та відповідачем підписано Специфікацію до Договору, в якій визначено найменування, одиниця виміру, кількість та ціна товару, що підлягає поставці.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 79860,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною №72 від 30.09.2019 та товарно-транспортною накладною №072 від 30.09.2019.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та товарно-транспортній накладній, а також нарядом на отримання ТМЦ №759 від 30.09.2019.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копію податкової накладної, у якій позивачем відображено проведення господарської операції за вищезазначеною видатковою накладною та копію квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача за Договором не надано.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 03.12.2018 розрахунок за поставлену продукцію по даному Договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти робочих днів з 20-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного Договору.

У п. 5 Специфікації до Договору сторонами погоджено, що розрахунки за вказаною специфікацією здійснюються в порядку та строки, передбачені Договором.

Таким чином, згідно з умовами Договору відповідач зобов`язаний був оплатити товар поставлений за видатковою накладною №72 від 30.09.2019 у строк до 25.10.2019 (включно).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 79860,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату отриманого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 79860,00 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 79860,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1447,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 1120,02 грн та пеню у розмірі 10167,02 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов`язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Однак, перевіривши розрахунок пені та 3% річних, здійснений позивачем, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем невірно визначено початкову дату нарахування пені та 3% річних на заборгованість за видатковою накладною №72 від 30.09.2019 з урахуванням строку настання плажету за вказаною накладною.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 10099,19 грн, а розмір 3% річних - 1441,30 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних задоволенню не підлягають, у зв`язку їх з безпідставністю.

Інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1120,02 грн за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (85013, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, 17, ідентифікаційний код 36028628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Союз промислових підприємців (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, оф. 197, ідентифікаційний код 36678114) основну заборгованість у розмірі 79860 (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1441 (одна тисяча чотириста сорок одна) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 1120 (одна тисяча сто двадцять) грн 02 коп., пеню у розмірі 10099 (десять тисяч дев`яносто дев`ять) грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 2100 (дві тисячі сто) грн 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцеві положення та п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова