Ухвала

від 22.09.2020 по справі 910/9155/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.09.2020Справа № 910/9155/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлі Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Грандбуд"

про зобов`язання повернути майно,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тайлі-Інвест" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Грандбуд" (далі - відповідач) про зобов`язання повернути майно, що знаходиться на будівельному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Василя Липківського, будинок 38. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/9155/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2020 підготовче засідання відкладено на 04.08.2020 року.

У судовому засіданні 04.08.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/9155/20 на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22.09.2020 року.

До початку підготовчого засіданні 22.09.2020 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову від 22.09.2020 року, в якій міститься клопотання про повернення 50% сплаченого судового збору.

У підготовчому засіданні 22.09.2020 року судом розглянуто подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайлі-Інвест" заяву про відмову від позову та вирішено задовольнити її, враховуючи наступне.

Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти до висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:

- представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);

- відмова позивача від позову в справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові № 925/2151/14 від 17.04.2019, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у зв`язку з її недостатньою обґрунтованістю.

Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від позову, суд встановив, що її підписано директором позивача Татьковою І.Г., яка відповідно до статутних документів позивача та актуальних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не обмежена у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.

Враховуючи, що відмова від позову є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в цій справі.

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 191 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду з позовом про повернення (витребування) майна вартістю 1 399 743, 82 грн. було сплачено до Державного бюджету України судовий збір в сумі 21 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 250 від 15.06.2020.

Водночас за розгляд даної позовної заяви відповідно до положень підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягав сплаті судовий збір у розмірі 20 996, 16 грн. (1,5 відсотка ціни позову - вартості спірного майна, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Таким чином, судовий збір в сумі 3, 84 грн. позивачем фактично сплачено надмірно.

Крім того, положеннями частини 3 статті 7 Закону "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення також викладені у частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи прийняття судом відмови від позову та закриття провадження у справі, а також зважаючи на внесення позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за можливе повернути позивачу надмірно сплачений останнім судовий збір у розмірі 3, 84 грн. та 50 відсотків належної до сплати суми судового збору в розмірі 10 498, 08 грн., що разом становить 10 501, 92 грн.

Керуючись статтею 191, пунктом 4 частини 1 статті 231, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлі Інвест" від позову.

2. Закрити провадження у справі № 910/9155/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлі Інвест" про повернення судового збору задовольнити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлі Інвест" (03194, місто Київ, бульвар Кольцова, будинок 14 Д, офіс 610; код ЄДРПОУ 42595083) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 10 501 (десять тисяч п`ятсот одна) грн. 92 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 250 від 15.06.2020 на загальну суму 21 000, 00 грн.

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та згідно з підпунктом 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.09.2020 року.

Суддя В.С. Ломака