Рішення

від 10.09.2020 по справі 911/2056/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2056/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, оф. 7-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Теплична, буд. 38, кв. 276)

про стягнення 16954,00 грн. заборгованості за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., у тому числі - 1120,00 грн. орендної плати та 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

від позивача: Мельник О.В. (довіреність б/н від 01.11.2019 р.);

від відповідача: Антонюк С.В. (ордер КВ № 217172 від 07.07.2020 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» (далі - ТОВ БУДПРОКАТ-Україна , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» (далі - ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» , відповідач) про стягнення 16954,00 грн. заборгованості за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., у тому числі - 1120,00 грн. орендної плати та 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. в частині оплати орендних платежів та повернення майна, у зв`язку з чим позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання та 1120,00 грн. орендної плати, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2020 р. було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке було призначено на 27.08.2020 р.

07.08.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 07.08.2020 р. (вх. № 16726/20 від 07.08.2020 р.), за змістом якого відповідач просить суд надіслати на електронну пошту представника останнього копію позовної заяви у даній справі з доданими до неї документами.

27.08.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 26.08.2020 р. (вх. № 18028/20 від 27.08.2020 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначає, що визнає суму боргу з орендної плати за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. в розмірі 1120,00 грн., а щодо стягнення 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання заперечує з огляду на таке.

Між ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» та ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» було укладено договір оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., відповідно до якого обладнання, зазначене в договорі, було передано позивачем у користування відповідачу, що підтверджується відповідним актом передачі. На виконання умов вказаного договору оренди відповідачем були проведені оплати 18.06.2019 р. в сумі 4000,00 грн. та 960,00 грн., а також 27.06.2019 р. в сумі 800,00 грн., у зв`язку з продовженням строку оренди.

ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» стверджує, що 31.07.2019 р. обладнання було фактично повернуте на склад ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» , однак акт повернення обладнання з тимчасового користування не було підписано сторонами, оскільки працівники відповідача, які здійснювали доставку обладнання, не мали відповідних повноважень на його підписання, а відповідальні працівники позивача зазначили про направлення підписаного акту поштою. При цьому, відповідач вказує, що у договорі оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. та додатках до нього не зазначені ідентифікаційні ознаки складових частин обладнання, а також їх стан на момент передачі відповідачеві, фактичний знос та залишкова вартість, як в цілому, так і окремих його частин. Відсутність зазначеної інформації, на думку товариства, унеможливлює встановлення відмінностей між станом обладнання до початку оренди та після її закінчення.

Водночас, відповідач стверджує, що всупереч приписам п. 5.7 договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. у складеному позивачем акті повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. не зазначені виявлені останнім конкретні несправності та забруднення, в тому числі - на яких елементах, в чому вони полягають і яким чином впливають на неможливість подальшого використання обладнання, а відтак, відсутність вказаної інформації, на переконання ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» , свідчить про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» в частині стягнення 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання.

Окрім того, до відзиву б/н від 26.08.2020 р. на позовну заяву відповідачем було додано клопотання-заяву, за змістом якого останній просив поновити пропущений строк для подання відзиву, мотивуючи вказане тим, що ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» позовної заяви не отримувало та фактично ознайомилось зі змістом позову та додатків до нього 17.08.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2020 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи на 10.09.2020 р.

04.09.2020 р. до господарського суду Київської області ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» було подано відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 01.09.2020 р. (вх. № 18690/20 від 04.09.2020 р.), відповідно до якої позивач вважає доводи відповідача необгрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи. На переконання позивача, доводи, викладені у відзиві, спрямовані на те, щоб уникнути сплати заборгованості і жодним чином не вказують на відсутність підстав для відшкодування вартості орендованого обладнання у розмірі 15834,00 грн.

Як зазначив позивач, оскільки між ним та відповідачем не було підписано акту повернення з тимчасового користування, з огляду на відсутність підтвердження його надання відповідачу 31.07.2019 р. для підписання, а також ігнорування відповідачем спроб позивача домовитися щодо мирного врегулювання спору стосовно відшкодування вартості орендованого обладнання, то 20.05.2020 р. ТОВ БУДПРОКАТ-УКРАЇНА звернулося до ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ з листом-вимогою щодо сплати заборгованості за договором оренди та повторно (про що зазначило у вказаному листі-вимозі) надало акт від 31.07.2019 р. повернення обладнання з тимчасового користування за договором оренди обладнання № А00060160 від 18.06.2019 р. для підписання, та просило повернути один підписаний примірник протягом двох діб з моменту отримання цього листа, у противному випадку даний акт вважається погодженим без зауважень, а відповідач зобов`язаний буде відшкодувати погоджену вартість обладнання у розмірі 15834,00 грн. протягом семи днів з моменту отримання цього листа. Лист-вимогу було отримано відповідачем 23.05.2020 р., однак акт повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. до договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., підписаний уповноваженим представником ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ та скріплений печаткою товариства, позивачеві повернуто не було. Будь-якої відповіді або заперечень щодо відшкодування вартості обладнання у розмірі 15834,00 грн. ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ надано не було, та не було сплачено погоджену вартість обладнання у розмірі 15834,00 грн.

При цьому, будь-яких доказів направлення відповідачем позивачу акту повернення обладнання у справному стані , як зазначає ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ , або звернення щодо мирного врегулювання спору останнім не надано. Крім того, позивач вказує, що відповідач у відзиві на позовну заяву не спростовує той факт, що орендоване обладнання було повернуто у несправному стані.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, на думку ТОВ БУДПРОКАТ-УКРАЇНА , можна зробити висновок про визнання ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ того факту, що обладнання з тимчасового користування було повернуто несправним, та що воно не підлягає відновленню, а розмір відшкодування вартості обладнання становить 15834,00 грн.

Що стосується розміру відшкодування вартості орендованого обладнання, що не підлягає відновленню, в сумі 15834,00 грн., а не 18126,92 грн., то слід зазначити, що в п. 2 акту від 31.07.2019 р. повернення обладнання з тимчасового користування за договором оренди обладнання № А00060160 від 18.06.2019 р., що доданий до позовної заяви, та був отриманий відповідачем разом з листом-вимогою від 20.05.2020 р., сторони погодили, що вартість орендованого обладнання, яка підлягає відшкодуванню, становить 15834,00 грн., яку орендар зобов`язаний сплатити протягом 3-х банківських днів з дати підписання цього акту. Орендар відповідно до умов договору зобов`язаний відшкодувати вартість обладнання, що не підлягає відновленню. Отже, сума відшкодування у розмірі 15834,00 грн., погоджена сторонами в акті від 31.07.2019 р. повернення обладнання з тимчасового користування за договором оренди обладнання № А00060160 від 18.06.2019 р., є обґрунтованою та погодженою сторонами.

Також позивач зазначає, що статтею 779 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

При цьому, відповідно до п. 2 Міжнародних стандартів фінансової звітності Оцінка справедливої вартості , справедлива вартість - це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб`єкта господарювання. Для деяких активів та зобов`язань може бути ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою. Для інших активів та зобов`язань може не бути ринкової інформації або ринкових операцій, інформація про які є відкритою. Проте, мета оцінки справедливої вартості в обох випадках однакова - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу актива чи передачі зобов`язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов`язання). Оцінка справедливої вартості - це оцінка конкретного актива або зобов`язання. Тому, оцінюючи справедливу вартість, суб`єкт господарювання має брати до уваги ті характеристики актива або зобов`язання, які учасники ринку взяли б до уваги, визначаючи ціну актива або зобов`язання на дату оцінки. До таких характеристик належать, наприклад, такі: а) стан та місце розташування актива; та б) обмеження, якщо вони є, на продаж або використання актива.

Отже, для відшкодування вартості обладнання, яке було повернуто у стані, що не підлягає відновленню, справедливою є вартість обладнання у розмірі 15834,00 грн., з урахуванням того, що воно було у користуванні та не є новим, а не 18126,92 грн., що погоджена сторонами в додатку № 1 до договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., оскільки вказана з урахуванням зносу обладнання під перебування у користуванні у відповідача.

09.09.2020 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» надійшли заперечення б/н від 09.09.2020 р. (19126/20 від 09.09.2020 р.) на відповідь позивача на відзив, відповідно до яких відповідач зазначав, що позовні вимоги про відшкодування вартості орендованого обладнання в розмірі 15834,00 грн. є необгрунтованими, оскільки відсутні необхідні відомості про майно, його належність, розмір вартості, стан, інвентаризаційні номери складових частин тощо. Зазначена в довідці від 01.09.2020 р. сума 15834,00 грн. справедливої вартості обладнання ніяким чином не обґрунтована бухгалтерськими розрахунками та обліковими документами, всупереч п.п. 33, 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. Разом з цим, всупереч п. 5.7 договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., у складеному позивачем акті повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. за договором взагалі не зазначені виявлені позивачем ознаки пошкодження та повної непрацездатності обладнання. З урахуванням зазначеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» в частині щодо стягнення з ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» вартості орендованого обладнання, а також судові витрати ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» покласти на ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим надати відповідачу 5-денний строк на подання доказів щодо остаточного розміру судових витрат з моменту ухвалення судового рішення у даній справі.

Згідно з приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 10.09.2020 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 10.09.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.06.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» (орендар) було укладено договір оренди № А00060160, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (обладнання), яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договором умовах.

Згідно з п. 1.2 договору найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання в тимчасове користування до цього договору, які є невід`ємною частиною договору.

У відповідності з п. 1.3 договору заставна вартість обладнання зазначається в національній валюті - гривні.

Пунктом п. 2.1 договору передбачено, що орендна плата розраховується на підставі розцінок орендодавця із розрахунку за одну добу й вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати, зазначеної сторонами в акті прийому-передачі обладнання в оренду. Орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Згідно з п. 3.2 договору розрахунки за цим договором здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.2 договору, мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку до договору. Якщо строк фактичного користування обладнанням орендарем склав менше мінімального строку, зазначеного у додатку, вважається, що обладнання було орендоване на мінімальний строк і орендна плата в такому випадку підлягає сплаті не менше, ніж за мінімальний строк.

Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному й незабрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання або його частину (п. 4.3 договору).

У пункті 4.4 договору сторони погодили, що у випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право: самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку орендодавця; або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

У відповідності з п. 5.1 договору орендодавець передає орендарю обладнання згідно відповідного додатку, на своєму складі в технічно справному робочому стані. Орендар (його уповноважений представник) зобов`язаний у присутності орендодавця в момент передачі пересвідчитися у справності обладнання, яке передається йому в оренду, а також особливостях його роботи, та застосування, і після цього підписати акт передачі обладнання в тимчасове користування. Підписання акту передачі обладнання, в тимчасове користування засвідчує: факт передачі орендодавцем технічно справного обладнання, факт ознайомлення орендаря із всіма особливими властивостями роботи обладнання, а також факт проведення інструктажу з правил безпеки при його застосуванні. Орендодавцем не приймаються претензії до обладнання, крім зафіксованих сторонами в момент приймання обладнання в оренду.

Відповідно до п. 5.6 договору, орендар повинен повернути обладнання технічно справним, в такому ж стані, в якому отримав в оренду, з урахуванням його нормального зносу. Крім того, обладнання повинно бути відчищене від будівельного, монтажного, іншого бруду, від забруднення фарбою, мастилами, іншими технічними забруднювачами та сумішами.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що усі виявлені несправності, некомплектність, підвищене забруднення і т.д. фіксуються в акті повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) й підписуються уповноваженими представниками сторін, при цьому орендар має право викласти свої коментарі, претензії в зазначеному акті. Наявність записаних і зазначених вище недоліків служить підставою для пред`явлення претензій до орендаря для відшкодування витрат по їх усуненню. У разі повернення обладнання за місцезнаходженням орендаря, обладнання приймається за кількістю, та підписується акт повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін. За якістю (справністю, забрудненістю та ін.) обладнання приймається на складі орендодавця та підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Орендар зобов`язаний забезпечити наявність уповноваженої особи для підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди). Повноваження особи підтверджується довіреністю. У випадку не прибуття для підписання або відмови представника орендаря підписати акт повернення обладнання з тимчасового користування (оренди), орендодавець має право підписати акт самостійно, зробивши позначку про неприбуття (відсутність)/відмову орендаря від підпису, такий акт буде мати обов`язкову силу для обох сторін.

Умовами пп. 6.2.1 п. 6.2 договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до пп. 6.2.8 п. 6.2 договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві за актом повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) в комплектному і технічно справному стані після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги від орендодавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА'', на підставі підписаного представниками сторін акту передачі обладнання у тимчасове користування від 18.06.2019 р., було надано в оренду ТОВ «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» вишку Варіант 1,2x2,0 (9+1) вис. 12,3, у кількості 1 штука у комплектації, зазначеній в акті передачі обладнання у тимчасове користування від 18.06.2019 р. строком оренди на 4 доби (з 18.06.2019 р. до 22.06.2019 р.), вартість оренди у зазначеній комплектації було визначено в сумі 160,00 грн./доба, авансовий платіж - 4000,00 грн. Вартість обладнання - 18126,92 грн.

Отже, свої обов`язки за договором ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА'' виконало належним чином, надавши відповідачу обладнання у тимчасове платне користування.

У свою чергу, ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ перерахувало на рахунок ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА'' в якості оплати за оренду обладнання 1760,00 грн. та гарантійний платіж в сумі 4000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 292 від 18.06.2019 р. на суму 4000,00 грн., № 314 від 27.06.2019 р. на суму 800,00 грн., № 291 від 18.06.2019 р. на суму 960,00 грн.

Як зазначав позивач, після закінчення строку оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування від 18.06.2019 р., орендар продовжував користуватися обладнанням до 31.07.2019 р., у зв`язку з чим загальний строк користування обладнанням становить 43 доби. При цьому, загальна вартість оренди становить 6880,00 грн. (43 доби*160,00 грн./доба). Проте, у період з дати підписання договору орендарем було перераховано орендодавцеві в якості оплати оренди обладнання грошові кошти у розмірі 1760,00 грн. та гарантійний платіж у розмірі 4000,00 грн. Отже, заборгованість з орендної плати за користування обладнанням, переданим за актом передачі обладнання у тимчасове користування від 18.06.2019 р. за договором № А00060160 від 18.06.2019 р., становить 1120,00 грн.

Поряд з цим, як зазначено в позові, 31.07.2019 р. ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ було повернуто обладнання, яке було передано в оренду ТОВ БУДПРОКАТ-УКРАЇНА у тимчасове користування за актом передачі обладнання у тимчасове користування від 18.06.2019 р. Проте, за твердженням позивача, обладнання було повернуто у стані, що не дозволяє подальше використання обладнання за призначенням та не підлягає відновленню, про що було складено відповідний акт повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. до договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. із зазначенням, що обладнання повернуто несправним та не підлягає відновленню, а також зазначено вартість обладнання, яка підлягає відшкодуванню орендарем, а саме - 15834,00 грн.

Зазначений акт був підписаний представником ТОВ БУДПРОКАТ-УКРАЇНА та, за твердженням позивача, надавався представникам ТОВ "ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ" для підписання під час повернення обладнання, однак не був підписаний та повернутий орендодавцю.

20.05.2020 р. ТОВ БУДПРОКАТ-УКРАЇНА було направлено на адресу ТОВ "ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ" лист-вимогу щодо сплати заборгованості за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., відповідно до якого орендодавець вимагав протягом 7 днів з моменту отримання цього листа здійснити оплату заборгованості з орендної плати за договором оренди в сумі 1200,00 грн., а також відшкодувати вартість орендованого обладнання, переданого за актом передачі обладнання у тимчасове користування від 18.06.2019 р. за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., у розмірі 15834,00 грн. Разом з даним листом-вимогою ТОВ БУДПРОКАТ-УКРАЇНА було направлено на адресу ТОВ "ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ" акт повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. до договору оренди №А00060160 від 18.06.2019 р., з проханням повернути один підписаний примірник акту протягом двох діб з моменту отримання листа (копії доказів направлення листа-вимоги долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Відповідь на лист-вимогу отримано не було, заборгованість не сплачено, акт повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. до договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., підписаний уповноваженим представником ТОВ ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ та скріплений печаткою товариства, повернуто орендодавцеві не було, отже, на переконання позивача, він вважається погодженим відповідачем та є обов`язковим для виконання.

З урахуванням зазначеного, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати орендної плати в сумі 1120,00 грн., а також не відшкодував позивачу вартість орендованого обладнання, переданого за актом передачі обладнання у тимчасове користування від 18.06.2019 р. за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., у розмірі 15834,00 грн., у зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 ЦК України кореспондуються з приписами ст. 20 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

За приписами ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності зі ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 779 Цивільного кодексу України у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Водночас, згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначалося раніше, заперечуючи проти позову, відповідач, серед іншого, посилається на те, що з договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. не вбачається можливість ідентифікувати складові частини обладнання, фактичний знос та залишкову вартість, а також їх стан на момент передачі відповідачеві, що унеможливлює встановлення відмінностей між станом обладнання до початку оренди та після її закінчення. При цьому, відповідач стверджує, що, всупереч приписам п. 5.7 договору оренди № А00060160 від 18.06.2019 р., у складеному позивачем акті повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. не зазначені виявлені останнім конкретні несправності та забруднення, а відсутність вказаної інформації свідчить про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» в частині стягнення 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання.

Оцінюючи подані докази та позиції учасників процесу за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначав позивач, відповідач, серед іншого, не виконав зобов`язання щодо оплати орендної плати в сумі 1120,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати належним чином не виконано, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, надання відповідачу в оренду обладнання підтверджено, прострочення оплати орендованого майна відповідачем не спростовано.

Натомість, з матеріалів справи слідує, що відповідач у своєму відзиві б/н від 26.08.2020 р. (вх. № 18028/20 від 27.08.2020 р.) на позовну заяву визнав вимогу щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. в розмірі 1120,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Поряд з цим, згідно зі ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у сумі 1120,00 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Поряд з цим, вимога позивача про стягнення з відповідача 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як зазначено вище, п. 5.7 договору передбачено, що усі виявлені несправності, некомплектність, підвищене забруднення і т.д. фіксуються в акті повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) й підписуються уповноваженими представниками сторін , при цьому орендар має право викласти свої коментарі, претензії в зазначеному акті. Наявність записаних і зазначених вище недоліків служить підставою для пред`явлення претензій до орендаря для відшкодування витрат по їх усуненню . У разі повернення обладнання за місцезнаходженням орендаря, обладнання приймається за кількістю, та підписується акт повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) уповноваженим представником сторін і скріплюється печатками сторін. За якістю (справністю, забрудненістю та ін.) обладнання приймається на складі орендодавця та підписується уповноваженим представником сторін та скріплюється печатками сторін. Орендар зобов`язаний забезпечити наявність уповноваженої особи для підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди). Повноваження особи підтверджується довіреністю. У випадку не прибуття для підписання або відмови представника орендаря підписати акт повернення обладнання з тимчасового користування (оренди), орендодавець має право підписати акт самостійно, зробивши позначку про неприбуття (відсутність)/відмову орендаря від підпису , такий акт буде мати обов`язкову силу для обох сторін.

Як встановлено судом, доданий позивачем до матеріалів справи акт повернення обладнання з тимчасового користування від 31.07.2019 р. за договором оренди № А00060160 від 18.06.2019 р. підписаний лише з боку орендодавця, містить лише перелік найменувань обладнання та його кількість, і при цьому взагалі не містить переліку виявлених позивачем пошкоджень та несправностей обладнання.

Поряд з цим, зазначений акт не містить також і позначки про неприбуття представника орендаря для підписання даного акту чи відмову від підписання, яка за умовами договору надала б обов`язкової сили для обох сторін акту, підписаному лише з боку орендодавця.

Водночас, слід відзначити, що за наведеними вище узгодженими сторонами умовами пункту 5.7 договору саме наявність в акті записаних і зазначених недоліків є підставою для пред`явлення претензій до орендаря щодо відшкодування витрат з їх усунення.

Також слід зазначити, що підпунктом 6.2.7 п. 6.2 договору передбачено сплату орендарем штрафних санкцій у разі повернення обладнання з недоліками, які можуть бути виявлені сторонами під час повернення обладнання з користування. При цьому, сторони погодили обов`язок щодо сплати орендарем вартості обладнання у випадку, якщо деформація обладнання не підлягає ремонту, що зазначається в акті повернення обладнання з тимчасового користування, у зв`язку з чим орендодавець вправі відмовити орендарю в прийомі обладнання з оренди (п. 6.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду ані належних доказів того, що відповідач повернув обладнання в несправному стані, ані доказів того, що обладнання не підлягає ремонту і що позивач відмовив відповідачу в його прийнятті.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів узгодження обома сторонами вартості обладнання, яку позивач просив відповідача відшкодувати, та яка вочевидь відрізняється від вартості, зазначеної в акті передачі майна в оренду.

Підсумовуючи все викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених договором підстав для відшкодування відповідачем частини вартості обладнання, яке надавалося у тимчасове користування.

Водночас, матеріали справи не містять і доказів на підтвердження наявності повного складу цивільного правопорушення для відшкодування збитків чи шкоди (наявність збитків (шкоди), протиправна поведінка заподіювача, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вина відповідача), що унеможливлює застосування цивільно-правової відповідальності до відповідача на загальних підставах, а також в порядку ст. 779 ЦК України, на яку посилався позивач.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 15834,00 грн. вартості орендованого обладнання за договором № А00060160 від 18.06.2019 р. не є доведеною та обґрунтованою, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» .

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТ ЕНД ВІДЕО КОМПАНІ» (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Теплична, буд. 38, кв. 276, код 39218836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, оф. 7-Б, код 41668417) 1120 (одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп. орендної плати, 138 (сто тридцять вісім) грн. 86 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.09.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна