Рішення

від 16.09.2020 по справі 914/2765/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 справа № 914/2765/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» , м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 7 272,78 грн. та виселення з нежитлового приміщення

За участю представників :

від позивача : Савко Н.В. - представник, довіреність за вих. № 18-11-05009 від 27.12.2019 р.

від відповідача : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» про стягнення заборгованості в сумі 6 396,58 грн. та виселення з нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 02.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк на усунення недоліків, допущених при поданні та оформленні позову.

На виконання вимог згаданої ухвали суду, 13.01.2020 року за вх. № 1438/20 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.01.2020 року відкрито провадження по справі №914/2765/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 05.02.2020 року.

Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 05.02.2020 р. підготовче засідання призначено на 19.02.2020 р.

17.02.2020 року за вх.№ 420/20 позивачем подано на адресу суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог у справі №914/2765/19 до розгляду; стягнути з громадської організації "Фонд Архистратига Михаїла" основну суму боргу - 5414,70 грн., пеню - 1316,61 грн. та штраф - 541,47 грн. на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (одержувач коштів: ГУК у Львів, обл./ м. Львів/22080300, код ЄДРПОУ одержувача: 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), (МФО 899998), рахунок №ИА208999980313000094000013002).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.02.2020 р. прийнято заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№420/20 від 17.02.2020 р.), і розгляд даної справи постановлено здійснювати з урахуванням вищевказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.03.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням представника позивача.

Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 25.03.2020 р. підготовче засідання призначено на 29.04.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.04.2020 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 27.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 24.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.06.2020 року розгляд справи відкладено на 23.07.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.09.2020 р.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

16.09.2020 р. в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився представник позивача, просив суд позовні вимоги задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині щодо стягнення суми заборгованості (за вх. №420/20 від 17.02.2020 р.) та поясненнях, наданих у судовому засіданні.

16.09.2020р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79026, м. Львів, вул. Енергетична, 4/6, а також за місцем оренди приміщення за договором № 4 від 22.01.2018 р. - м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач вимог ухвали суду від 14.01.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав. Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

У ч. 3 ст.2 ГПК України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (п.п.2 і 10 ч.3 зазначеної статті).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» ).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свою вимогу та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2765/19.

В судовому засіданні 16.09.2020 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

22.02.2018 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та ГО "Фонд Архистратига Михаїла" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна № 4 (далі - Договір). Відповідно до акту приймання передавання від 22.01.2018 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення на 5-му поверсі будівлі площею 43,1 кв. м., реєстраційний номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерал Чупринки, 71 (далі - Майно) та перебуває на балансі ДП Державний інститут проектування міст "Містопроект" (далі - Балансоутримувач). Законом України «Про оренду державного та комунального майна » до істотних умов договору оренди віднесено орендну плату з урахуванням її індексації. Згідно з п.3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна'' строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Пунктом 5.3. Договору визначено, що одним із обов`язків Орендаря є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі. Відповідно до п.3.6 Договору, орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному співвідношенні: 70% - до Державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, 30% - на рахунок Балансоутримувача. Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Відповідно до п.3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

12.11.2019 Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №914/1774/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» про стягнення заборгованості та розірвання договору, яким позов задоволено повністю. Дане рішення набрало законної сили 12.12.2019 р. Відповідно до п. 10.9. договору оренди від 22.01.2018 №4, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Згідно з п. 10.10 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання -передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Станом на момент подачі позовної заяви та розгляду даної справи судом, як зазначає позивач, у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях відсутня інформація щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу. Основна заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 5414,70 грн. згідно доданого розрахунку заборгованості (а.с. 52). У зв`язку з несвоєчасною сплатою орендної плати, позивачем нарахована пеня в сумі 1316,61 грн. Згідно з п. 3.8. договору оренди від 22.01.2018 №4, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує щтраф у розмірі 10% від суми заборгованості. З огляду на те, що заборгованість по сплаті орендної плати становить більше як три місяці, позивачем нарахований штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що становить 541,47 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 414,70 грн. - заборгованості з орендної плати, 1 316,61 грн. - пені, 541, 47 грн. - штрафу та виселити відповідача з нерухомого державного майна- нежитлового приміщення на 5-му поверсі будівлі площею 43,1 кв.м., реєстраційний номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71 та перебуває на балансі Державного підприємства Державний інститут проектування міст Містопроект , а також судові витрати покласти на відповідача.

Правова позиція відповідача.

16.09.2020 р. відповідач в судове засідання з розгляду справи по суті явки свого представника не забезпечив, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79026, м. Львів, вул. Енергетична, 4/6, а також за місцем оренди приміщення за договором - м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач вимог ухвали суду від 14.01.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, проти позову у визначеному Законом порядку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, оглянувши оригінали документів, суд встановив наступне.

22.01.2018 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець за договором) і Громадською організацією "Фонд Архистратига Михаїла" (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) укладено договір № 4 оренди нерухомого державного майна, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення на 5-му поверсі будівлі загальною площею 43,1 кв.м., реєстровий номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Ген.Чупринки, 71 та перебуває на балансі ДП Державний інститут проектування міст Містопроект (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що майно передається в оренду з метою розміщення громадських об"єднань на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності і становить не більше 50,0 кв.м.

Факт передачі об`єкта оренди в оренду (приміщення загальною площею 43,1 м. кв., реєстровий номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Ген.Чупринки, 71) підтверджується актом приймання-передачі від 22.01.2018 р., який підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений позивачем до матеріалів справи. Крім того, у вищенаведеному акті приймання-передачі об`єкта оренди від 22.01.2018 р. зазначено, що претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони орендаря не має.

Згідно з п.3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна'' строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Пунктом 5.3. Договору визначено, що одним із обов`язків Орендаря є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі. Відповідно до п.3.6 Договору, орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному співвідношенні: 70% - до Державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області; 30% - на рахунок Балансоутримувача. Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Відповідно до п.3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

06.03.2019 наказом Фонду державного майна України № 232 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України", утворено регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. Згідно з п. 2 даного наказу регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Наказом Фонду державного майна України від 15.05.2019 № 459 днем початку роботи регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях визначено 15.05.2019.

12.11.2019 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 914/1774/19 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди нерухомого державного майна № 4, яким позов задоволено повністю. Судом ухвалено стягнути з Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 9511,92 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 937,77 грн. пені, 951,19грн. штрафу та 3842грн. судового збору. Також судом ухвалено розірвати укладений 22.01.2018р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Громадською організацією «Фонд Архистратига Михаїла» Договір оренди нерухомого державного майна № 4. Вказане рішення Господарського суду Львівської області набрало законної сили 12.12.2019 р.

Відповідно до п. 10.9. договору оренди від 22.01.2018 №4, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Згідно з п. 10.10 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання -передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Згідно з п. 9.3 договору спори, які виникають за цим договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку. Станом на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу.

Враховуючи невиконання відповідачем рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1774/19 від 12.11.2019 р., заборгованість відповідача із сплати орендної плати за період з серпня 2019 р. до 17.12.2019 р. становить 5 414,70 грн., пеня за період з 01.08.2019 р. до 17.12.2019 р. становить 1 316,61 грн., та нарахований штраф відповідно до п. 3.8 Договору становить 541,47 грн. згідно приведених розрахунків позивачем, що долучені до заяви про збільшення позовних вимог в цій частині.

Висновки суду.

Зі змісту позовної заяви та встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з оренди комунального майна. Дані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами Глави 58 Цивільного кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами був укладений договір оренди № 4 нерухомого державного майна від 22.01.2020 р.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем факт не повернення відповідачем об`єкта оренди у зв`язку із розірванням договору № 4 оренди нерухомого державного майна від 22.01.2018 р. згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 р. у справі № 914/1774/19. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 5 414,70 грн. за період з 01.08.2019 р. до 17.12.2019 р., нарахованої пені за період з 01.08.2019 р. до 17.12.2019 р. в розмірі 1 316,61 грн. та нарахованого штрафу в розмірі 541,47 грн. підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 43,1 м 2 , суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт передачі об`єкта оренди в оренду (приміщення загальною площею 43,1 м. кв., реєстровий номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Ген.Чупринки, 71) підтверджується актом приймання-передачі від 22.01.2018 р., який підписаний повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений позивачем до матеріалів справи. Крім того, у вищенаведеному акті приймання-передачі об`єкта оренди від 22.01.2018 р. зазначено, що претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони орендаря не має.

Даний факт матеріалами справи підтверджуються, документально не спростований.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 р. у справі № 914/1774/19 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задоволено повністю, судом ухвалено стягнути з Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 9511,92грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 937,77 грн. пені, 951,19грн. штрафу та 3842грн. судового збору. Також судом ухвалено розірвати укладений 22.01.2018р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Громадською організацією «Фонд Архистратига Михаїла» Договір оренди нерухомого державного майна № 4. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 р. у справі № 914/1774/19 набрало законної сили 12.12.2019 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Відповідно до п. 10.9. договору оренди від 22.01.2018 №4, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Згідно з п. 10.10 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання -передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останнім всупереч п. 10.9 та п. 10.10 договору № 4 оренди нерухомого державного майна від 22.01.2018 р. не повернуто об`єкта оренди згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 р. у справі № 914/1774/19.

У матеріалах справи відсутні докази, на час прийняття рішення у даній справі, про повернення майна відповідачем балансоутримувачу - ДП Державний інститут проектування міст Містопроект .

З огляду на викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимога позивача про зобов`язання Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нерухомого державного майна - нежитлового приміщення на 5-му поверсі будівлі площею 43,1 кв.м., реєстраційний номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір в сумі 3 842,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, ч. 2 ст. 178, 202, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути із Громадської організації «Фонд Архистратига Михаїла» (79026, м. Львів, вул. Енергетична, 4/6; код ЄДРПОУ № 26360581) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3; код ЄДРПОУ № 42899921) 5 414,70 грн. - основного боргу, 1 316,61 грн. - пені, 541, 47 грн. - штрафу та 3 842,00 грн. понесених втрат на сплату судового збору.

3. Зобов`язати Громадську організацію «Фонд Архистратига Михаїла» (79026, м. Львів, вул. Енергетична, 4/6; код ЄДРПОУ № 26360581) повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нерухомого державного майна- нежитлового приміщення на 5-му поверсі будівлі площею 43,1 кв.м., реєстраційний номер 02497909.1.АААЖЖИ759, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71 та перебуває на балансі Державного підприємства Державний інститут проектування міст Містопроект (код ЄДРПОУ № 02497909).

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 22.09.2020 р.

Суддя О.З. Долінська