Ухвала

від 22.09.2020 по справі 916/2721/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2721/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 21.09.2020р. за вх.№4-54/20 про забезпечення позову до подання позовної заяви

особа, яка може отримати статус учасника справи Публічне акціонерне товариство Одеський завод по випуску ковальсько-пресових автоматів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви від 21.09.2020р. за вх. № 4-54/20, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно Публічного акціонерного товариства Одеський завод по випуску ковальсько-пресових автоматів (вул. Градоначальницька, буд. 4, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 05749145), а саме нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2158093851101) загальною площею 7975,7 кв.м. у переліку: нежитлові будівлі літери А , А1 , Б , Г , Д , Е , З , Ж , И , Л , М та підсобних приміщень літери К , Н , вентиляційних камер О , П , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заявник вказує, що є власником найбільшого пакету акцій Товариства, а саме: 29,43491% у Статутному капіталі Товариства, що підтверджується інформацією про осіб, які володіють 5 і більше відсотками акцій емітента (розділ VIII. Інформація про осіб, які володіють 5 і більше відсотками акцій емітента Річної інформації емітента цінних паперів за 2019 рік.

Заявник також зазначає, що з невідомих причин, органи управління Товариства усунули Заявника від можливості скористатись правами акціонера Товариства з управління Товариством, передбаченими Статутом Товариства та чинними Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України Про акціонерні товариства .

Заявник вказує, органи управління Товариства повністю ігнорують звернення Заявника щодо приведення Статутних документів Товариства до вимог чинного законодавства, а саме: у частині приведення розміру Статутного капіталу приписам статей 52 та 65 Закону України Про господарській товариства га статті 14 Закону України Про акціонерні товариства , а саме: у розмірі 1250 мінімальних заробітних плат, що на разі становить 6250000,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що органи управління Товариства умисно довели Товариство до стійкої неплатоспроможності, що підтверджується Звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2019 рік (форма 2), доданий до Річної інформації емітента цінних паперів за 2019 рік.

Також, органи управління Товариства на протязі двадцяти років ігнорували вимоги Закону України Про приватизацію державного майна у частині приведення у відповідність розміру Статутного капіталу до розміру основних фондів Товариства, отриманих при приватизації. На даний момент, Товариства володіє об`єктами нерухомості загальною площею 7975,7 квадратних метрів (додаток 5), що за ринковою вартістю нежитлової нерухомості перевищує суму у розмірі ста мільйонів гривень, але досі розмір Статутного капіталу Товариства рівний 54894,00 грн, тобто, у двадцять тисяч разів менше за реальний розмір.

Органи управління Товариства систематично ігнорують власні рішення, а саме: загальних зборів Товариства щодо приведення статутних документів до вимог чинного законодавства, зокрема щодо організаційно-правової форми Товариства.

Заявник побоюється, що органи управління Товариства з метою подальшого погіршення фінансового стану Товариства можуть укласти договори відчуження майна Товариства (нерухомого або рухомого), договори застави майна за фіктивними кредитними угодами чи угодами позики. Товариству, зокрема, на праві власності належать нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2158093851101).

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Положеннями ст.136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст.137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9).

Як вказано в абз.2 п.1 та абз.2 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16 (із змінами), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Зі змісту заяви вбачається, що позивач припускає можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду з даного спору у разі задоволення позову та погіршення фінансового стану Товариства, з підстав неналежного порушення Публічним акціонерним товариством Одеський завод по випуску ковальсько-пресових автоматів корпоративних прав заявника.

Оскільки, заявник з метою захисту своїх майнових прав щодо отримання вкладених у акції Товариства грошових коштів має намір звернутись до господарського суду із позовом щодо про припинення юридичної особи та витребування вартості акцій.

Між тим, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів.

Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.

Суд зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача в майбутньому від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та погіршення фінансового стану товариства, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Заявник посилається на відсутність належного реагування органів управління Товариства на власні рішення, а саме: загальних зборів Товариства щодо приведення статутних документів, втім, до суду не надано відповідних запитів та доказів їх надсилання заявником та/або його представником на адресу Публічним акціонерним товариством Одеський завод по випуску ковальсько-пресових автоматів , також не надано звернень до органів управління Товариства.

При цьому, відсутність реагування на власні рішення не свідчить про погіршення в подальшому погіршення фінансового стану Товариства та в майбутньому потенційне ухилення від виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заявник не довів суду, що невжиття вказаних ним заходів зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач може у разі не забезпечення позову, вчинити будь-які дії щодо укладання договорів відчуження майна Товариств (нерухомого та рухомого), укладання договорів застави майна за фіктивними кредитними угодами чи угодами позики, а саме лише припущення про можливість ухилення в майбутньому від виконання рішення не є достатньою та обґрунтованою підставою для накладення арешту на нерухоме майно Публічного акціонерного товариства Одеський завод по випуску ковальсько-пресових автоматів .

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Обов`язок доказування наявності підстав, визначених ст.136 ГПК України умовою вжиття судом заходів забезпечення позову, покладається згідно зі ст.74 ГПК України саме на заявника, який в даному випадку таких обставин не наводить та не надає будь-яких доказів їх існування.

Заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано та не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду доказів в підтвердження ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, отже підстави для задоволення такої заяви відсутні.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21.09.2020р. за вх.№4-54/20 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набрала чинності 22.09.20 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя С.Ф. Гут