Рішення

від 23.09.2020 по справі 917/1192/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 Справа № 917/1192/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1192/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК - ТРЕЙД" Проспект Миру 16, м. Житомир,10020

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Трейдінг" вул. Київська, 64, м. Кременчук, Полтавська область,39631

про стягнення 79 683,39 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК - ТРЕЙД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Трейдінг" про стягнення 79 683,39 грн. заборгованості.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату поставленого товару у визначений Дистриб`юторським договором № 61/07-2017 від 01.07.2017року строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1192/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.07.2020 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак поштове відправлення не було вручено відповідачу та повернулося до суду року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку про невручення поштового відправлення у зв`язку з - "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладене, судом було належним чином та завчасно повідомлено відповідача про розгляд справи, а також про покладені на нього обов`язки.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК - ТРЕЙД" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даяна Трейдінг" (покупець, відповідач) укладено Дистриб`юторський договір № 61/07-2017 з додатками (арк. с. 11-20,16,17).

01.12.2017 року та 19.08.2019 року сторони підписали додаткові угоди до Дистриб`юторського договору № 61/07-2017 (арк. с. 14-15).

В укладеному Дистриб`юторському договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник зобов`язується передати на умовах цього Договору панчішно-шкарпеткові вироби (надалі - Товар) у власність Дистриб`ютора, а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти Товар у власність та сплатити за нього обумовлену цим Договором грошову суму (п. 2.1 Договору);

- асортимент товару, який може придбати дистриб`ютор, є будь-який наявний у постачальника товар. Асортимент конкретної партії товару визначається в письмовому замовленні дистриб`ютора, згідно п.5.3. даного договору та/або у відповідній видатковій накладній (п. 3.1. договору);

- загальна сума Договору визначається фактичною сумарною вартістю Товарів, поставлених згідно видаткових накладних, на підставі яких передається Товар в межах Договору (п.4.4. договору);

- право власності та всі ризики на товар переходять від постачальника до дистриб`ютора з моменту підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної (п. 5.7. договору);

- оплата за кожну партію Товару повинна бути проведена не рідше одного разу кожних 10 календарних днів, остаточний розрахунок не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту відвантаження товару зі складу Постачальника. У випадку несплати Дистриб`ютором вартості отриманого товару, у встановлений договором термін, Постачальник має право припинити відвантаження товару, до повного погашення про термінованої заборгованості, (п.9.3. договору);

- у разі порушення термінів оплати товару, встановлених в п. 9.3. договору, дистриб`ютор сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ (п. 10.1. договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору у період з 2017 року по 2019 року Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1 058 320,26 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах копіями видаткових накладних: №Т0000000486 від 07 серпня 2017 року; №Т0000000512 від 10 серпня 2017 року; №Т0000000548 від 16 серпня 2017 року; №Т0000000577 від 18 серпня 2017 року; №Т0000000663 від 05 вересня 2017 року; №Т0000000708 від 08 вересня 2017 року; №Т0000000742 від 12 вересня 2017 року; №Т0000000780 від 18 вересня 2017 року; №Т0000000878 від 03 жовтня 2017 року; №Т0000000964 від 10 жовтня 2017 року; №Т0000001002 від 13 жовтня 2017 року; №Т0000001044 від 19 жовтня 2017 року; №Т0000001055 від 19 жовтня 2017 року; №Т0000001121 від 27 жовтня 2017 року; №Т0000001128 від 27 жовтня 2017 року; №Т0000001142 від 30 жовтня 2017 року; №Т0000001265 від 14 листопада 2017 року; №Т0000001448 від 07 грудня 2017 року; №Т0000001491 від 15 грудня 2017 року; №Т0000000021 від 11 січня 2018 року; №Т0000000054 від 17 січня 2018 року; №Т0000000143 від 06 лютого 2018 року; №Т0000000319 від 13 березня 2018 року; №Т0000000320 від 13 березня 2018 року; №Т0000000323 від 13 березня 2018 року; №Т0000000348 від 16 березня 2018 року; №Т0000000365 від 22 березня 2018 року; №Т0000000416 від 04 квітня 2018 року; №Т0000000423 від 06 квітня 2018 року; №Т0000000452 від 13 квітня 2018 року; №Т0000000504 від 20 квітня 2018 року; №Т0000000505 від 20 квітня 2018 року; №Т0000000505 від 20 квітня 2018 року; №Т0000000576 від 04 травня 2018 року; №Т0000000622 від 11 травня 2018 року; №Т0000000756 від 01 червня 2018 року; №Т0000000799 від 13 червня 2018 року; №Т0000000831 від 22 червня 2018 року; №Т0000000887 від 11 липня 2018 року; №Т0000000935 від 27 липня 2018 року; №Т0000000988 від 13 серпня 2018 року; №Т0000001021 від 17 серпня 2018 року; №Т0000001195 від 17 вересня 2018 року; №Т0000001299 від 03 жовтня 2018 року; №Т0000001535 від 07.11.2018р.; №Т0000001622 від 23.11.2018р.; №Т0000000045 від 21.01.2019р.; №Т0000000271 від 11.03.2019р.; №Т0000000271 від 11.03.2019р.; №Т0000000308 від 18.03.2019р.; №Т0000000373 від 29.03.2019р.; №Т0000000428 від 10.04.2019р.; №Т0000000463 від 18.04.2019р.; №Т0000000510 від 02.05.2019р. №Т0000001269 від 25.10.2019р.; №Т0000001159 від 09.10.2019р.; №Т0000001297 від 01.11.2019р.; №Т0000001345 від 13.11.2019р.; №Т0000001430 від 02.12.2019р.; копіями товарно-транспортних накладних: №РТ000000098 від 13.08.2018р.;№РТ000000119 від 17.09.2018р.;№РТ 0000000129 від 03.10.2018р.;№РТ000000153 від 07.11.2018р.;№РТ000000162 від 23.11.2018р.;№РТ000000004 від 21.01.2019р.;№РТ000000027 від 11.03.2019р.;№РТ000000027 від 11.03.2019р.; №РТ000000030 від 18.03.2019р.; №РТ000000051 від 02.05.2019р.; №РТ000000042 від 10.04.2019р.; №РТ000000046 від 18.04.2019р.; №РТ000000037 від 29.03.2019р.; №РТ000000126 від 25.10.2019р.; №РТ000000115 від 09.10.2019р.; №РТ000000129 від 01.11.2019р.; №РТ000000134 від 13.11.2019р.; №РТ000000143 від 02.12.2019р. та копіями Додатків №1 від 25.09.2017р. Довіреність на централізовано-кільцеві поставки до Дистриб`юторського Договору №61/07-2017 від 25.09.2017р. , №2 від 25.09.2017р. Довіреність на централізовано-кільцеві поставки до Дистриб`юторського Договору №61/07-2017 від 05.10.2017р. (арк. с. 16-17-218).

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого за Договором товару здійснив частково на загальну суму 977 734,06 грн.

У березні 2020 року відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 5897,34 грн., що підтверджується належним чином оформленими між сторонами накладними на повернення товару: №68 від 02.03.2020р.; №69 від 02.03.2020р.;№70 від 02.03.2020р.;№71 від 02.03.2020р.;№72 від 02.03.2020р.;№73 від 02.03.2020р.; №74 від 02.03.2020р.;№75 від 02.03.2020р.;№76 від 02.03.2020р.;№77 від 02.03.2020р.;№78 від 02.03.2020р.;№79 від 02.03.2020р.;№80 від 02.03.2020р.;№81 від 02.03.2020р (арк. с. 223-236).

За даними позивача станом на момент подачі позову відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати отриманого ним товару повністю не виконав, заборгованість останнього складає 74 688,86 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 79 683,39 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.07.2017 р. Дистриб`юторського договору №61/07-2017, з яких: 74 688,86 грн. основний борг, 974,39 грн. інфляційні втрати за період з 01.04.2020 року-15.07.2020 року, 648,94 грн. 3% річних за період з 01.04.2020 року-15.07.2020 року та 3371,20 грн. пені за період з 01.04.2020 року-15.07.2020 року.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Копія Дистриб`юторського договору № 61/07-2017 від 01.07.2017року, Копія додатків №1 від 25.09.2017р. Довіреність на централізовано-кільцеві поставки до Дистриб`юторського Договору №61/07-2017 від 25.09.2017р. , №2 від 25.09.2017р. Довіреність на централізовано-кільцеві поставки до Дистриб`юторського Договору №61/07-2017 від 05.10.2017р. , копії додаткових угод від 01.12.2017 року та від 19.08.2017 року, Копії ТТН, копії видаткових накладних, копії актів звірки взаємних розрахунків, копії накладних на повернення, розрахунок боргу.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару в сумі 1 058 320,26 грн. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив отриманий товар не у повному обсязі та з порушенням строків, заборгованість останнього складає 74 688,86 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується та не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 74 688,86 грн. основного боргу за отриманий товар підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що у разі порушення термінів оплати товару, встановлених в п. 9.3. договору, дистриб`ютор сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3371,20 грн. пені за період з 01.04.2020 р. по 15.07.2020 р. суд встановив, що при її обрахунку позивачем не враховано приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. За перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3", з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України до стягнення підлягає пеня в сумі 2549,34 грн. грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача, 974,39 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2020 року-15.07.2020 року та 648,94 грн. 3% річних за період з 01.04.2020 року-15.07.2020 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 74 688,86 грн. основного боргу, 974,39 грн. інфляційних втрат, 648,94 грн. 3% річних та 2549,34 грн. пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Трейдінг" (вул. Київська, 64, м. Кременчук, Полтавська область,39631, ідентифікаційний код 41382326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК - ТРЕЙД" (Проспект Миру 16, м. Житомир,10020, ідентифікаційний код 39433329) 74 688,86 грн. основного боргу, 974,39 грн. інфляційних втрат, 648,94 грн. 3% річних, 2549,34 грн. пені, 2080,32 грн. витрат по сплаті судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення складено 23.09.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О.М.Тимощенко