Рішення

від 16.09.2020 по справі 920/1/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.2020 Справа № 920/1/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1/20

за позовом Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Шевченка, 6, код 04058048)

до відповідача Глухівського міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» (41461, Сумська область, Глухівський район, с. Черневе, вул. Пивоварова, 1, код 05400129)

про стягнення 131754,60 грн. ,

за участю представників сторін:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився;

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 131754,60 грн. за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.02.2020 (суддя Яковенко В.В.).

Ухвалою господарського суду Сумської області 20.02.2020 позовну заяву Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК, встановлено Виконавчому комітету Глухівської міської ради Сумської області строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду відомостей щодо повного найменування відповідача до 10.03.2020, але не більше п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху (суддя Яковенко В.В.).

10.03.2020 до суду надійшла заява Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області про усунення недоліків (вх. № 2164 від 10.03.2020) згідно з якою позивач подав уточнену позовну заяву з зазначенням повного найменування відповідача - Глухівський міжгосподарський комбінат по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» .

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 справу № 920/1/20 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А. (підстава автоматизованого розподілу справи - лікарняний судді Яковенко В.В.)

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.03.2020 визначено призначити та проводити підготовче засідання спочатку в загальному порядку; призначене підготовче засідання на 15.04.2020, 11:00; відповідачу наданий двадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 11.03.2020, що була надіслана відповідачу за місцезнаходженням згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (41461, Сумська область, Глухівський район, с. Черневе, вул. Пивоварова, 1), повернута до суду з відміткою пошти «відсутня адреса одержувача» .

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.04.2020 відкладено підготовче засідання на 20.05.2020, 12:00 з повідомленням сторін; позивача зобов`язано подати обґрунтований розрахунок ціни позову з доказами на його підтвердження (з урахуванням обставин, викладених у мотивувальній частині ухвали); розрахунок надіслати відповідачу, докази надсилання подати суду; відповідачу - подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі суду від 11.03.2020 з урахуванням положень ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Відповідача повідомлено про дату, час та місце судового засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

19.05.2020 позивач подав обґрунтований розрахунок ціни позову (електронна пошта, вх. № 3895 від 19.05.2020), в якому зазначає, що відповідно до акту комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 28.04.2020 уточнено строки заборгованості та суму неодержаного доходу у вигляді орендної плати за землю за використання земельної ділянки відповідачем в сумі 131754 грн. 60 коп., період розрахунку: 01.01.2016-01.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.05.2020 відкладено підготовче засідання на 24.06.2020, 11:00.

До розрахунку, що надійшов до суду поштою (вх. №4006 від 25.05.2020) додані копії: листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24.04.2020 № 363/103-20 про надання інформації щодо вартості 1 кв.м. земельної ділянки по вул. Індустріальна, буд. 21 у м. Глухові станом на 01.01.2020 складає 406,65 грн.; протоколу засідання комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам від 28.04.2020; листа від 06.05.2020 № 269/02-27 про направлення відповідачу протоколу засідання комісії від 28.04.2020, інформаційної довідки від 16.04.2020, інвентаризаційної справи, а також довідку розрахунку площі будинку та розрахунки щодо відшкодування умовних витрат.

19.06.2020 позивач подав клопотання (вх. № 5014 від 19.06.2020), в якому просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення строку дії карантину, відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.08.2020, 11:00; ухвалено повідомити відповідача про дату, час та місце судового засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали суду від 11.03.2020, від 24.06.2020, що були надіслані за місцезнаходженням відповідача та на адресу засновника Глухівського міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» повернуті до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.03.2020 відповідачу було надано двадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України

За приписами ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України у редакції до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з цим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020 згідно з яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, для відповідача строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився 06.08.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.08.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2020, 11:30 з повідомленням сторін.

15.09.2020 позивач подав клопотання (вх. №8256 від 15.09.2020), в якому просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача станом на 16.09.2020 до суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з урахуванням приписів ст. ст. 12, 83 Земельного кодексу України, ст. 13, 143 Конституції України, у комунальній власності Глухівської міської ради перебувають усі землі в межах міста Глухів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, незалежно від стану формування земельної ділянки. На земельній ділянці комунальної власності територіальної громади міста Глухів по вул. Індустріальна, 21 розташовані об`єкти нежитлової нерухомості, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровані на праві власності за відповідачем (код ЄДРПОУ 05400129); останнім не оформлено належним чином речове право на земельну ділянку; відповідач не звертався до Глухівської міської ради з заявою (клопотанням) про надання земельної ділянки у приватну власність та/або з заявою (клопотанням) про надання у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди за фактичним розміщенням об`єкта нерухомості. Відповідач використовує земельну ділянку, що розташована на території Глухівської міської ради, без укладення відповідного договору оренди, що призводить до позбавлення міської ради можливості отримати дохід у розмірі орендної плати від передачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачу завдано збитки у вигляді неодержаної орендної плати за землю.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2019 на засіданні комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам, встановлено наявність факту використання земельної ділянки по вул. Індустріальна, 21 у м. Глухів орієнтовною площею 0,9 га Глухівським міжгосподарським комбінатом (код ЄДРПОУ 05400129) без оформлення правовстановлюючих документів на право власності (користування); вирішено запросити власника нерухомого майна 14.06.2019 до приміщення виконавчого комітету міської ради, для врегулювання земельних відносин (протокол засідання комісії від 03.04.2019, а.с. 17).

В матеріалах справи міститься лист № 264/02-27 від 11.05.2019 на адресу відповідача, в якому Виконавчий комітет Глухівської міської ради запрошує відповідача на засідання комісії 14.06.2019 о 14 год. 00 хв. для врегулювання земельних відносин.

14.06.2019 на засіданні комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам вирішено прийняти інформацію щодо фактів використання земельних ділянок комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів на право власності (користування); враховуючи неявку відповідача на засідання комісії - управлінню соціально-економічного розвитку міської ради доручено підготувати матеріали щодо можливих збитків, нанесених землевласнику використанням земельних ділянок комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів на право володіння земельною ділянкою та передачі їх до відділу правової та внутрішньої політики для подальшого використання.

Відповідно до інформації, викладеної у листі Відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.09.2019, згідно Технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель міста Глухів , затвердженої рішенням першої сесії шостого скликання Глухівської міської ради № 13 від 19.11.2010, земельна ділянка, яка розташована в місті Глухів по вулиці Індустріальна, 21 знаходиться в 58-й економіко-планувальній зоні. Вартість 1 кв.м. земель промисловості з урахуванням коефіцієнту індексації, станом на 01.01.2019, складає 162,66 грн.

Відповідно до акту визначення збитків, нанесених, в тому числі відповідачем за використання земельної ділянки під нерухомим майно, без правовстановлюючих документів, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Глухівської міської ради № 148 від 20.06.2019, визначено суму неодержаного міською радою доходу за використання земельної ділянки в розмірі 131754 грн. 60 коп. Період розрахунку збитків 3 роки (а.с. 22-24).

Рішення Виконавчого комітету Глухівської міської ради про затвердження акту визначення збитків власнику землі № 148 від 20.06.2019 надіслане відповідачу 04.07.2019 супровідним листом від 03.07.2019 №449/02-27 (фіскальний чек від 04.07.2019, а.с. 25, на звороті).

На засідання комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам 28.04.2020 вирішено внести зміни в розрахунок щодо відшкодування умовних втрат міського бюджету за використання земельної ділянки за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 21, орієнтовною площею 9000кв.м. у відповідності до вимог ухвали господарського суду Сумської області від 15.04.2020, конкретизувавши період розрахунку із зазначенням календарної дати.

Додатком до протоколу є розрахунок суми неодержаного міською радою доходу за використання земельної ділянки в розмірі 131754 грн. 60 коп. У розрахунку вказаної суми позивач виходив з орієнтовної площі земельної ділянки в розмірі 9000 кв.м, вартості 1 кв.м. земель промисловості з урахуванням індексації станом на 01.01.2019 в розмірі 162 грн 66 коп., розміру орендної плати за використання земельної ділянки - 3% від нормативної грошової оцінки землі, періоду нарахування - з 01.01.2016 по 01.01.2019.

Також додатком до протоколу є розрахунок суми неодержаного міською радою доходу за використання земельної ділянки в розмірі 14845 грн. 82 коп. У розрахунку суми позивач виходив з орієнтовної площі під будинком в розмірі 1014,1 кв.м, вартості 1 кв.м. земель промисловості з урахуванням індексації станом на 01.01.2019 в розмірі 162 грн 66 коп., розміру орендної плати за використання земельної ділянки - 3% від нормативної грошової оцінки землі, періоду нарахування - з 01.01.2016 по 01.01.2019.

Як зазначає позивач, розрахунки площі під будівлями Глухівського міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню Райсількомунгосп здійснені згідно із схематичним планом КП Глухівське бюро технічної інвентаризації та скріншотами з офіційного веб-сайту Держгеокадастру з зазначенням орієнтовного розміру ділянки за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 21.

До розрахунку додано довідку про розмір площі під будівлями за адресою: м. Глухів, вул. Індустріальна, 21 згідно із схематичним планом КП Глухівське бюро технічної інвентаризації (1014, 1 кв.м.).

Суд зазначає, що предметом розгляду у справі № 920/1/20 є вимоги позивача про стягнення з відповідача за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів 131754,60 грн. Заяви про зменшення розміру позовних вимог до 14845 грн. 82 коп. позивачем заявлено не було.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом про відшкодування за рахунок відповідача збитків за користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, позивач не вірно кваліфікував спірні правовідносини, заявивши дані вимоги на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України та статті 156 Земельного кодексу України.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Такі висновки відповідають сталій практиці Верховного Суду при розгляді даної категорії спорів, та, зокрема, правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Зокрема, згідно із положеннями статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не подав належних доказів на підтвердження того факту, що нежитлове приміщення, будинок по вул. Індустріальна, 21 у місті Глухів, станом на 01.01.2016 та на даний час належить відповідачу на праві власності.

На підтвердження знаходження на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Глухова по вул. Індустріальна, 21 нерухомого майна відповідача позивач подав інформаційну довідку № 194979319 від 26.12.2019.

Однак у цій довідці, сформованій згідно з параметрами запиту за адресою (частковим співпадінням), відсутні відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про власника майна, що знаходиться за адресою м. Глухова вул. Індустріальна, буд. 21.

Відомості про власника нерухомого майна, будинку № 21 по вул. Індустріальна у м. Глухів, а саме Глухівського міжгосподарського комбінату (код ЄДРПОУ 05400129) містяться у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 31.10.2006.

16.04.2020 судом здійснено запит на пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за кодом юридичної особи - Глухівського міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» (пошук за повним співпадінням) та за адресою нерухомого майна. Відомості про нерухоме майна, що належить на праві власності відповідачу на дату запиту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні (інформаційні довідки від 16.04.2020, а.с. 92-95).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено того факту, що на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади міста Глухів по вул. Індустріальна, 21 розташовані об`єкти нежитлової нерухомості, які на праві власності належать відповідачу на період розрахунку неодержаної орендної плати та на даний час.

Крім цього, суд зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу, відповідно до ч. 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, зокрема із земель комунальної власності, за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").

За змістом ч. 1 ст. 26 цього Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

При цьому, згідно із ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому, у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Судом встановлено, що заявлена до стягнення позивачем сума збитків, розрахована за використання земельної ділянки площею 9000 кв.м. під об`єктами нерухомого майна, зокрема будинком площею 1014,1 кв.м.

Разом з цим, спірна земельна ділянка не є сформованою, оскільки не має ні визначених меж, ні кадастрового номера; інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.

Відсутність сформованості земельної спірної ділянки, як об`єкту цивільних прав, також підтверджується і тим, що розмір спірної земельної ділянки було орієнтовно визначено позивачем згідно із схематичним планом КП Глухівське бюро технічної інвентаризації та скріншотами з офіційного веб-сайту Держгеокадастру з зазначенням орієнтовного розміру ділянки за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 21.

Таким чином, спірна земельна ділянка не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Також суд зазначає, що за змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно із п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Відтак, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

Відповідної правової позиції дотримається Верховний Суд при розгляді даної категорії спорів, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 922/893/19, від 05.03.2020 у справі №922/926/19, від 29.01.2020 у справі №922/2811/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 10.09.2019 у справі № 922/96/19, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18.

Судом встановлено, що розрахунок, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, не містить інформації щодо технічної документації такої земельної ділянки, а також посилань на витяг із нормативної грошової оцінки землі.

Розрахунки здійснено виходячи з базової вартості 1 кв.м. на підставі інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області у листі від 16.09.2019 про вартість 1 кв.м. земель промисловості станом на 01.01.2019, з урахуванням коефіцієнту розміру орендної ставки у 3 %, помножених на орієнтовну площу земельної ділянки.

Оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі також не доведено розрахунку розміру заявлених до стягнення коштів.

За викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області до відповідача Глухівського міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» про стягнення 131754,60 грн. - відмовити.

2. Витрати Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області по сплаті судового збору покласти на Виконавчий комітет Глухівської міської ради Сумської області.

3. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено та підписано суддею 23.09.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна