Рішення

від 22.09.2020 по справі 924/800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2020 р. Справа № 924/800/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж"

про стягнення 182 707,06 грн., з яких 156 373,50 грн. основний борг, 18 946,23 грн. пеня, 3605,23 грн. 3% річних, 3782,10 грн. інфляційні втрати

Представники сторін: не з`явились

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

03.07.2020р. на адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж" про стягнення 182 707,06 грн., з яких 156 373,50 грн. основний борг, 18 946,23 грн. пеня, 3782,10 грн. 3% річних, 3605,23 грн. інфляційні втрати, заявлених на підставі договору поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 07.07.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30 липня 2020р., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 24.07.2020р.

Відповідач вимог ухвали суду від 07.07.2020р. не виконав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Судом у підготовчому засіданні 30.07.2020р. постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.09.2020р.

Ухвалою суду від 15.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/800/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 22.09.2020р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 182 707,06 грн., з яких 156 373,50 грн. основний борг, 18 946,23 грн. пеня, 3782,10 грн. 3% річних, 3605,23 грн. інфляційні втрати

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач передав, а відповідач прийняв за договором поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. товар на загальну суму 312 747,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1159 від 22.08.2019 року та податковими накладними від 05.08.2019р., від 06.08.2019р. та від 22.08.2019р. Однак, в порушення умов договору відповідач оплатив за отриманий товар частково на суму 156 373,50 грн. Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання на суму 156 373,50 грн., ТОВ "Меганом Україна" нарахував на підставі п. 7.4 договору, п. 3 Додатку №2 до Договору - специфікація №2 від 30.07.2019р. та ст. 625 ЦК України пеню, 3% відсотків річних та інфляційні втрати.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2020р. не з`явився, 16.09.2020р. направив на адресу суду клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просив суд стягнути з відповідача 156 373,50 грн. основного боргу, 18 946,23 грн. пені, 3605,23 грн. 3% річних та 3782,10 грн. інфляційних втрат.

Судом при вирішенні поданого клопотання враховується, що позивачем при виготовленні позовної заяви вчинено технічну описку у прохальній частині позовної заяви та зазначено стягнути з позивача 3782,10 грн. 3% річних та 3605,23 грн. інфляційних втрат, проте як у мотивувальній частині позовної заяви та в проведених розрахунках до позовної заяви обраховано 3% річних у сумі 3605,23 грн., а інфляційні втрати в розмірі 3782,10 грн., а тому подане клопотання позивача від 16.09.2020р. про уточнення позовних вимог судом задовольняється. З огляду на викладене предметом позовних виступала вимога стягнути з відповідача 182 707,06 грн., з яких 156 373,50 грн. основний борг, 18 946,23 грн. пеня, 3605,23 грн. 3% річних, 3782,10 грн. інфляційні втрати.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2020р. не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 15.09.2020р. на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

09.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж" (покупець) було укладено договір поставки №09/07/19-1, за змістом якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію (надалі іменується "товар") у кількості та асортименті відповідно до письмових замовлень покупця.

Підпунктом 3.1 передбачено, що товар постачається покупцю протягом 14 робочих днів, з моменту здійснення передплати, відповідно до п.п. 5.2, 5.4 цього договору, якщо інше не передбачено п. 3.5 договору.

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 договору протягом строку дії цього договору покупець направляє постачальнику письмові заявки, в яких вказує розміри і кількість товару, який він просить поставити по цій заявці, також вказується строки поставки.

Заявка надсилається покупцем на адресу постачальника за допомогою поштового зв`язку або засобами факсимільного зв`язку на телефон/факс постачальника, електронної адреси, інше - п. 3.6 договору.

Факт передачі товару підтверджується Актом прийому-передачі або видатковою накладною за підписом уповноважених представників обох сторін, в якому вказується стан, комплектність і готовність товару до передачі (п. 3.12 договору).

Відповідно до п. 3.13 перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної, згідно якої товар відпускається покупцю.

Підпунктом 3.11 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару за власний рахунок на склад покупця.

Підпунктом 5.2 договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту підтвердження заявки відповідно до п. 3.6. договору в розмірі 100% від вартості відповідної партії поставки товару, яка зазначена в рахунку-фактурі або листі.

Водночас п. 5.4. договору передбачає, що умови оплати можуть змінюватися за згодою сторін, визначені у відповідних додатках до договору (Специфікаціях), що є його невід`ємною частиною.

У разі порушення покупцем умов оплати згідно п.п. 5.2, 5.4, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення оплати загальної вартості товару за кожен день прострочення (п. 7.4 договору).

Згідно з п. 8.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язаннях і проведення розрахунків за цим договором.

Сторонами 30.07.2019р. укладено Специфікацію №2 до договору на поставку товару на загальну суму 312 747,00 грн. згідно рахунку-фактури №3190 від 30.07.2019р.

Пунктом 2 Специфікації №2 від 30.07.2019 року передбачено, що оплата товару здійснюється відповідно до пункту 5.4 договору поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. Авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості товару, покупець сплачує постачальнику протягом 2-х банківських днів після підписання даної Специфікації №2. Остаточний розрахунок в розмірі 50% від загальної вартості товару по Специфікації №2, покупець сплачує протягом 30 календарних днів після відвантаження товару.

Договір поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. та Специфікацію №2 від 30.07.2019 року до вказаного договору підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору та Специфікації згідно виставленого рахунку на оплату №МГ-00003190 від 31.07.2019р., позивач поставив, а уповноважена особа відповідача (згідно довіреності №26 від 12.08.2019р.) прийняла товар на загальну суму 312 747,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1159 від 22.08.2019 року та податковими накладними №26 від 05.08.2019р., №43 від 06.08.2019р. та №120 від 22.08.2019р.

В порушення умов договору поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 156 373,50 грн., а саме: 05.08.2019р. на суму 123 711,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №889 від 05.08.2019р. та 06.08.2019р. на суму 32 622,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №895 від 06.08.2019р.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. в частині повної оплати за отриманий товар, позивач, окрім вимоги про сплату 156 373,50 грн., нарахував на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.4 договору 18 946,23 грн. пені за період з 23.09.2019р. по 23.02.2020р., 3605,23 грн. 3% річних за період з 23.09.2019р. по 29.06.2020р. та 3782,10 грн. інфляційних втрат за період жовтень 2019р. - травень 2020р., про стягнення яких звернувся з вказаним позов до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2019 року між сторонами укладено договір поставки №09/07/19-1, за змістом якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "Меганом Україна" передає у власність ТОВ "Нова-Проммонтаж", а покупець приймає та оплачує продукцію у кількості та асортименті відповідно до письмових замовлень покупця.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору та Специфікації згідно виставленого рахунку на оплату №МГ-00003190 від 30.07.2019р., позивач поставив, а уповноважена особа відповідача (згідно довіреності №26 від 12.08.2019р.) прийняла товар на загальну суму 312 747,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1156 від 22.08.2019 року та податковими накладними №26 від 05.08.2019р., №43 від 06.08.2019р. та №120 від 22.08.2019р.

У ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Водночас п. 5.4. договору передбачає, що умови оплати можуть змінюватися за згодою сторін, визначені у відповідних додатках до договору (Специфікаціях), що є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2 Специфікації №2 від 30.07.2019 року передбачено, що оплата товару здійснюється відповідно до пункту 5.4 договору поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. Авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості товару, покупець сплачує постачальнику протягом 2-х банківських днів після підписання даної Специфікації №2. Остаточний розрахунок в розмірі у розмірі 50% від загальної вартості товару по Специфікації №2, покупець сплачує протягом 30 календарних днів після відвантаження товару.

В порушення умов договору поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 156 373,50 грн., а саме: 05.08.2019р. на суму 123 711,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №889 від 05.08.2019р. та 06.08.2019р. на суму 32 622,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №895 від 06.08.2019р.

Докази добровільного погашення відповідачем заборгованості у розмірі 156 373,50 грн. за договором поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язання з повної оплати товару за договором поставки №09/07/19-1 від 09.07.2019р., відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 156 373,50 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 156 373,50 грн. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором №09/07/19-1 від 09.07.2019р., позивач просить суд стягнути нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.4. договору 18 946,23 грн. пені за період з 23.09.2019р. по 23.02.2020р., 3 605,23 грн. 3% річних за період з 23.09.2019р. по 29.06.2020р. та 3 782,10 грн. інфляційних втрат за період жовтень 2019р. - травень 2020р., про стягнення яких звернувся з вказаним позов до суду.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. За змістом ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, судом враховуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7.4 договору сторони узгодили, що у разі порушення покупцем умов оплати згідно п.п. 5.2, 5.4, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення оплати загальної вартості товару за кожен день прострочення.

За наслідком проведеного перерахунку заявлених до стягнення сум пені, суд дійшов до висновку, що останні заявлено правомірно, обґрунтовано та в межах максимально можливого розміру, у зв`язку з чим вимога про стягнення 18 946,23 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що 3% річних та інфляційні втрати обраховано в межах максимального розміру за заявлений період, а тому вимога про стягнення 3 782,10 грн. інфляційних втрат та 3 605,23 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 156 373,50 грн. основної заборгованості, 18 946,23 грн. пені, 3% річних у розмірі 3 605,23 грн. та 3782,10 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж" про стягнення 182 707,06 грн., з яких 156 373,50 грн. основний борг, 18 946,23 грн. пеня, 3 605,23 грн. 3% річних, 3 782,10 грн. інфляційні втрати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 6, ідентифікаційний код 33590760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 9, кв. 73, ідентифікаційний код 36856796) 156 373,50 грн. основної заборгованості, 18 946,23 грн. пені, 3% річних у розмірі 3605,23 грн., 3 782,10 грн. інфляційних втрат, 2740,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 4 прим. (реком. з повідомл.)

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 9, кв. 73;

03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 8;

4 - відповідачу - 29000, м. Хмельницький вул. Курчатова, 6, (а/с 883).