Рішення

від 10.09.2020 по справі 161/8828/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8828/20

Провадження № 2/161/2522/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Алфьорової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

03.06.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивувала тим, що 04.02.2020 о 14:19 год. отримала травму хребта внаслідок підсковзування та падіння на сходах ЦНАП у місті Луцьку, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35. Даний факт був зафіксований камерами відеоспостереження, встановленими на будівлі ЦНАПу. Про факт падіння та неналежний стан східців було повідомлено охоронця ЦНАПу. Оскільки біль була наростаюча, дихання ставало більш утрудненим, змушена була звертатися в травмпункт КП Луцька міська клінічна лікарня . За наслідками проведеної рентегонографії та СКТ (спірально комп`ютерної томографії) було діагностовано - компресійний перелом тіла хребця th7 І ступеня.

Оскільки травма була отримана в результаті падіння на східцях, які в зимову пору (враховуючи погодні умови - зважаючи на дощ та мокрий сніг з перепадами температур) не були оснащені гумовими накладками або ж трапами, чоловік позивача - ОСОБА_2 05.02.2020 звернувся до директора ЦНАПу Карп?як Л.В. для врегулювання даної ситуації. З усної відповіді керівника ЦНАПу, чоловіку позивача було надано заперечення щодо приналежності даних східців на балансі Департаменту. Отримані травми були поставлені під сумнів, компенсацію на лікування надати відповідач відмовився.

05.02.2020 за фактом отримання тілесних ушкоджень, стороною позивача було подано заяву до правоохоронних органів, якими підтверджено факт травмування на сходах ЦНАПу 04.02.2020. Разом з тим, в ході розслідування було встановлено наявність цивільно-правових відносин та відсутність достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінального правопорушення.

Додатково позивачем було скеровано листи-звернення щодо перевірки сходів до Луцького ЦНАПу та встановлення факту порушення Правил благоустрою міста Луцька, а саме відсутність заходів безпеки на сходах з невідповідним покриттям. Департаментом муніципальної поліції було надано відповідь, що за результатами проведеної перевірки виявлено наявність заходів безпеки на сходах ЦНАПу у вигляді гумових трапів.

Однак, надана відповідь не відповідала дійності, а тому позивач повторно зверталася до Департаменту муніципальної полії, на урядову лінію. Лише після звернення до радника міського голови Поліщука І.І. , позивач отримала додаткову інформацію до свого листа, в якому зафіксовано відсутність заходів безпеки на сходах біля приміщення ЦНАПу. Після проведення ряду профілактичних заходів, на сходах 21.02.2020 було встановлено заходи безпеки, що було зафіксовано інспектором під час повторної перевірки.

Оскільки внаслідок падіння отримана травма призвела до втрати працездатності та тривалого відновлення стану, за наявності малолітньої дитини у віці 4 місяців, яка потребувала постійного догляду та уваги, позивач змушена була переживати постійний фізичний біль. Протягом тривалого часу в повній мірі не могла себе обслуговувати та забезпечити повноцінний догляд за дитиною.

А тому, просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2020 було ухвалено розгляд вказаної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У встановлений строк, від відповідача на адресу суду надійшов відзив (а.с. 52-55) в якому відповідач вимоги позову не визнав, заперечував щодо його задоволення. Відповідачем зазначено, що директором департаменту в ході перегляду відео із камер спостереження виявлено факт падіння невідомої особи жіночої статі поблизу приміщення ЦНАПу, однак ствердні відомості про те, що цією жінкою є позивач у справі відсутні. Швидка допомога, у зв`язку із отриманням позивачем тілесних ушкоджень, до ЦНАПу не викликалася. До працівників департаменту за наданням невідкладної допомоги позивачу, ні сама позивача, ні інші особи не зверталися. Відтак, відсутні відомості про ідентифікацію особи, яка впала на сходах. Окрім того, відповідач звертає увагу, що позивач після того як отримала ушкодження без сторонньої допомоги зверталася до департаменту за отримання послуг (отримувала паспорт громадянина України для виїзду за кордон), проходила процедуру ідентифікації, надання послуг відбувалося на другому поверсі приміщення, жодні скарги від позивача при цьому не надходили. Падіння позивача не пов`язане з погодніми умовами, а могло бути пов`язане із неуважністю останньої, невідповідністю взуття погодним умовам, поспіхом. Звернення до медичного закладу та зафіксовані у висновку обставини не відповідають фактичним обставинам, а тому не можуть бути належним доказом. Відтак, вимоги позову про стягнення моральної шкоди не обґрунтовані належними доказами. Просили в задоволенні прозову відмовити.

08.07.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 64-66). У відповіді на відзив позивач зазначила, що наведені стороною відповідача заперечення не спростовують факту травмування позивача, оскільки даний факт чітко зафіксований камерою відеоспостереження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 вимоги позову підтримала з підстав викладених в заяві. Суду пояснила, що внаслідок отриманої травми зазнала як фізичних так і душевних страждань. Протягом трьох місяців лежала вдома, не можна було вставати, сидіти, самостійно не могла себе повноцінно обслуговувати, постійно потребувала стороннього догляду та допомоги. На час травмування дитині було декілька місяців, донька перебувала на грудному вигодовуванні. Через травмування дитину не можна було брати на руки. До цього часу відчуває біль в спині. Після падіння дихати було важко, сторонні люди допомогли піднятися. Однак, швидку допомогу вона не викликала, полежала трохи в машині, де чекали її чоловік з дитиною, а далі змушена була через силу і біль піти отримати паспорт, бо з маленькою дитиною іншої можливості не мала б. Твердження відповідача, що на камері не видно, що це саме вона впала не заслуговують на увагу, оскільки підтверджуються належними доказами. Окрім того, про падіння було повідомлено охоронця, який потім відкривав їй двері входу з тильної сторони приміщення і допомагав піднятися на другий поверх. Окрім того, було повідомлено і адміністрацію про те, що сходи слизькі.

Представники відповідача Алфьорова Т.В. , Андрусяк І.В. в судовому засіданні вимоги позову не визнали з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначили, що на відео не видно хто саме впав, лише встановлено, що це особа жіночої статті. Позивач в той день дійсно була в приміщенні департаменту, отримувала закордонний паспорт, самостійно піднімалася і спускалася з другого поверху. Швидку допомогу за наслідками травмування позивачу не викликали. Відомості зазначені в лікарському висновку є суперечливими стосовно дати народження позивача та часу травмування, час травмування та час фіксації відрізняються. З повідомлення Волинського обласного центру з гідрометеорології, встановлено, що того дня ожеледиці не було. Між ЦНАПом та ЖКП №3 укладено договір на прибирання прибудинкової території, яку вони здійснюють до початку роботи департаменту. Вина відповідача відсутня, позивач травмувалася через свою неуважність. Якщо позивач і отримала травму, то не в приміщенні департаменту, а на прибудинковій території, яка окрім того також перебуває в оренді ПП Лель . В задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Департамент Центр надання адміністративних послугу місті Луцьку є юридичною особою, органом місцевого самоврядування за своєю організаційно-правовою формою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Приміщення Департаменту Центр надання адміністративних послугу місті Луцьку розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35.

Вказане приміщення було передане з балансу виконкому Луцької міської ради на баланс департаменту рішенням Луцької міської ради від 31.03.2014 №57/34 (а.с.17).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.61-62) вбачається, що на земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:11:040:0059, яка належить Луцькій міській раді, з червня 2019 зареєстроване право оренди ПП Лель в частці 2/25, що становить 0,0093 га, і Департаменту Центр надання адміністративних послугу місті Луцьку в частці 23/25, що становить 0,1070 га.

Однак, у справі відсутні докази того, що ПП Лель використовує вказану земельну ділянку і розташоване на ній приміщення, яке перебуває на балансі департаменту.

З пояснень, наданих в судовому засіданні представником відповідача, вбачається, що приміщення було в 2014 році передане на баланс департаменту після проведення його реконструкції виконкомом в 2013 році. На момент передачі приміщення сходи до та навколо нього уже були в тому вигляді, як і залишаються дотепер. В 2015 році департамент робив лише реконструкцію фасадів, реконструкція сходів не проводилася.

У статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачені права та обов`язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів, де зокрема, в пунктах 6,7 частини 1 ст. 17 даного Закону зазначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян, звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно з частиною 2 ст. 17 даного Закону громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Пунктом 2.1 Правил благоустрою м. Луцька установлено, що організацію благоустрою міста забезпечують Луцька міська рада та її виконавчі органи відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до п.4.27 Правил благоустрою м. Луцькапри снігопадах і ожеледиці суб`єкти благоустрою зобов`язані на територіях прибирання звільняти тротуари, сходи до будинків, установ, організацій від снігу, льоду та посипати їх піском; своєчасно очищати дахи, водостічні труби, карнизи від льоду із забезпеченням заходів безпеки.

Згідно з пунктами 4.1, 4.4 ДБН В.1.2-9.2008 Основна вимога Безпека експлуатації вимога щодо експлуатаційної безпеки визначає аспекти будівельних об`єктів, які пов`язані з ризиком тілесних ушкоджень, що виникають у людей на будівельному об`єкті або поряд з ним, з будь-якої причини. Основана вимога безпеки експлуатації стосується трьох груп ризиків: 1) ковзання, падіння удари; 2) опіки, електроудари, вибух; 3) нещасні випадки як наслідок руху транспортного засобу. Перша група ризиків стосується перешкод через: ковзання і удари, обумовлені, наприклад, падінням, спотиканням чи ковзанням користувачів будівельних об`єктів (п. 4.5).

Згідно з додатком А до ДБН В.1.2-9.2008 для запобігання нещасних випадків через падіння після ковзання має бути забезпечено уникненням слизькості підлоги/тротуару стосовно взуття та босої ноги шляхом покриття підлоги чи тротуару.

Відповідальним за додержання вказаних вимог Державних будівельних норм в даному випадку є Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку як балансоутримувач приміщення, в тому числі, і за безпеку відвідувачів департаменту, пов`язану із додержанням вказаних норм і правил.

Судом встановлено, що 04.02.2020 о 14 год. 19 хв. ОСОБА_1 прямуючи до Департаменту Центр надання адміністративних послугу місті Луцьку , що розташований за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35 спускаючись вниз по мокрих сходах, облаштованих єдиним масивом зі сходами ганку, поруч із входом, посковзнулася і впала.

Факт падіння зафіксований відеозаписом з камери, яка знаходиться в приміщенні департаменту, який міститься в матеріалах справи.

З довідки КП Волинська міська клінічна лікарня № 997 від 04.02.2020 (а.с.10) та заключення спіральної комп`ютерної томографії від 04.02.2020 (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_1 в день падіння було діагностовано закритий компресійний перелом одного з хребців грудного відділу хребта.

В повідомленні про нещасний випадок невиробничого характеру №997 від 04.02.2020 зазначено місце, де стався нещасний випадок в ЦНАПі (а.с.60).

Консультаційним висновком спеціаліста від 10.02.2020 (а.с. 12) ОСОБА_1 було рекомендовано ліжковий режим до 1 місяця з моменту травми, масаж спини, медикаментозне лікування, не сідати до 2 місяців.

Консультаційним висновком спеціаліста від 28.04.2020 (а.с. 13) ОСОБА_1 було рекомендовано ЛКК, масаж, заняття плаванням та гімнастикою, а також, встановлено непрацездатність від 2 до 3,5 місяців з моменту травми.

На підставі зазначених доказів в сукупності знаявними у справі доказами про отримання позивачем 04.02.2020 о 14 год. 46 хв. паспорта громадянина України для виїзду за кордон в приміщення ЦНАПу (а.с.14) та поясненнями сторін в судовому засіданні, суд дійшов переконливого висновку про те, що травма позивача мала місце за обставин, викладених нею у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування шкоди, позивач зазначила, що падіння на сходах до ЦНАПу відбулося внаслідок недотримання відповідачем основних вимог до будівель і споруд та безпеки експлуатації, які встановлені Державними будівельними нормами України, та правил благоустрою, яке виявилося в не облаштуванні в негоду обкладених слизькою плиткою сходів заходами безпеки, як то гумові накладки чи трапи.

Факт відсутності заходів безпеки на сходах біля приміщення ЦНАПу станом на момент падіння позивача 04.02.2020 підтверджується повідомленням директора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на звернення ОСОБА_1 та рапортом інспектора (а.с.32-33), з яких вбачається, що станом на 21.02.2020 було виявлено відсутність заходів безпеки на сходах, а станом на 22.02.2020 було зафіксовано, що заходи безпеки були встановлені після проведення роз`яснювальної та профілактичної бесіди з відповідальною особою.

Покликання сторони відповідача на те, що сходи, на яких послизнулася та впала позивач знаходяться поза будівлею ЦНАПу, не заслуговують на увагу, оскільки є єдиним масивом зі сходами ганку на вході, та поміж тим, є прибудинковою територією, якою повинен опікуватися відповідач.

Оскільки відповідач не забезпечив належний стан сходів і не облаштував їх спеціальними засобами захисту відповідно до державних будівельних норм та Правил благоустрою, така бездіяльність призвела до травмування позивача, що є підставою для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої моральної шкоди, визначеної з урахуванням вимог розумності і справедливості.

В даному випадку щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди на користь позивача, то суд безпосередньо враховує стан здоров`я позивача, яка протягом кількох місяців терпіла фізичний біль, повинна була дотримуватись ліжкового режиму протягом 1 місяця, а протягом 2 місяців їй не можна було сідати. Разом з тим, суд враховує і душевний біль позивача, яка будучи молодою мамою новонародженої ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини (а.с.68-71) протягом усього часу свого лікування та реабілітації, внаслідок стану свого здоров`я не могла належним чином виконувати свої материнські функції, пов`язані з доглядом за дитиною. Крім того, суд враховує вимушені зміни у звичайному житті позивача, які полягають у порушенні встановленого порядку її життя, час та зусилля, які необхідні позивачу для відновлення попереднього стану, при цьому суд виходить із засад розумності і виваженості і вважає, що розмір відшкодування завданої моральної шкоди необхідно визначити в розмірі 20000,00 грн.

Суд вважає, що такий розмір відшкодування є співмірним із завданими моральними стражданнями та цілком реальним для його відшкодування винною особою.

Відтак, з відповідача в користь позивача слід стягнути 20 000 грн. моральної шкоди без урахування податків та обов`язкових платежів.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволених вимог (40 % = 336,32 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 267 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, ст.ст. 13, 17, 18 Закону України Про благоустрій населених пунктів , суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35, код ЄДРПОУ 38527410) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди без урахування податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35, код ЄДРПОУ 38527410) в дохід держави 336 (триста тридцять шість) гривень 32 копійки судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.09.2020.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій