Ухвала

від 17.09.2020 по справі 760/14504/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Комфортні рішення» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 липня 2020 року,

за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ТОВ «Комфортні Рішення» (код 38323166), а саме: грошові кошти у сумі 5539951 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках:

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві (МФО 380805), заборонивши видаткові операції в межах вказаної суми, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та для виплати заробітної плати.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначав про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «Комфортні рішення» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 липня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що розгляд клопотання проводився за відсутності власника майна та його представника, а копію ухвали представником отримано 13 липня 2020 року.

Автор апеляційної скарги вважає, що арешт накладено безпідставно та необґрунтовано у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, вказує на необґрунтованість пред`явленої підозри та розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Зазначає, що сума нарахована на підставі Акту від 27 березня 2018 року за № 74/26-15-14-07-02-10/38323166 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комфортні рішення» та за податковими повідомленнями рішеннями є неузгодженою, оскільки є предметом судового розгляду у адміністративній справі № 826/9297/18, що знаходиться у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, а тому у Товариства відсутні податкові зобов`язання перед бюджетом.

Крім того, зі змісту цивільного позову та повідомлення про підозру не вбачається, що ТОВ «Аргенто Україна» за операціями з поставки котлів та комплектів для системи димовиведення до ТОВ «Комфортні рішення» відповідні суми податку на додану вартість не були відображені у складі податкових зобов`язань з ПДВ, та, відповідно, не перераховані до бюджету України.

Більше того, листом Закарпатської митниці Держмитслужби від 09 січня 2020 року № 7.7-/5/1-29/-50, підтверджено сплату митних платежів, у тому числі податку на додану вартість, за товари імпортовані ТОВ «Аргенто Україна» та у подальшому реалізовані до ТОВ «Комфортні рішення», а тому природа податку на додану вартість не була порушена і до державного бюджету України вказаний податок перерахований у повному обсязі.

Звертається увага в апеляційній скарзі також і на те, що висновки акту перевірки щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та висновок судово-економічної експертизи №№ 56/20-23, 123/20-23 від 10 лютого 2020 року, на який посилається прокурор у підозрі та у цивільному позові спростовані Висновком експерта ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», у адміністративній справі № 826/9297/18 від 17 липня 2018 року, де вказано, що порушення ТОВ «Комфортні рішення» вимог Податкового кодексу України в результаті зниження податку на прибуток на загальну суму 1967751 грн. та зниження податку на додану вартість на суму 2187232 грн. нормативно та документально не підтверджується.

Крім того, стверджує, що арешт рахунків перешкоджає господарській діяльності Товариства, адже робить неможливим проведення розрахунків з контрагентами та подальше використання орендованих складських та офісних приміщень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження Слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 листопада 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016100020000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Комфортні Рішення» в період 2015-2016 років шляхом внесення до податкової звітності завідомо неправдивих відомостей, щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Аргенто Україна», ТОВ «Альтіма Трейд» та ТОВ «Сансітістрой» в порушення вимог податкового законодавства України, ухилилися від сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 1968509 гривень та податку на додану вартість на загальну суму 3571442 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 5539951 грн.

ОСОБА_5 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Комфортні Рішення», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, у період 2015-2016 років, діючи всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», за операціями з підприємствами з ознаками фіктивності, умисно ухилився від сплати податку на загальну суму 5 539 951 грн.

Згідно інформації, яка міститься в Аналітичній інформаційній системі «Податковий Блок» (Бази даних ДПС України) встановлено, що підприємством ТОВ «Комфортні Рішення» засновником та директором якого являється підозрюваний ОСОБА_5 , відкрито в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у місті Києві (МФО 380805) банківські рахунки, а саме:

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 , на яких знаходяться грошові кошти, які належать ТОВ «Комфортні Рішення».

03 липня 2020 року заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти у розмірі 5539951 гривень, які знаходяться на вищезгаданих розрахункових рахунках, які відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у місті Києві (МФО 380805), з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що належить цивільному відповідачу підприємству ТОВ «Комфортні Рішення»

Ухвалою слідчого судді згаданого суду від 06 липня 2020 року клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 5539951 гривень, які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», заборонивши видаткові операції в межах вказаної суми, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та для виплати заробітної плати.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, у тому числі, конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На підставі ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як убачається з матеріалів судового провадження 02 липня 2020 року директору ТОВ «Комфортні рішення» ОСОБА_5 повідомлено про підозру у тому, що він будучи службовою особою підприємства умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як убачається з матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні прокурора обставини підозри ОСОБА_5 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Наведене нівелює доводи автора апеляційної скарги щодо пред`явлення йому необґрунтованої підозри у вчиненні згаданого кримінального правопорушення.

Крім того, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею відносно нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, у даному випадку накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи ОСОБА_5 стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Крім того, в матеріалах провадження наявний цивільний позов в інтересах держави, до ОСОБА_5 як підозрюваного та ТОВ «Комфортні Рішення».

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Також, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Посилання автора апеляційної скарги на висновок експерта ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» в адміністративній справі № 826/9297/18 від 17 липня 2018 року, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, проте підлягають перевірці під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги про те, що арешт майна призводить до порушення підприємницької діяльності ТОВ «Комфортні рішення», заслуговують на увагу, проте не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Доказів невідворотних негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 липня 2020 року, якою задоволено частково клопотання заступника керівника Дніпровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ТОВ «Комфортні Рішення» (код 38323166), а саме: грошові кошти у сумі 5539951 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві (МФО 380805), заборонивши видаткові операції в межах вказаної суми, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та для виплати заробітної плати, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Комфортні рішення» ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 760/14504/20 Справа №11-сс/824/3928/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1