Постанова від 20.11.2008 по справі 2а-1221/08

Справа № 2a-1221/08 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2008 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді    Лаврік В.В.

при секретарі     Вишняк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фастівського міськвиконкому про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги ветерану війни - інваліду 11-групи ВВВ до дня Перемоги за 2007, 2008 рік, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що є інвалідом війни 2-групи, що стверджується посвідченням інваліда інваліда ВВВ.

Відповідно до Закону України «Про статус війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено основні засади соціального захисту громадян і встановлено певні гарантії і компенсації для громадян, які позивачу надавалися не в повному об»ємі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і суду пояснив, що відповідно до вищевказаного Закону передбачено, як інваліду війни 2-групи виплату до дня Перемоги в 2007 році та 2008 році одноразової грошової допомоги в розмірі вісьми мінімальних пенсій за віком. Дані виплати виплачені були не в повному об»ємі, що призвело до порушення його прав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і суду пояснив, що відповідно до Закону України про « Державний бюджет України на 2006 рік» сума виплати разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» для інваліда війни 2 групи становить -на 2007 рік - 450 грн., на 2008 рік 500 грн. і виплат інших грошових сум не передбачено законами України «Про Державний бюджет України на 2006 - 2008 роки», та «про статус ветерані війни та гарантії їх соціального захисту».А також позивач пропустив строк звернення до суду 13 вимогами щодо стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2006 - 2008 роки.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач визнаний інвалідом війни 2-групи, що підтверджується копією посвідчення інваліда ВВВ(а.с. 4). Позивачу відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виплачувалося щорічно одноразова допомога до Дня Перемоги відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік. В 2007 році було виплачено позивачу - 360 грн.00 коп., в 2008 році виплачено - 400 грн.00 коп.

Відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічної одноразової допомоги до дня Перемоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, розмір якої в 2008 році складає - 481 грн. Сума, яка підлягає стягненню становить - 3848 грн., а врахувавши те, що позивачу виплачено в 2008 році 400 грн.00 коп., тому підлягає стягненню недоплачена щорічна одноразова грошова допомога до дня Перемоги за 2008 рік в розмірі -3448 грн.00 коп.

Відповідно до ст.. 22 Конституції України при ухваленні нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об»єму існуючих прав і свобод людини.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст.. 9 КАС України при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правовоі акти прийняті відповідними органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правовового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Держава стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, встановила, окремими законами України певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до Конституції України вони є загальнообов»язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.Невиконання державою своїх соціальних зобов»язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Рядом рішень Конституційного Суду України встановлено, що окремі положення Законів про Державний Бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій є такими, що не відповідають Конституції України і порушують права громадян.

З огляду на вищенаведене, та виходячи з загальних засад приорітетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення статей Закону України»про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту».

На підставі викладеного суд вважає переконливими доводи позивача про виплату йому суму недоплаченої одноразової грошової допомоги до дня Перемоги - 9 травня -за 2008 рік передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разом з тим, ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови якщо на цьому наполягає одна 13 сторін, на що вказано в ст.. 100 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленим цим Кодексом.

Разом з тим, суд, проаналізувавши всі надані докази по справі приходить до висновку, що позивач не пропустив встановлений строк звернення до суду вказаним адміністративним позовом в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2008 рік, так як звернувся до суду з даним позовом в жовтні 2008 року.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

ОСОБА_2. СТ. 6, 10, 11, 19, 69, 71, 99, 100, 111, 112.158, 159, 163 КАС України, ст. хт. 8, 17, 22 Конституції України, ст..12-16, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Фастівського міськвиконкому Київської області на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу до дня Перемоги - 9 Травня за 2008 рік в розмірі 3448 грн.00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.