Рішення

від 23.09.2020 по справі 618/620/20

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 618/620/20

Провадження № 2/618/142/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області Державної міграційної служби України, про захист права дитини, надання дозволу на реєстрацію дитини з матір`ю без згоди батька,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , 3-я особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області Державної міграційної служби України, про захист права дитини, надання дозволу на реєстрацію дитини з матір`ю без згоди батька, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є батьком доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Вони з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 , але фактично там не проживає. Житло, в якому зареєстровані позивач з донькою належить її матері ОСОБА_4 . В теперішній час ОСОБА_1 бажає зареєструватись з дитиною за адресою: АДРЕСА_3 , в якому фактично проживає. Вказаний будинок також належить ОСОБА_4 . Зміна місця проживання викликана тим, що будинок, в якому вона зареєстрована з дитиною, її мати бажає продати. Позивач звернулася до органу реєстрації - міграційної служби України в Харківській області, але їй було роз`яснено, що на підставі ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні при проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним . Але згоди батька для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, не має. В зв`язку з цим звернулася до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити позов та розглянути справу в її відсутність, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення останньому поштового відправлення, яке отримала 15.08.2020 мати ОСОБА_5 . При цьому від ОСОБА_2 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.

Представник 3-ї особи - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Державної міграційної служби України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення останньому поштового відправлення, яке отримано 17.08.2020 уповноваженим . При цьому від 3-ї особи до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком значиться ОСОБА_2 - відповідач по справі, матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 серпня 2009 року (а. с. 7).

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а. с. 5).

Згідно виконавчого листа, виданого Дворічанським районним судом Харківської області 15 грудня 2011 року по справі № 2009/2-292/2011, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 в розмірі ј частини усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 23 листопада 2011 року і до повноліття дитини (а. с. 13).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів АСВП № 38702329, ОСОБА_2 станом на 01.06.2020 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом Дворічанського районного суду Харківської області від 15.12.2011 № 2009/2-292/11 в розмірі 37272,85 гривень (а. с. 16).

Згідно витягу з погосподарської книги Рідкодубівської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 24.06.2020 № 42, ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані з 02.03.2012 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18).

Власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу житлового будинку від 27.10.1993 (а. с. 9).

Згідно акту про фактичне місце проживання (не проживання) в м. Куп`янську, смт Ківшарівка, смт Куп`янськ-Вузловий Харківської області від 17.06.2020, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 14). Власником вказаного будинку є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу житлового будинку та земельної ділянки від 26.09.2019 (а. с. 10).

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з ч.1 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За приписами ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Згідно із пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Закон України Про охорону дитинства визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354, п. 15.5) розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , 3-я особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області Державної міграційної служби України, юридична адреса: 61000, м. Харків, Дзержинський район, вул. Римарська, буд. 24, про захист права дитини, надання дозволу на реєстрацію дитини з матір`ю без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , та реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.О. Бунін