Рішення

від 14.09.2020 по справі 908/1754/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/113/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 Справа № 908/1754/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіком» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 27)

до відповідача Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57-А)

про стягнення 141324,68 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

09.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіком» до Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради про стягнення 141324,68 грн., які складаються з 137536,80 грн. основного боргу за договорами про закупівлю товару від 16.12.2019 № 91 та № 92, втрат від інфляції в сумі 2063,04 грн. та 3% річних в сумі 1724,84 грн.

09.07.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1754/20 розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду від 14.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1754/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання які передбачені договорами № 91 та № 92 від 16.12.2019 про закупівлю товару, у зв`язку з чим за Комунальним закладом Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Запорізької обласної ради утворилась заборгованість в розмірі 137536,80 грн. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу 2063,04 грн. - втрат від інфляції та 3 % річних у розмірі 1724,84 грн. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 14.07.2020 про відкриття провадження у справі № 908/1754/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача. Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1754/20.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 14.07.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 03.08.2020.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.09.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019 між Комунальним закладом «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Свіком (позивач, продавець) укладено договори № 91 та № 92 про закупівлю товару (надалі- договори).

Відповідно до п. 1.1. договорів, позивач зобов`язується поставити відповідачу папір згідно з кодом ДК 021:2015-30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне, а відповідач в межах коштів передбачених кошторисом, зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Найменування, характеристика та кількість товару, визначається специфікацією, що є невідємною частиною договору (п. 1.2. Договорів).

Розділом 3 договорів встановлено, що ціни встановлені у національній валюті України -гривні. Ціна за Договором № 91 складає 60508,80 грн. Ціна за Договром № 92 складає 77028,00 грн. Ціна цих договорів може бути зменшена за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди.

У відповідності до Специфікації (Додаток № 1 до договору № 91) продавець повинен продати покупцю товар, за загальною вартістю із ПДВ 60508,80 грн.

У відповідності до Специфікації (Додаток № 1 до договору № 92) продавець повинен продати покупцю товар, за загальною вартістю із ПДВ 77028,00 грн.

Згідно з розділом 5 Договорів, строк поставки товару за договорами до 23.12.2019 року. Місце поставки товару м. Запоріжжя, вул. Незалежної україни, 57-А. Право власності на поставлений товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. Датою приймання /передачі товару є дата підписання видаткової накладної.

На виконання умов договорів позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 137536,80 грн., що підтверджується підписаними видатковими накладними № СВ-0016854 від 16.12.2019 (на суму 60508,80 грн.) та № СВ-0016852 від 16.12.2019 р. (на суму 77028,00 грн.).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договорів № 91 та № 92 від 16.12.2019 доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін та печатки підприємств на вказаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.1.2. Договорів відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі провести оплату за посталений товар в межах коштів, передбачених кошторисом.

Згідно п. 4.1 Договорів сторони передбачили, що розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється протягом 30 робочих днів з дати підписання видаткової накладної сторонами. У разі несплати товар буде повернений продавцю.

Розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (4.2. Договорів). У разі затримки у виділенні бюджетних асигнувань розрахунки здійснються протягом трьох банківських днів з дати отримання покупцем бюджетних асигнувань на здійсненя закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Будь які штрафні санкції в такому випадку до покупця не застосовуються (п. 4.3. Договорів).

Станом на момент звернення позивача до суду з позовом відповідач оплату за товар за Договорами № 91 та № 92 від 16.12.2019 р. в загальній сумі 137536,80 грн., не здійснив.

Відповідно до п. 10.1 договорів, договори набирають чинності з дати їх підписання сторонами і діють до 31.12.2019 року, але у будь-якому до повного виконання сторін своїх зобов`язань.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача претензію (за вих. б\н від 14.04.2020), в якій зазначено, погасити борг за договорами про закупівлю товару № 91 та № 92 від 16.12.2019 в розмірі 137536,80 грн.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду, з позовом про стягнення з відповідача 137536,80 грн. основного боргу за договорами про закупівлю товару № 91 та № 92 від 16.12.2019, 1724,84 грн. -3 % річних та 2063,04 грн. - втрат від інфляції.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договорів про закупівлю товару № 91 та № 92 від 16.12.2019, які за своєю суттю є договорами поставки.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1 Договору граничним строком оплати - 01.02.2020 .

Позивачем не вірно визначено гранічний строк оплати товару -15.01.2020 (30 календарних днів від дати підписання видаткової накладної), оскільки умовами договору передбачено розрахунок за фактично поставлений товар протягом 30 робочих днів з дати підписання видаткової накладної сторонами.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки з позивачем не розрахувався, у зв`язку із чим станом на час ухвалення судового рішення за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 137536,80 грн. Доказів протилежного відповідач суду не подав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 137536,80 грн. за договорами № 91 та № 93 про закупівлю товару від 16.12.2019 є обґрунтованою законною та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 2063,04 грн. за період січень - квітень 2020 та 1724,84 грн. - 3% річних за період з 15.01.2020 по 15.06.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок річних та інфляційних втрат, суд також його коригує в частині періоду нарахування з урахуванням гранічного строку оплати товару -01.02.2020. Так, за період з 02.02.2020 по 15.06.2020 - 3% річних становить 1521,92 грн інфляційні витрати в сумі 1790,15 грн. за період з лютого по квітень 2020.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 1521,92 грн. - 3% річних та сума 1790,15 грн. інфляційних втрат.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 14000 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України , витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України ).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 14000 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги (юридичних послуг) б/н від 01.06.2020, Ордер на надання правової допомоги Серія АР №1017122 від 15.06.2020. Також, подано платіжне доручення № 17772 від 20.07.2020 на суму 14000 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 14000 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті здачі-приймання виконаних послуг № 1 від 20.07.2020.

Приймаючи до уваги нескладність спору між сторонами (до стягнення заявлено основний борг за договорами № 91 та № 92 про закупівлю товару, 3% річних та інфляційні витрати), невеликий обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг від 20.07.2020) ціну позову (141324,68 грн., враховуючи що дана справа є малозначною справою та розглядалась в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 14000 грн. є не співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.

Також, суд враховує, що відповідачем є Комунальний заклад Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Запорізької обласної ради, яке є неприбутковою організацією, основним видом діяльності якої є інши види освіти, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ. Самостійної господарської діяльності, яка б дозволяла отримувати доходи, Комунальний заклад Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Запорізької обласної ради, не здійснює.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 3000 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на послуги адвоката в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2112 грн. 73 коп. судового збору, суму 3000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіком» до Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради про стягнення 141324,68 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57-А, код ЄДРПОУ 02136146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіком» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 27, код ЄДРПОУ 37167117) суму 137536 (сто тридцять сім тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. основного боргу, суму 1521 (одна тисяча п`ятсот двадцять одна) грн. 92 коп. - 3% річних, суму 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) грн. 15 коп . інфляційних втрат, суму 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 73 коп. судового збору, суму 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено і підписано « 21»вересня 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій