Ухвала

від 25.08.2020 по справі 757/36210/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36210/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, одруженої, на утриманні якої знаходиться неповнолітня дитина, зареєстрованої: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000724 від 29.11.2018 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.361 КК України. Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке віднесено до категорії тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На даний час існують ризики того, що вона може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрювана та її захисник проти задоволення клопотання категорично заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. У органа досудового розслідування відсутні докази, що вказували б на причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення. Просили врахувати особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, одружена, має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда. В задоволенні клопотання просили відмовити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000724

від 29.11.2018 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.361 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи до вчинення злочинних дій, пов`язаних із набуттям у власність всупереч встановленому законом порядку ОСОБА_8 земельної ділянки, залучили службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області начальника ОСОБА_9 та її заступника ОСОБА_5 , які за змістом своїх службових обов`язків були наділені повноваженнями з підписання документів про відведення та надання у власність земель.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_8 начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 видано наказ № 10-766/15-18-сг від 08.02.2018 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» згідно з яким було надано дозвіл громадянину ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2 гектара, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреності ОСОБА_8 , звернулася із заявою до ТОВ «НВФ ГЕОКАД» (код ЄДРПОУ 40467213), яким у подальшому було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області.

Після розроблення проекту землеустрою ОСОБА_10 діючи в інтересах ОСОБА_8 на підставі довіреності звернулася із клопотанням Вх. № 2630/0/94-18 від 15.02.2018 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з проханням затвердити документацію із землеустрою та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3224981600:02:006:0054 площею 2 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області.

Вказане клопотання ОСОБА_8 разом із поданими ним документами були передані для опрацювання до підрозділів державного земельного кадастру та розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Так, порядок відведення земель та надання їх у власність передбачено Земельним кодексом України.

З огляду на положення законодавства, Головне управління Держгеокадастру у Київській області з урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 186-1, 123 Земельного кодексу України повинно було здійснити на стадії розгляду проекту землеустрою щодо надання у власність громадянину ОСОБА_8 земельної ділянки (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) перевірку наданих заявником документів та відомостей стосовно одержання ним у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення з метою додержання вимог статті 116 Земельного кодексу України, та, встановивши недодержання положень закону обґрунтовано відмовити у затвердженні вказаного проекту землеустрою.

За наслідками аналізу встановлених досудовим розслідуванням обставин кримінального провадження у контексті положень вимог чинного законодавства встановлено, що проект землеустрою щодо відведення громадянину ОСОБА_8 у власність земельної ділянки площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вепрської сільської ради Фастівського району Київської області прямо та очевидно протирічив положенням частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України та мав бути перевірений службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області на стадії його затвердження згідно із частиною дванадцятою статті 123 Земельного кодексу України та у зв`язку із встановленням невідповідності закону повинно було прийняте рішення про відмову у його затвердженні.

Оцінюючи з`ясовані розслідуванням обставини у їх сукупності, обов`язок перевірки обставин набуття у минулому у власність земель громадянами та на предмет відповідності законам та прийнятим на їх підставі нормативно-правових актів покладено на керівника Головного управління Держгеокадастру у Київській області або виконувача обов`язків, оскільки така перевірка здійснюється при розгляді проекту на предмет його затвердження та передачі земель у власність, що відбувається шляхом реалізації визначених Положенням про Головне управління повноважень з розпорядження землями сільськогосподарського призначення у спосіб видачі наказу, а правом його підписання наділено виключно керівника.

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 та її заступник ОСОБА_5 були зобов`язані відповідно до положень частини четвертої статті 116, частини дванадцятої статті 123 та статті 186-1 Земельного кодексу України, пунктів 13, 24, 30 розділу 4, пунктів 1, 11 розділу 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016, розподілу обов`язків між начальником, першим заступником та заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 138 від 31.05.2017, забезпечити належний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства при передачі у власність земель, здійснити або організувати таке здійснення перевірки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання громадянину ОСОБА_8 у власність земельної ділянки площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вепрської сільської ради Фастівського району Київської області, мали можливість з`ясувати відповідну інформацію шляхом одержання даних про раніше одержані ОСОБА_8 у власність землі з системи державного земельного кадастру та Національної кадастрової карти, а ОСОБА_9 також Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право та ключ доступу до якого вона одержала від ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України.

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 та її заступник ОСОБА_5 , здійснюючи відповідно до покладених на неї повноваження функції з державного контролю та нагляду за проведенням землеустрою, розпорядженням землями державної власності сільськогосподарського призначення у межах Київської області, а також будучи відповідальними за здійснення державної реєстрації земель, усвідомлювали, що:

- правом підписання наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у тому числі про надання у власність земель, наділено виключно начальника Головного управління або виконувача обов`язків;

- надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з видом їх використання «для фермерського господарства» фізичним особам в порядку безкоштовної приватизації для ведення особистого селянського господарства має відбуватися з обов`язковою зміною цільового призначення та дотримання порядку. Ураховуючи, що на час формування земельної ділянки із кадастровим номером 3224981600:02:006:0054 у державному реєстрі земель та на час видачі наказу ОСОБА_9 № 10-766/15-18-сг від 08.02.2018 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» ця земля відносилася до земель «для ведення фермерського господарства», а підстав для надання їй у національній кадастровій карті виду використання «для ведення особистого селянського господарства» не було;

- затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність повинно відбуватися з обов`язковим опрацюванням такої документації із землеустрою у структурних підрозділах Головного управління, що відповідають за організацію землеустрою та розпорядження сільськогосподарськими землями, вивченими на предмет законності надання проекту до місцевого фонду документації із землеустрою;

- повторне надання безкоштовно у приватну власність земельних ділянок у межах одного виду громадянам заборонено за приписами частини четвертої статті 116, 118 Земельного кодексу України, а контроль і перевірку цих обставин покладено на органи Держгеокадастру;

- станом на 16.02.2018 начальник Головного управління ОСОБА_9 здійснює свої повноваження керівника та у відпустці, на лікарняному чи відрядженні не знаходиться, відтак лише вона вправі видавати накази щодо розпорядження земельною ділянкою;

Втім, діючи всупереч інтересам служби, а саме в порушення вимог частини четвертої статті 116, статті 118, частини дванадцятої статті 123 Земельного кодексу України, в інтересах ОСОБА_8 та інших на даний час не встановлених осіб, з метою одержання ОСОБА_8 та іншими не встановленими на даний час слідством особами, на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_9 , діючи з відома та погодження останньої, ОСОБА_5 підписала і видала наказ № 10-1147/15-18-сг від 16.02.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», згідно з яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_8 у власність земельну ділянку площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовано на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області.

В подальшому ОСОБА_10 , для завершення реалізації спільного злочинного умислу, направленого на придбання права власності на користь ОСОБА_8 на земельну ділянку, площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) шляхом обману, використала наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-1147/15-18-сг від 16.02.2018, який подала до Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Володимирська 2Б, для реєстрації за ОСОБА_8 права власності на вказану земельну ділянку та цього ж дня за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на цю ділянку.

Унаслідок вчинення зазначених протиправних дій із земель державної власності безпідставно вибула земельна ділянка (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054), вартість якої станом на 16.02.2018 складала 362 006 гривень (триста шістдесят дві тисячі шість гривень), що з урахуванням примітки до статті 364 КК України, положень статті 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», якими визначено застосування розміру податкової соціальної пільги для кваліфікації діянь як злочинів, свідчить про спричинення унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 тяжких наслідків (362 006 грн. більше ніж 881*250).

19 серпня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Києва, українці, громадянці України, з вищою освітою, яка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних в матеріалах даних, з протоколу огляду від 12-13.10.2018 земельних ділянок на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області із кадастровими номерами 3224981600:02:008:0288 та 3224981600:02:006:0070; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2020, а саме документами, які вилучено у Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.07.2020, до вилучених співробітниками Національної поліції України документів 25.12.2019 під час обшуку у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області в рамках кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.10.2019, а саме документами, які вилучено у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області; акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №2-ДК/2/АП/09/01/-19 від 23.08.2019; матеріалів тимчасового доступу до речей і документів від 16.10.2019, а саме документами, які вилучено у ОСОБА_11 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 18.07.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 18.07.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 07.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 07.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 07.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 08.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 08.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 08.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 07.07.2020; висновку експерта №24/128 від 04.05.2020 (судово оціночна земельна експертиза); висновку експерта №17-3/930 від 16.06.2020 (судово-почеркознавча експертиза); інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 364 КК України, особу підозрюваної та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що відносно підозрюваної наявний такий ризик, як незаконно впливати на потерпілого, свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи особу підозрюваної, її матеріальний стан, міцність соціальних зв`язків, те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, її процесуальну поведінку під час досудового розслідування, те, що на її утриманні знаходиться дитина-інвалід, а також те що прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваній, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистого зобов`язання, котрий згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, зокрема:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором та підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Керуючись ч. 6 ст. 194, 179, ст. 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 19 жовтня 2020 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором та підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Роз`яснити, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1