Постанова

від 15.09.2020 по справі 571/521/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року

м. Рівне

Справа № 571/521/20

Провадження № 22-ц/4815/1005/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів:Хилевича С. В., Шимківа С. С.,

секретар судового засідання - Пиляй І. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Рокитнівська районна рада Рівненської області,

відповідач - заступник голови Рокитнівської районної ради Рівненської області

Пахнюк Світланиа Михайлівна ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2020 року в складі судді Комзюк А. Ф. , ухвалене в смт. Рокитне Рівненської області о 18 годині 03 хвилин, повний текст рішення складено 20 червня 2020 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рокитнівської районної ради Рівненської області, заступника голови Рокитнівської районної ради Рівненської області Пахнюк Світлани Михайлівни про визнання протиправним та скасування розпорядження №02/03-22К від 13.03.2020 про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 1996 року працював вчителем фізкультури Сновидовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а з 03 вересня 2004 року по 01 квітня 2020 року - директором цієї ж школи. Вказував, що голова Рокитнівської районної ради ОСОБА_2 , його заступник ОСОБА_3 та голова Рокитнівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 , в період часу з січня по квітень застосовували репресії і переслідування щодо нього з метою штучного створення нестерпних умов для подальшого перебування на посаді, безпідставно ініціювали надумані перевірки, протиправно наклали дисциплінарне стягнення, тероризували викликами і все це паралізувало роботу освітнього закладу, породило атмосферу істерії та нетерпимості у колективі від чого страждають діти, чим завдано тяжких наслідків. Як наслідок, після перебування в кардіологічному відділенні на стаціонарному лікуванні в КП Рівненська обласна клінічна лікарня , 01.04.2020 його ознайомили з протиправним розпорядженням заступника голови Рокитнівської районної ради про звільнення. З розпорядження заступника голови Рокитнівської районної ради Пахнюк С.М. від 13.03.2020 вбачається, що ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).Вважає таке розпорядження протиправним, оскільки його звільнено в період тимчасової непрацездатності, а свої протиправні дії щодо його звільнення ОСОБА_3 приховала шляхом винесення розпорядження заднім числом, тобто не 01.04.2020, а 13.03.2020, що повністю не відповідає дійсності. Наголошує, що неналежного виконання своїх службових обов`язків він не допускав, викладених в розпорядженні порушень не визнає, вини його в цьому немає, а письмові пояснення в нього не відбиралися, йому навіть не надали можливість цього зробити, так як про своє звільнення він дізнався лише 01.04.2020, коли вийшов на роботу після перебування на лікарняному. Таким чином, відповідачами порушено визначений законом порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Оскаржуване рішення заступника голови Рокитнівської районної ради ОСОБА_3 винесено неуповноваженою особою, а тому є протиправним.

З 01.04.2020 року через незаконне звільнення він не працював, з ним не проведено розрахунку, в тому числі не виплачено лікарняні, не видано трудову книжку, що позбавляє його можливості працевлаштування та є неприпустимим, оскільки він є годувальником у сім`ї. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято неуповноваженою особою та з порушенням встановленого порядку, оскільки згідно п. 4.1 р. 4 Статуту Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст. директор школи призначається і звільняється з посади районним відділом освіти. Оскаржуване розпорядження винесено головою Рокитнівської районної ради, однак підписано заступником Рокитнівської районної ради Пахнюк С.М., що є незаконним. Зазначав, що накази по Сновидовицькій ЗОШ І-ІІІ ст. винесені відповідно до закону та на його виконання, у т. ч. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1298 від 30.08.2002 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери . Вважає, шо оскільки до обіймання посади директора він працював вчителем фізичного виховання у цій же школі, то звільнивши його, за будь-яких обставин роботодавець зобов`язаний забезпечити його попереднім робочим місцем - вчитель фізичної культури Сновидовицької ЗОШ, однак навіть дана обставина ним проігнорована. Поряд з тим, працюючи директором школи, він одночасно мав дев`ятигодинне навантаження вчителя фізичного виховання, однак ця обставина проігнорована при його звільненні. Звертає увагу, що його протиправне звільнення відбулося в період загальнодержавного карантину, чим порушено постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами). Крім цього, його звільнення з роботи проведено за відсутності згоди профспілкового комітету, до складу якого він входить, що є порушенням процедури звільнення, визначеної статтями 43, 252 КЗпП України та статтею 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , а тому є підставою для поновлення на посаді. Просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника голови Рокитнівської районної ради Пахнюк С.М. №02/03-22К від 13.03.2020 про звільнення ОСОБА_1 , поновивши ОСОБА_1 на посаді директора Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області та виплативши йому заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2020 рокуу задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідачем при звільненні позивача з роботи було порушено передбачений законом порядок та процедуру звільнення, а також не дотримано передбачених законом підстав для такого звільнення.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок місцевого суду про правомірність звільнення з роботи з посади директора Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів та пояснює, що його звільнення було проведено не уповноваженою особою з перевищенням посадовою особою її повноважень, тобто заступник голови Рокитнівської РДА ОСОБА_3 не мала необхідного обсягу повноважень для звільнення його як керівника освітнього закладу. Доводить, що розпорядження про звільнення не містить чіткого переліку конкретних порушень ОСОБА_1 трудової дисципліни: фактів винних протиправних дій працівника, які перебували б у причинно-наслідковому зв`язку із будь-якими встановленими негативними наслідками. Звертає увагу на пропуск передбачених законом строків застосування дисциплінарного стягнення, оскільки від дня винесення позивачем наказів № 20 і 26 від 16 вересня 2019 року до дати застосування дисциплінарного стягнення минуло більше місяця. Зазначає, що суд не дав юридичної оцінки тому факту, що позивач суміщав дві посади у Сновидовицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів: директора школи та вчителя фізичної культури, і у зв`язку з цим вважає, що навіть після звільнення з посади директора мав би залишитися працювати вчителем. Вказує, що відповідачем не була дотримана процедура розгляду справи про дисциплінарний проступок ОСОБА_1 , зокрема, він не був належним чином повідомлений про розгляд цього питання, у нього не відбиралися пояснення з цього приводу, з розпорядженням про застосування до нього дисциплінарного стягнення він також не був ознайомлений. Додає, що при звільненні йому не була видана трудова книжка, не проведений повний розрахунок, включаючи лікарняні, що є грубим порушенням прямих обов`язків відповідача. Зазначає про особисті неприязні відносини з відповідачем ОСОБА_3 , які, на його думку, і є причиною протиправного звільнення його з роботи. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а також покласти на відповідачів судові витрати.

В поданому на апеляційну скаргу відзиві Рокитнівська районна рада Рівненської області вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 03 вересня 2004 року ОСОБА_1 переведено з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаду директора цієї ж школи з 03 вересня 2004 року та дозволено працювати вчителем фізкультури, що підтверджується випискою із наказу №249 по Рокитнівському районному відділу освіти від 03.09.2004 року (а.с.18).

Розпорядженням заступника голови районної ради Пахнюк С. М. №02/03-22К від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Сновидовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області з 13 березня 2020 року за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України (а.с.13).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За змістом зазначеної норми працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року з наступними змінами). При цьому адміністрація повинна навести конкретні факти невиконання обов`язків, зазначити, коли вони мали місце, коли і які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнень.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень відповідно до статті 149 КЗпП передбачає обов`язок адміністрації зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Підставою звільнення позивача за п. 3 ст. 40 КЗпП України стало те, що до нього раніше було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене розпорядженням голови Рокитнівської районної ради від 125.02.2020 року, строк дії якого не минув станом на час винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивача.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Так, 25 лютого 2020 року головою Рокитнівської районної ради Рівненської області видано розпорядження №02/03-19 К Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яким позивачу оголошено догану.

Підставою оголошення догани стала заява-скарга ОСОБА_5 від 15.01.2020 року, в якій вона звернулася до голови районної ради ОСОБА_2 та просила вжити заходів до директора Сновидоцької ЗОШ І-ІІІ ст.. В заяві зазначила, що 23.12.2019 звернулася до директора школи ОСОБА_1 із заявою, в якій просила перервати декретну відпустку по догляду за дитиною до трьох років і дозволити приступити до виконання своїх обов`язків з 02.01.2020 року. ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 витяг з наказу без номера реєстрації та числа, в якому вказано, що замість основних 9 годин історії, останній дозволено читати 6 годин спецкурсу етики та християнської етики, тобто витяг не відповідав наказу №397-к від 01.09.2015, згідно якого ОСОБА_5 була призначена на посаду вчителя історії на 9 годин.

Відповідно до наказу №1 від 02.01.2020 року Про вихід на роботу ОСОБА_5 , який видано на підставі поданої заяви ОСОБА_5 від 23.12.2019., ОСОБА_5 дозволено перервати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як вчителю історії та приступити до роботи з 02 січня 2020 року з оплатою праці згідно штатного розпису: курси за вибором (етика- 4 год.; хр.етика - 2 год.).

При цьому, згідно витягу з наказу, поданого в централізовану бухгалтерію відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області №1 від 02.01.2020 року, ОСОБА_5 як вчителю історії, на підставі заяви від 23.12.2019 року, дозволено перервати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та приступити до роботи з 02 січня 2020 року з оплатою праці згідно штатного розпису (а.с.86).

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до Табелю обліку роботи вчителів Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст. за січень 2020 року, за ОСОБА_5 обліковувалося робота з викладання предметів етики та християнської етики, хоча згідно тарифікаційого списку педагогічних працівників Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст. станом на 01.09.2019 року ОСОБА_5 встановлено педагогічне навантаження в кількості 9 годин вчителя історії. Тобто, було встановлено зміну директором школи ОСОБА_1 істотних умов праці без попередньої згоди педагогічного працівника.

Розпорядження від 25 лютого 2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності оголошено директору Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 в присутності працівників колективу та в той же день ним проставлено підпис з написом З доганою не згоден (а.с. 71, 85-88).

Дисциплінарне стягнення, разом з цим, не було оскаржене особою, до якої воно було застосоване.

24 лютого 2020 року вчителі Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів звернулися до голови Рокитнівської районної ради ОСОБА_2 із заявою, згідно якої колектив педагогів школи повідомляв Рівненську районну раду Рівненської області про зловживання посадовими повноваженнями директором школи ОСОБА_1 .. Зазначені зловживання полягали, зокрема, у тому, що у травні 2019 року медсестра школи ОСОБА_6 , яка є невісткою директора школи ОСОБА_1 була відсутня на роботі значну частину місяця. За її ж словами, вона перебувала на відпочинку за кордоном. В свою чергу, в табелі обліку робочого часу обслуговуючого персоналу за травень 2019 року виявлено, що ОСОБА_6 нараховано заробітну плату за всі робочі дні вказаного місяця. Крім того колектив школи вказував, що директор школи систематично допускає підписання наказів по школі у декількох примірниках, які за змістом, датою складання, вихідним номером різняться між собою. Вказані дії директора школи свідчать про нецільове використання коштів при виплаті заробітної плати його невістці у травні 2019 року, можливу підробку наказів по школі з метою приховання своїх протиправних діянь. Заяву підписали п`ятнадцять вчителів Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.75).

За результатами розгляду заяви встановлено, що директором Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 допущено систематичні розбіжності між виданими ним наказами, що знаходять у школі та поданими ним в централізовану бухгалтерію відділу освіти Рокитнівської РДА, а саме: відділом освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області 22.08.2019 видано наказ за №218 Про преміювання педагогічних працівників, які підготували переможців конкурсів і змагань обласного та всеукраїнського етапів , де передбачено преміювання директора школи ОСОБА_1 , ОСОБА_7 в розмірі 20% та преміювання ОСОБА_8 в розмірі 30 % (а.с. 77-84).

Однак, згідно наказу №23 від 16.09.2019 книги наказів з кадрових питань Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Про преміювання педагогічних працівників, які підготували переможців конкурсів і змагань обласного та всеукраїнського етапів , встановлено щомісячну надбавку ОСОБА_1 , ОСОБА_7 в розмірі 40% та ОСОБА_8 - в розмірі 30 % (а.с. 144).

В централізовану бухгалтерію відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області подано копію наказу Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст. за №20 від 16.09.2019 року Про преміювання педагогічних працівників, які підготували переможців конкурсів і змагань обласного та всеукраїнського етапів , де передбачена надбавка ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в розмірі 40% та ОСОБА_8 в розмірі 30% (а.с.84).

Наведені обставини вказують на те, що позивачем як керівником освітнього закладу було допущено порушення норм закону та своїх посадових повноважень, що потягло за собою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Попри те, що з доганою позивач не погодився, проте не оскаржив її у встановленому законом порядку та передбачені для такого оскарження строки.

Зважаючи на те, що оскаржуване розпорядження від 13.03.2020 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення було застосоване до ОСОБА_1 в межах річного строку, а також менш, ніж через 6 місяців після винесення директором Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_1 наказу Про преміювання педагогічних працівників, які підготували переможців конкурсів і змагань обласного та всеукраїнського ступенів від 16.09.2019 року та менше одного місяця з дня його виявлення, що встановлено заявою вчителів Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст. від 24.02.2020 року, таке розпорядження є законним, винесеним з дотриманням передбаченого законом порядку для його застосування.

Покликання апеляційної скарги на те, що оскаржуване розпорядження винесене не уповноваженою особою - ОСОБА_3 - та з мотивів особистих неприязних відносин апеляційним судом оцінюються критично.

Так, відповідно до ч.1 ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України Про освіту , засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.

Згідно п.1.4 розділу І Статуту Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст., затвердженого рішенням сесії Рокитнівської районної ради №330 від 25.09.2009, засновником навчального закладу є Рокитнівська районна рада.

Таким чином, питання застосовування дисциплінарного стягнення до директора Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів належить до компетенції Рокитнівської районної ради Рівненської області.

Відповідно до п.4.1 розділу ІV Статуту Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ст., директор школи призначається і звільняється з посади районним відділом освіти.

В свою чергу у редакції Закону України Про освіту та Закону України Про загальну середню освіту , засновник закладу освіти укладає трудові договори з керівниками закладу освіти, тобто призначає на посаду .

Такі розбіжності між Статутом школи та Законом України Про освіту щодо особи, яка призначає керівника даного закладу в особі директора, спростовуються п.п.13 п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про освіту від 05.09.2017, згідно якого переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п`яти років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 2022 року включно.

Відповідно до п.7.6. Положення про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ Рокитнівського району, затвердженого рішенням районної ради від 21.06.2013 №282 (зі змінами) - районна рада делегує голові районної ради, у разі порушення трудової дисципліни, право застосовувати дисциплінарні стягнення (у вигляді догани або звільнення) до керівників комунальних підприємств, установ, закладів.

Частиною 6 ст.56 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що заступник голови районної у місті, районної ради, перший заступник голови обласної ради здійснює повноваження голови відповідної ради за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов`язків з інших причин. Таким чином, на підставі розпорядження голови Рокитнівської районної ради від 12.03.2020 №6 Про відрядження заступник голови районної ради ОСОБА_3 здійснювала повноваження голови районної ради 13.03.2020, що давало їй повноваження на прийняття оскаржуваного розпорядження.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем було порушено порядок звільнення позивача з роботи, зокрема, в частині надання згоди профкому на його звільнення не можуть слугувати для визнання оскаржуваного розпорядження незаконним. Дійсно, відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України , розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП , може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

При цьому, ч. 1 статті 43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення керівника підприємства, установи організації.

Виходячи з того, що на момент звільнення позивач займав посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу, який є юридичною особою, згода профспілкового комітету на його звільнення не була обов`язковою.

Посилання позивача, викладені в апеляційній скарзі, на те, що станом на день розгляду справи з ним не проведено повного розрахунку та не вручено трудову книжку, апеляційним судом відхиляються з наступних міркувань.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст.116 КЗпП України)

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Після звільнення ОСОБА_1 13 березня 2020 року Рокитнівська районна рада Рівненської області 16.03.2020 року листом №03/23-91 від 16.03.2020 надіслала ОСОБА_1 поштою з описом вкладень у цінний лист оспорюване розпорядження № №02/03-22К від 13 березня 2020 року, від отримання якого позивач відмовився.Надсилання поштою розпорядження зумовлене тим, що позивач систематично був відсутній на робочому місці, що підтверджено актом від 13.03.2020, згідно якого начальник відділу освіти Рокитнівської РДА та заступник голови районної ради, прибули для ознайомлення із розпорядженням про звільнення ОСОБА_1 у Сновидовицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів та разом із працівниками Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів склали акт про відсутність на робочому місці директора ОСОБА_1 , що унеможливило ознайомлення його із розпорядженням у день звільнення.

Суд бере до уваги, що 13 березня 2020 року директор школи ОСОБА_1 був присутній на роботі вранці з 09.00 до 11.00, оскільки проводилася нарада з педагогічними працівниками з 10.30 до 11.00. В подальшому цього дня ОСОБА_1 був присутній на робочому місці з 16.00 до 16.35. Таким чином, факт присутності ОСОБА_1 на робочому місці в день звільнення 13.03.2020, незалежно від перебування його в цей день у відрядженні згідно наказу №13 від 13.03.2020 Про відрядження , спростовує покликання його апеляційної скарги на неправомірність звільнення під час відсутності на роботі у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

Окрім цього, листом Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №75/05-02 від 03.04.2020 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення з проханням невідкладно з`явитися до Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів для отримання трудової книжки, від отримання якого позивач також відмовився.

Що стосується тверджень апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що з ним не був проведений розрахунок на момент звільнення всупереч вимогам закону, який зобов`язує роботодавця зробити це невідкладно при звільнені, то вони судом відхиляються як такі, що суперечать обставинам справи. Так, платіжним дорученням № 3 від 16.03.2020 року, платіжним дорученням №27_3 від 18.03.2020 року, платіжним дорученням №27_1 від 19.03.2020 підтверджуються зарахування картковий рахунок ОСОБА_1 розрахункових коштів у сумі 17 128,55 гривень, в тому числі й середній заробіток за період несвоєчасного розрахунку (а.с.91-94).

Решта обставин, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні, судом були дотримані норми матеріального і процесуального права, та їм дана належна нормативна оцінка.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2020 рокузалишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шимків С. С.