Ухвала

від 22.09.2020 по справі 910/9359/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"22" вересня 2020 р. Справа№ 910/9359/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рінго Лтд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020

за заявою Антимонопольного комітету України про забезпечення позову

у справі № 910/9359/20 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна";

3) Підприємства з іноземними інвестиціями "Імперіал Тобако Юкрейн";

4) Приватного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна";

5) Приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна";

6) Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна";

7) Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна";

8) Приватного акціонерного товариства "А.Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки";

9) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна"

про стягнення 4 882 103 900 грн. штрафу та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Данилов К.О.,

від відповідачів-2, 8: Кулеба А.М.,

від відповідачів-1, 3-7, 9: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та постановою Верховного Суду від 17.09.2020, заяву Антимонопольного комітету України про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ТЕДІС Україна" у сумі 3 430 471 100 грн., що обліковуються на будь-якому (всіх) рахунку (рахунках), виявленому виконавцем під час виконання даної ухвали. У вжитті решти заходів забезпечення позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ТЕДІС Україна" в межах суми штрафу (3 430 471 100 грн.), накладеного на названого суб`єкта господарювання рішенням Антимонопольного комітету України від 10.10.2019 № 697-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 126-26.13/18-17, є адекватним заходом, спроможним забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову. Разом з тим, невжиття таких заходів може призвести до недоотримання Державним бюджетом України відповідної суми коштів у разі ухилення ТОВ "ТЕДІС Україна" від виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою, особа, яка не брала участі у справі - ТОВ "Рінго Лтд", звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі № 910/9359/20, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову у справі № 910/9359/20 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 910/9359/20 та ухвалити нову постанову, якою відмовити Антимонопольному комітету України у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Скаржник стверджує, що арешт грошових коштів на рахунках покупця призвів до порушення майнових прав ТОВ "Рінго Лтд", що полягає у позбавленні останнього будь-якої можливості отримати з ТОВ "ТЕДІС Україна" грошові кошти за поставлений за договором товар. Також скаржник зазначає про недоведеність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рінго Лтд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі № 910/9359/20 та призначено до розгляду на 22.09.2020.

16.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Антимонопольного комітету України про закриття апеляційного провадження у справі № 910/9359/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Рінго Лтд" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

21.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Рінго Лтд" про відкладення розгляду справи № 910/9359/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Рінго Лтд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову на іншу дату. В клопотанні директор ТОВ "Рінго Лтд" Остапчук М.В. повідомляв суд про неможливість прийняти участь у судовому засіданні 22.09.2020 у зв`язку із перебуванням на самоізоляції та про свій намір бути присутнім при розгляді справи за апеляційною скаргою ТОВ "Рінго Лтд", однак до отримання результатів ПЛР тестування відсутня реальна можливість прибути до суду 22.09.2020. Доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин заявник суду не надав.

Явку представників в судове засідання 22.09.2020 ТОВ "Рінго Лтд" не забезпечив, хоч скаржник є юридичною особою та був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що судом доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, відсутність належного підтвердження неможливості з поважних причин забезпечити участь в судовому засіданні представника скаржника-юридичної особи, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутні представника позивача за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні учасники висловили правові позиції щодо наявності у ТОВ "Рінго Лтд" права на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 272 ГПК України визначено, що, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Стаття 272 ГПК України не обмежує коло осіб, на яких розповсюджується її дія, лише учасниками справи. Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, ч. 1 ст. 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на судове рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Якщо скаржник зазначає лише про те, що судове рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що судове рішення опосередковано впливає на його права чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12 висловив правову позицію, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Встановивши зазначені вище обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2 ст. 50 ГПК України) та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Рінго Лтд" не є учасником справи № 910/9359/20, у якій була прийнята ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову Антимонопольного комітету України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - ТОВ "ТЕДІС Україна" в межах штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Зі змісту ж апеляційної скарги вбачається, що скаржник звернувся до суду за захистом своїх інтересів у зобов`язальних правовідносинах з відповідачем - ТОВ "ТЕДІС Україна" щодо оплати поставленого за договором товару. При цьому, скаржником не доведено правового зв`язку між вжитими ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 заходами до забезпечення позову та правами чи охоронюваними законом інтересами ТОВ "Рінго Лтд".

Крім того, ст. 617 ЦК України захищає права та охоронювані законом інтересами ТОВ "Рінго Лтд" у правовідносинах з ТОВ "ТЕДІС Україна" як покупцем, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Колегія суддів також зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову у цій справі не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Рінго Лтд", зазначене судове рішення не створює для скаржника жодних юридичних наслідків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для перегляду ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "Рінго Лтд".

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. До основних засад судочинства також віднесено: розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; обов`язковість судового рішення.

Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Перевіривши обґрунтованість доводів заявника апеляційної скарги щодо прийняття оскаржуваного судового рішення про його права, інтереси та (або) обов`язки, і зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рінго Лтд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 261, 264, 267, 270, 272 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рінго Лтд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення позову у справі № 910/9359/20.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз