Ухвала

від 21.09.2020 по справі 908/2347/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.09.2020 Справа № 908/2347/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви вих. № 5327 від 10.09.2020 про видачу судового наказу

заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання , ідентифікаційний код юридичної особи 4293239 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)

до боржника: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Козача 39 ідентифікаційний код юридичної особи 40447916 (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 39)

за вимогою про стягнення суми 3020 грн 60 коп.

Без повідомлення (виклику) заявника і боржника.

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою вих. № 5327 від 10.09.2020 (вх. № 2538/08-07/20 від 14.09.2020) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Козача 39 суми 3020 грн 60 коп.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 14.09.2020 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2347/20 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) боржника; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту заяви, вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (далі Заявник, Постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Козача 39 (далі Боржник, Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір) шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), далі Договір. Заявник вказує, що згідно із розділом 2 Договору Предмет Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Разом з тим зазначає, що відповідно до п. 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, визначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. При цьому вказує, що боржнику було надіслано (докази надсилання додаються) рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з січня по серпень 2019 року, у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії складає 1632 кВт/год. на суму 2741,76 грн, що підтверджується повідомленням/листом за № 007/066/12165 від 04.08.2020 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ Запоріжжяобленерго , щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії Боржником за період з січня по серпень 2019. Заявник вказує, що в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії за січень 2019 - серпень 2019 за відповідачем обліковується борг в сумі 2383,92 грн, який до теперішнього часу не сплачено. Також вказує, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу Боржника вимоги від 20.07.2020 № 8048 щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, проте вказана вимога була залишена Боржником без уваги, сума заборгованості до теперішнього часу не погашена. Заявник зазначає, що враховуючи несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії Боржнику нараховані: пеня в сумі 469,27 грн за період з 11.06.2019 по 11.03.2020, три відсотка річних в сумі 81,30 грн за період з 11.06.2019 по 01.09.2020 та інфляційні втрати в сумі 86,11 грн за період з 01.09.2019 по 30.06.2020.

До заяви додано: роздруківка з сайту публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; роздруківка додатку № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція "Універсальна" з 01.01.2019 по 01.07.2019, роздруківка додатку № 3 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція ''Універсальна" з 01.07.2019 по 31.12.2019, копія вимоги № 8048 від 20.07.2020, копії рахунків за січень 2019 - серпень 2019, копія списку про направлення вимоги № 8048 від 20.07.202 та рахунків з чеком та описом вкладення, копія доказу про отримання вимоги та рахунків, копії розрахунків позовних вимог.

Інших доказів на підтвердження правовідносин сторін у спірний період та виникнення заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.

Так, в пункті 1.1. роздруківки публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, доданої до поданої заяви заявником, зазначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

14.03.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) прийнята постанова № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії .

Відповідно до п. 3.2.5. розділу 3.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та/або об`єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції. Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції.

Згідно із п. 3.2.12., 3.2.13 розділу 3.2. ПРРЕЕ споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами. Електропостачальник, отримавши заяву-приєднання, протягом трьох робочих днів перевіряє можливість приєднання споживача до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції. У разі неможливості приєднання споживача до умов відповідного договору на умовах обраної комерційної пропозиції електропостачальник письмово протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви-приєднання повідомляє заявника про відмову в укладенні відповідного договору та повертає йому документи, які були надані разом із заявою-приєднанням. Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

Втім, заявником до поданої заяви не надана заява-приєднання, яка є додатком 1 до Договору.

У заяві заявник вказує про укладення договору з боржником шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника послуг.

Однак, відповідної оплати рахунка не надає.

У розрахунку суми боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 30.08.2019 позивач зазначає про оплату 357,84 грн за квітень 2019, однак доказів оплати не надає.

Суд зазначає, що сам по собі розрахунок основного боргу, без доказів на його обґрунтування не є належним доказом на підтвердження виникнення заявленої до стягнення суми. Тому відомості, які зазначені заявником у розрахунках заборгованості, мають бути підтверджені відповідними доказами.

Враховуючи викладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.

Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

До того ж, заявником не додано до заяви копії доданих до неї документів боржникові.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 147, 150, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання у видачі судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Козача 39 3020 грн 60 коп.

Додаток на адресу заявника: оригінал платіжного доручення № 10136 від 09.09.2020 про сплату судового збору у розмірі 210,20 грн. (на 1 арк.), копія заяви стягувача про видачу судового наказу із доданими до неї документами, наданих для направлення боржникові в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/ .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.

Ухвала підписана 21.09.2020.

Суддя А.О. Науменко