ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
23.09.2020 Справа № 908/2442/20
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВЕСТБУД ПЛЮС", код в ЄДР-40227482 (01032 м.Київ вул.Жилянська, 126) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр "ЗАКОННИЙ БІЗНЕС", код в ЄДР-39951237 (69041 м.Запоріжжя вул. Таганська, 16), дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За приписами частини 3 статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 34 КУзПБ передбачено, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:
- докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
- довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
- докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
- докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
У частині 2 статті 30 КУзПБ визначено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 вересня - 5.000 гривень.
Таким чином, сума авансування винагороди арбітражному керуючому, яка має бути внесена заявником-боржником на депозитний рахунок господарського суду, становить - 45.000 грн. (3 х 5.000 х 3).
Але заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому не додано.
Натомість заявником заявлено клопотання про звільнення ТОВ "Будівельна компанія "ВЕСТБУД ПЛЮС" від сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Клопотання обґрунтоване важким фінансовим станом товариства через зупинення господарської діяльності, відсутністю доходів. Також заявник зазначає, що зважаючи на установлення карантину та території України згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", директором товариства видано наказ про тимчасове зупинення господарської діяльності.
Але клопотання судом відхиляється з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат (стаття 1 зазначеного Закону).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Згідно з підпунктом 9 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2.102 гривні.
За заяву кредитора про відкриття провадження у праві про банкрутство судовий збір підлягає сплаті у розмірі - 21.020 грн. (2.102 х 10).
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, наведеними правовими нормами ГПК України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Вивчивши доводи заявника про звільнення сплати судового збору, суд не вбачає визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав, за яких з огляду на майновий стан сторони суд міг би звільнити від сплати судового збору ТОВ "Будівельна компанія "ВЕСТБУД ПЛЮС", а тому відхиляє клопотання. Не отримання доходу від діяльності, тимчасове зупинення господарської діяльності не є визначеною Законом умовою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, суд залишає без руху заяву ТОВ "ВЕСТБУД ПЛЮС" у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Керуючись статтями 2, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 20, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалив :
Залишити заяву без руху.
Запропонувати заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТБУД ПЛЮС", код в ЄДР-40227482, м.Київ, протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали надати суду:
- докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі - 45.000 грн . ;
- докази сплати судового збору у розмірі - 21.020 грн .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.09.2020 та не підлягає окремому оскарженню.
Копію ухвали надіслати заявнику - ТОВ "Будівельна компанія "ВЕСТБУД ПЛЮС" (на адресу адвоката Щербаня Д.М.: 00101 м.Київ вул.Рибальська, 2 оф.-325).
Суддя В.А. Кричмаржевський
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2020 |
Оприлюднено | 25.09.2020 |
Номер документу | 91737457 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Кричмаржевський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні