Рішення

від 10.09.2020 по справі 310/7219/18

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/7219/18

2/310/280/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання -Димової Л.В.,

представника позивача - Пейчевої О.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача- ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

Відповідно до підписаної заяви № б/н від 09.02.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 15000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, складає між відповідачем та позивачем договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17.06.2018 року має заборгованість - 22322,92 гривень, яка складається з наступного :

- 6225,17 грн. - заборгованість за кредитом;

- 7163,15 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 7395,41 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1039,19 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав судові пояснення, аналогічні, викладеним у позові.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, надали судові пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до заяви б/н від 09.02.2006 року позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Встановлено, що 07.07.2017 року ОСОБА_1 знаходилась на дачі в с. Пащенівка Коломакського району Харківської області та о 14:47-14:48 годині їй на номер телефону НОМЕР_1 прийшли три смс повідомлення про зняття з її карткового рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ Приватбанк коштів в розмірі 3500,00 грн., 4000,00 грн., 2000,00 грн, фото яких містяться в матеріалах справи, що також підтверджено випискою за рахунком відповідача, наданою АТ КБ Приватбанк , де зазначено , що 07.07.2017 року з картки відповідача в банкоматі за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 72 були зняті кошти у розмірі 9500 гривень.

З`ясовано, що після цього ОСОБА_1 зрозуміла, що шахраї знімають кошти з рахунку та відразу подзвонила на телефон гарячої лінії ПриватБанк 3700 та заблокувала дію карткового рахунку, що також підтверджується роздрукованими фото з телефону про блокування карти після отримання смс про зняття коштів з карти, після чого ОСОБА_1 викликала наряд поліції по телефону 102.

При цьому, судом встановлено, що Основ`янським відділом поліці ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 120172200601660, відомості про яке внесено до ЄРДР 03.08.2017 року за заявою ОСОБА_1 з правовою кваліфікацією за ст. 185 ч. 1 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що не заперечував представника позивача, ОСОБА_1 повідомила 02.08.2017 року про даний факт за допомогою дзвінка на гарячу лінію ПАТ №Б ПриватБанк - 3700, відповідач двічі письмово повідомляв ПАТ КБ ПриватБанк про факт несанкціонованого зняття коштів з його кредитної картки.

Судом допитаний свідок - ОСОБА_3 , безпосередньо робітник поліції, який 07.07.2017 року виїзджав на виклик за адресою: с. Пащенівка Харьківського Коломакського району Харківської області і підтвердив, що ОСОБА_1 викликала поліцію за причиною зняття з її картки грошів в м. Харкові невідомими особами , вона показала робітникам поліції картку, яка знаходилася у неї, що підтверджує той факт, що в цей час вона не могла знаходитися в м. Харків і знімати з цієї картки гроші в банкоматі.

Відповідно до статті 1073 ЦК Україниу разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням , затвердженого постановою Правління НБУ № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції,якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 невідкладно, після виявлення незаконного зняття кредитних коштів повідомив про це до правоохоронних органів та на гарячу лінію банку.

Згідно із пунктом 37.2статті 37 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 8, 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів від 05 листопада 2014 року № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані,

на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Позивач - ПАТ КБ ПриватБанк не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку Приват-24 , незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 07 липня 2017 року щодо перерахування з її карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9 500,00 грн.

Доводи позивача про те, саме відповідачем допущені порушення Умови та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого зняття коштів з її карткового рахунку, оскільки вона своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони грунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.

Отже, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, ПАТ КБ ПриватБанк порушив права відповідача.

Окрім, цього позивач звернувшись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22322,92 гривні не довів, що вона існувала на час звернення до суду, окрім суми у розмірі 9500 гривень, яка були знята з рахунку відповідача несанкціонованим втручанням, відсутність заборгованості відповідачем позивачу, окрім, суми у розмірі 9500 гривень, яка була незаконно знята з її рахунку не заперечував в судовому засіданні і представник позивача.

На підставі вище викладеного суд дійшов висновку, що в задоволенні позову акціонерного товариства КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову акціонерного товариства КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд 50 код ЄДРПОУ 14360570 рах. № НОМЕР_3 МФО 305299).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2020 року.

Суддя Н. І. Черткова